УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2010 року м.Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі :
головуючого-судді Гошовського Г.М.,
суддів – Лізанця П.М., Мишинчук Н.С.,
за участю прокурора – Сирохман Л.І.,
засудженого – ОСОБА_1,
потерпілої – ОСОБА_2,
представника – ОСОБА_3,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Ужгородського міськрайонного суду від 16 грудня 2009 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, судимого :
7 травня 1999 року за ч.3 ст.81, ч.3 ст.140, ч.1 145, ч.2 ст.17, ч.3 ст.81, ст.42 КК України на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією майна;
13 листопада 2003 року за ч.1 ст.121 КК України на 6 років позбавлення волі;
18 грудня 2007 року умовно-достроково звільнений на 1 рік 9 місяців 12 днів,
засуджено за ч.2 ст.186 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком частково приєднано невідбуте покарання за вироком від 13 листопада 2003 року та остаточно до відбування призначено 4 роки 2 місяці позбавлення волі.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, 18 липня 2009 року близько 17 години 30 хвилин, на вул.Другетів в м. Ужгороді із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров’я, відкрито викрав у ОСОБА_2 мобільний телефон марки “Самсунг Е 830”, вартістю 475 грн.
В апеляції ОСОБА_1 порушує питання про скасування вироку та пом’якшення покарання з посиланням на те, що хворіє туберкульозом, є інвалідом третьої групи, потерпіла претензій до нього немає, злочин вчинив у стані стресу, визнав вину, розкаявся.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 який підтримав апеляцію, потерпілої ОСОБА_2, її представника про обґрунтованість вироку, промову прокурора про залишення вироку без змін, перевіривши справу, обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що підстав для задоволення апеляції немає.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні зазначених дій щодо потерпілої ОСОБА_2 відповідає фактичним обставинам справ, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, аналіз яких дав суд у вироку та юридична кваліфікація діяння, апелянтом не оспорюється.
Відповідно до ст.65 КК України суд при призначенні покарання ОСОБА_1 врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про його особу, й обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання, і призначене покарання є необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Підстав для пом’якшення покарання, апеляційний суд не знаходить.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд
у х в а л и в :
апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, вирок Ужгородського міськрайонного суду від 16 грудня 2009 року – без змін.
Судді :