справа № 2-12/2009 p.

Рішення

Іменем України

8 січня 2009 року

Сніжнянський міський суд Донецької області

в складі:

головуючого -   судді Радченка В.Є.,

при секретарі -   Похилі Т.О.

з участю:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

відповідачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4

представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сніжне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди в розмірі 10000 грн. та до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди в розмірі 10000 грн., -

ВСТАНОВИВ:

12.09.2008 р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди. В судовому засіданні 24.12.2008 р. від позивача надійшла письмова заява про зміну позовних вимог, в якій він просив стягнути з ОСОБА_3 та з ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 20000 грн. (в рівних частках по 10000 грн. з кожного). За заявою позивача ухвалою суду від 08.01.2009 р. позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_6 про стягнення моральної шкоди -залишені без розгляду. Позов до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди в розмірі 10000 грн. та до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди в розмірі 10000 грн., позивач мотивував тим, що до неповнолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, постановою Сніжнянського міського суду від 12.10.2007 р. застосовані примусові заходи виховного характеру. Цією постановою встановлено, що він не досяг віку з якого може наступати кримінальна відповідальність і відносно нього було закрито провадження по кримінальній справі, оскільки він скоїв суспільне небезпечне діяння, передбачене ст. 128 КК України. А саме: 03.05.2007 р. необережно заподіяв неповнолітньому ОСОБА_7 тяжкі тілесні ушкодження, ускладнені втратою зору на ліве око, Внаслідок заподіяння тілесних ушкоджень - неповнолітньому сину позивача заподіяна моральна шкода в розмірі 20000 грн., яку позивач, діючи в інтересах неповнолітнього сина, просить стягнути на свою користь з відповідачів в рівних частках.

В судовому засіданні позивач, його неповнолітній син ОСОБА_7, представник позивача, підтримали позовні вимоги в повному обсязі і просили задовольнити позов. Надали пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, які є батьками неповнолітнього ОСОБА_8, позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди не визнали, посилаючись на важке матеріальне становище.

Представник відповідача ОСОБА_3 надав суду аналогічні пояснення і просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди в розмірі 10000 грн. та до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди в розмірі 10000 грн. не підлягає задоволенню з наступних підстав. В судовому засіданні встановлено, що до неповнолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, постановою Сніжнянського міського суду від 12.10.2007 р. застосовані примусові заходи виховного характеру (а.с. 5). Цією постановою встановлено, що він не досяг віку з якого може наступати кримінальна відповідальність і відносно нього було закрито провадження по кримінальній справі, оскільки він скоїв суспільне небезпечне діяння, передбачене ст. 128 КК України. А саме: 03.05.2007 p., приблизно о 12 год. ЗО хв., в лісосмузі поряд з вул. Нигина в м. Сніжне, необережно заподіяв неповнолітньому ОСОБА_7 проникаюче поранення рогівки і склери лівого ока з випадінням його оболонок, гемофтальм (крововилив в стеклоподібне тіло), катаракту та фіброз стіклоподібного тіла, ускладнені втратою зору на ліве око, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Згідно з ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили обов’язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Таким чином, судом достовірно встановлений факт скоєння неповнолітнім ОСОБА_6 суспільно небезпечного діяння, передбаченого ст. 128 КК України, внаслідок чого неповнолітньому ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, заподіяні тяжкі тілесні ушкодження.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 1179 ЦК України неповнолітня особа (у віці від 14 до 18 років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. Частина 2 цієї ж статті передбачає, що у разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.

Статтею 141 СК України передбачено, що мати і батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини.

Батьками неповнолітнього ОСОБА_6 є відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (свідоцтво про народження а.с. 111, свідоцтво про шлюб на а.с. 88).

Позивач є батьком неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7, якому заподіяні тяжкі тілесні ушкодження. Цивільною процесуальною дієздатністю є здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов’язки у суді, якою наділені фізичні особи, що досягли повноліття та юридичні особи (ч. 1 ст. 29 ЦПК України). Оскільки ОСОБА_7 є неповнолітнім (14 років) та йому в передбаченому законодавством порядку не було надано повної цивільної дієздатності - він має право особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов’язки в суді у справа х, що виникають з відносин, у яких він особисто бере участь, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 29 ЦПК України). Чинним законодавством визначені випадки, коли неповнолітня особа має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу, зокрема це право закріплене ст. ст. 18, 23 Сімейного кодексу України. При цьому, чинним законодавством не передбачено право неповнолітнього ОСОБА_7 самостійно і безпосередньо звертатися до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 ЦК України батьки є законними представниками своїх неповнолітніх дітей. Згідно з ч. 2 ст. 39 ЦПК України права, свободи та інтереси неповнолітніх дітей віком від 14 до 18 років можуть захищати у суді їхні батьки.

Позивач в позовній заяві не зазначає, що моральна шкода заподіяна йому особисто. В позові йдеться про моральну шкоду, заподіяну лише його неповнолітньому сину. ОСОБА_1 дійсно має законні підстави для звернення до суду на захист прав свого неповнолітнього сина і має право просити у суда стягнути моральну шкоду на користь свого неповнолітнього сина. Але, позивач звернувся з позовом про стягнення моральної шкоди НА

СВОЮ КОРИСТЬ, а не на користь свого неповнолітнього сина. Намагаючись стягнути заподіяну неповнолітньому сину моральну шкоду на свою користь - позивач не захищає інтереси сина, не діє в інтересах останнього і не здійснює функції законного представника неповнолітнього сина, а діє в своїх власних інтересах. Оскільки відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає позовні вимоги не інакше як за зверненням осіб у встановленому порядку та в межах заявлених вимог -суд не має законних підстав для стягнення на користь позивача моральної шкоди, яка, згідно з позовною заявою, йому особисто не заподіяна.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 209, 212, 213, 214, 215, 294 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди в розмірі 10000 грн. та до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди в розмірі 10000 грн. - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено сторонами, іншими особами, які беруть участь у справі, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки до Апеляційного суду Донецької області через Сніжнянський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.