ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
12.07.06 р. Справа № 17/113
Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Орендного підприємства «готель Дружба», м. Красноармійськ
до відповідача: Красноармійської міської організації профспілки працівників державних установ, м. Красноармійськ
про: стягнення 18015,68 грн. матеріальних збитків
за участю представників сторін
від позивача: Очеретько О.В., Сбитнєва Н.М.
від відповідача: Романов В.А., Кудрявцев С.А., Комка Т.А.
ВСТАНОВИВ:
Орендного підприємства «готель Дружба» звернулось з позовом до Красноармійської міської організації профспілки працівників державних установ про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення із незаконно зайнятого приміщення площею 27,5м2, розташованого на першому поверсі готелю «Дружба» за адресою м. Красноармійськ, вул.. Свердлова, 149; та стягнення 20’613,36 грн., матеріальних збитків у зв’язку із незаконним знаходженням у зазначеному приміщенні.
Під час розгляду справи письмовою заявою від 09.06.06р. (а.с. 183-184) та додатково наданим позовом (а.с. 79-73, 185-188) позивач змінив позовні вимоги, відмовився від вимог про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення із незаконно зайнятого приміщення та – про стягнення з відповідача суми 10’315, 68 грн. збитків від втраченої вигоди. Тобто, фактично – зменшив розмір позовних вимог. Та – просив стягнути з відповідача суму 10’315,68 матеріальних збитків у зв’язку з незаконним користуванням згаданим приміщенням та – суму 7’700,00 грн. – матеріальних збитків, що полягають з оплати послуг адвоката.
Зменшення розміру позовних вимог господарським судом прийнято.
В обґрунтування позовних вимог позивач, посилається на те, що відповідач без будь-яких законних підстав з 2001 по 2006 роки займав приміщення площею 27,5м2, розташоване на першому поверсі готелю «Дружба» за адресою м. Красноармійськ, вул.. Свердлова, 149, у зв’язку з чим позивачу були нанесені збитки, що складаються з вартості суборенди за період з 01.09.2001р по 31.03.2006р., яку відповідач позивачу не сплачує та – комунальні послуги за той-самий період, які відповідач позивачу також не відшкодував. Стосовно вимог про стягнення збитків у сумі 7700,00 грн. позивач посилається на умови договорі в від 07.04.2006р. та від 10.04.2006р. (а.с. 74,75), згідно яких на оплату юридичної допомоги адвокатом Очеретько О.В., платіжними дорученнями №№ 181, 181, 249 від, відповідно, 10.04.06р., 11.04.06р. та 26.05.06р. (а.с. 76-78) позивач перерахував зазначену суму, що на думку позивача також є його матеріальними збитками, які пов’язані з незаконними діями відповідача та – підлягають відшкодуванню.
Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на їх безпідставність та – не доведеність позивачем як власне збитків, так і причинного зв’язку між ними та діями відповідача. Крім того, на думку відповідача приміщення, у якому тривалий час знаходився відповідач, не увійшло до складу об’єкту, переданого позивачу в оренду.
Розгляд справи був закінчений 26.06.2006р. У судовому засіданні оголошувалась перерва до 12.07.2006р. для підготовки рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено господарським судом, згідно умов договору оренди позивач є орендарем цілісного майнового комплексу «Готель Дружба» загальною площею 3713,9 м2, розташованого за адресою м. Красноармійськ, вул.. Свердлова, 149.
Тривалий час, з 01.09.2001р. до 15.05.2006р., відповідач без достатніх правових підстав займав частину зазначеного приміщення, а саме – площею 27,5м2, розташоване на першому поверсі готелю «Дружба». Договір оренди чи суборенди стосовно спірного приміщення сторонами не укладалось
За ч.1 ст. 224 Господарського Кодексу («ГК») України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. За ч. 2 цієї ж статті під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу («ЦК») України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Юридичною підставою для стягнення збитків є склад правопорушення з наступними елементами шкоди: наявність власне збитків; протиправність у поведінці заподіювача цих збитків; причинного зв’язку між першими двома елементами та вини заподіювача збитків.
Норми статей 33 – 34 ГПК України покладають на сторони обов’язок доказування обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до діючого законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Наполягаючи на стягненні з відповідача суми 10’315, 68 грн. позивач вважає цю суму збитками. Однак, з таким висновком позивача погодитись не можна, оскільки: по-перше, ця сума складається із:
- розрахованої вартості суборенди спірного приміщення, а останнє у оренді (суборенді) відповідача не перебувало;
- вартості оплачених позивачем комунальних послуг, а останні сплачувались позивачем не у зв’язку з неправомірними діями відповідача, а – на виконання умов укладених договорів з відповідними особами на надання комунальних послуг (а.с. 113-128);
по-друге, позивач належними доказами не довів наявність причинного зв’язку між діями відповідача та витратами, понесеними позивачем у зв’язку з оплатою вартості наданих йому комунальних послуг; по-третє, виходячи з вимог чч. 1, 2 ст. 224 ГК України під збитками слід розуміти витрати, зроблені управленою стороною у зв’язку з порушенням іншою стороною певних зобов’язань, а у даному випадку будь-яких зобов’язань між сторонами не виникало.
При прийнятті рішення господарським судом враховано також те, що незважаючи на об’єктивну відсутність у відповідача підстав для зайняття спірного приміщення – позивач впродовж 2001 – 2005 років з вимогою про звільнення відповідача з цього приміщення ні до суду, ані до відповідача не звертався. Відтак, на думку суду, із знаходженням відповідача у спірному приміщенні позивач погоджувався. До того ж матеріали справи (а.с. 82, 143) свідчать про те, що відповідач неодноразово звертався до позивача з проханням укласти договір оренди спірного приміщення. Однак до кінця 2005р. зазначені звернення залишалися позивачем без відповіді. Лише наприкінці 2005р. (а.с. 152) позивач почав вимагати виселення відповідачем з приміщення.
Вимоги про стягнення іншої суми збитків – 7700,00 грн. є безпідставними оскільки позивач не довів наявність причинного зв’язку між ними та діями відповідача. Не можуть ці витрати бути віднесені до судових у розумінні ст. 44 ГПК України, адже до таких витрат відносяться, зокрема послуги адвоката. Згідно ж платіжних доручень №№ 181, 181, 249 від, відповідно, 10.04.06р., 11.04.06р. та 26.05.06р. (а.с. 76-78) відповідні суми перераховувались не адвокату Очеретько О.В. за надання послуг адвоката, а – приватному підприємцю Очеретько О.В. за надання юридичних послуг.
Судові витрати відносяться на позивача.
З огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 82 – 85 ГПК Україні, господарський суд
ВИРІШИВ :
У задоволенні позову відмовити.
Суддя Татенко В.М.