Головуючий у 1 інстанції - Павленко Л.Н.                                                    Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 УХВАЛА

Іменем України

21.06.2007 р.                                                                                 справа № 22-а-830/07

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2004 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду.

В обґрунтування скарги вказували, що вони приватизували однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 і 03.05.1995 року Агентством з приватизації державного житлового фонду виробничого об”єднання “Донецьквугілля” (далі - Агентство) видано свідоцтво НОМЕР_1 про право власності на вказану квартиру загальною площею 28,2 кв.м., що менша на 23,8 кв.м. від площі, передбаченої Законом України № 2482 від 19.06.1992 року "Про приватизацію державного житлового фонду" (далі - Закон № 2482).

Заявники посилались на те, що при цьому, згідно із Законом № 2482 та Положенням "Про порядок передачі квартир у власність громадян", затвердженим наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 56 від 15.09.1992 року (далі - Положення № 56) суб'єктом оскарження їм не видано житлового чеку на площу, якої не вистачає до встановленого законодавством розміру, крім того, Агентством тривалий час не видається довідка щодо наявності права на отримання такого чеку.

Вважали такі дії суб'єкта оскарження неправомірними та такими, що порушують їхні законодавчо визначені права, а тому просили суд зобов'язати Агентство по приватизації державного житлового фонду усунути допущені порушення їх прав.

Незважаючи на те, що заявниками не було сформульовано конкретні вимоги в скарзі (а.с. 2-3), суддею Київського районного суду м. Донецька скарга була прийнята до розгляду та порушена цивільна справа.

В подальшому поясненнями від 05.11.2004 р. заявники сформулювали свої вимоги, які просили задовольнити суд (а.с. 54-57), а саме: визнати бездіяльність Агентства неправомірною, зобов”язати Агентство у відповідності з ч.2 ст. 46 ЖК України надати їм житлове приміщення, яке відповідає вимогам ст. 50 ЖК України, в розмірі 45 кв.м., укласти договір по п.32 Положення.

Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 05 листопада 2004 року у задоволенні скарги відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що Агентством за першою ж заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було надано довідку про право на отримання житлових чеків, а видача Агентством самих житлових чеків законодавством не передбачена.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, в якій просять його скасувати та зобов”язати Агентство виписати їм приватизаційне платіжне доручення для відкриття депозитного рахунку у відділенні Ощадбанку за номінальною вартістю житлового чеку з врахуванням періодичної індексації.

На час розгляду справи в апеляційній інстанції ОСОБА_2 помер, в зв”язку з чим ухвалою апеляційного суду в частині його скарги провадження закрито.

Особи, які беруть участь у справі, до суду апеляційної інстанції не прибули та їх неявка не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру НОМЕР_1 від 03.05.1995 року (а.с. 4), ОСОБА_1 та ОСОБА_2 приватизували АДРЕСА_1 (ідеальна частка - 25/100).

Вимога про зобов”язання Агентства виписати їм приватизаційне платіжне доручення для відкриття депозитного рахунку у відділенні Ощадбанку за номінальною вартістю житлового чеку з врахуванням періодичної індексації не була заявлена скаржниками в суді першої інстанції, не розглядалася по суті місцевим судом, тому не може бути предметом обговорення апеляційної інстанції, й відповідно, не є підставою для скасування судового рішення.

Далі, вимога про не видання Агентством житлового чеку на площу, якої не вистачає до встановленого законодавством розміру, не ґрунтується на вимогах законодавства.

Відповідно до п. 5 ст. 5 Закону № 2482 кожен громадянин має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлових чеків або з частковою доплатою. Безоплатна передача житла здійснюється в розрахунку 21 кв. М загальної площі на кожного наймача та додатково 10 кв. м на сім'ю.

Відповідно до Закону № 2482 житлові чеки - це приватизаційні папери, які одержуються всіма громадянами України і використовуються при приватизації державного житлового фонду.

Спільним наказом Фонду державного майна і Держжитлокомунгоспу України від 28.03.1996  N  351/26 "Про затвердження Положення про порядок використання житлових чеків для приватизації житла та частки майна державних підприємств" було передбачено отримання невикористаних житлових чеків у готівковій формі. Житлові чеки громадян, що мають житло на праві власності, а також житлові чеки, отримані громадянами в порядку компенсації за недостатню площу при приватизації займаної ними державної квартири (відповідно до ст. 4 зазначеного Закону № 2482 використовувалися для придбання частки майна державних підприємств до 30 червня 1999 року (так як  Верховною  Радою  України  щорічно затверджувалися програми приватизації майна державних підприємств із використанням майнових сертифікатів). Починаючи з другого півріччя 1999 року, сертифікована приватизація закінчилася.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.1993  N  305 "Про випуск в обіг приватизаційних житлових чеків" останні підлягають випуску у вигляді приватизаційних депозитних рахунків, порядок відкриття яких та здійснення з них платежів регулюються Положенням про порядок відкриття приватизаційних депозитних рахунків і здійснення з них платежів, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 27.04.2000 N 179.

За умовами наведеного Положення № 179 житлові чеки - це приватизаційні папери, які засвідчують право власника на безоплатне одержання в процесі приватизації частки державного житлового фонду, тобто житлові чеки можуть використовуватися тільки для приватизації квартир (будинків) державного житлового фонду. Платежі за придбані об'єкти приватизації здійснюються з приватизаційних депозитних рахунків, на які нараховується повна номінальна вартість житлових чеків громадян. Використання коштів приватизаційних депозитних рахунків здійснюється за приватизаційним платіжним дорученням щодо переказу належної суми з депозитного рахунку на позабалансовий рахунок відповідного позабюджетного фонду приватизації.

Дивіденди, або відсотки, за житловими чеками не нараховуються.

Зазначена у Законі  № 2482 сума вартості житлових чеків у розмірі 606 млрд.  крб.  була визначена із розрахунку 12 тис. крб. на кожного громадянина. У зв'язку з індексацією  у 1994 році вартість приватизаційного житлового чека зросла у 35 разів, а при проведенні грошової реформи в Україні у 1996 році зменшилася у 100 тис. разів і складає 4,20 грн.

Видача громадянам невикористаних житлових чеків у готівковій формі зазначеним Положенням № 179 не передбачена (Роз”яснення Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 01.03.2007 року).

Видача громадянам невикористаних житлових чеків у готівковій формі не передбачено ані Законом № 2482, ані Положенням № 56.

Вимоги скаржників до Агентства про зобов”язання у відповідності з ч.2 ст. 46 ЖК України надати їм житлове приміщення, яке відповідає вимогам ст. 50 ЖК України, в розмірі 45 кв.м., та укласти договір по п.32 Положення також не ґрунтуються на вимогах законодавства.

Так, відповідно до положень пункту четвертого статті 8 Закону N 2482 підготовку та оформлення документів про передачу у власність громадян квартир (будинків) може бути покладено на спеціально створювані органи приватизації (агентства, бюро, інші підприємства).

Проте згідно з п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. N 572 саме власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору. Виконавцем є не Агентство, а житлово-комунальний орган, який обслуговує будинок власника, в даному випадку, ОСОБА_1

На Агентство обов”язок укласти договір законодавством не покладений.

            Надання житлових приміщень також не є ані правом, ані обов”язком Агентства відповідно до чинного законодавства.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 199, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

            Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Донецька від 05.11.2003 р. по справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Агентства з приватизації державного житлового фонду виробничого об”єднання “Донецьквугілля”, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

            Головуючий:

            Судді: