Справа №938/430/20

Провадження № 2/938/196/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2020 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Чекан Н.М.

секретаря судового засідання Івасюк Г.Ю.

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та судових витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить стягнути з відповідача на його користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 у розмірі 2000 гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, які підлягають індексації відповідно до закону, з часу звернення з позовом до суду до досягнення сином повноліття, а також просить стягнути судові витрати, пов`язані з наданням правової допомоги, в сумі 1000 грн..

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що він одружився з відповідачем 25.07.2008 року. У шлюбі у них народився син: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейне життя позивача та відповідача не склалося, їх шлюб розірвано на підставі рішення Верховинського районного суду від 22.05.2020 року, відповідно до якого після розірвання шлюбу відповідачу повернуто дошлюбне прізвище « ОСОБА_2 ». Син перебуває на утриманні позивача - батька ОСОБА_1 , відповідач - мати ОСОБА_2 коштів на утримання дитини не надає, хоча є молодою, здоровою, працездатною людиною, працює на роботі.

07.09.2020 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач в судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримав.

Відповідач подала відзив на позов, в якому просить частково задовольнити позовні вимоги позивача, стягнувши з неї на утримання сина ОСОБА_4 аліменти в розмірі 1200 грн. щомісячно до досягнення ним повноліття, оскільки вона працює сторожем у Верховинській дорожньо-експлуатаційній дільниці, її середньомісячний дохід складає 4825,38 грн., перебуває на «Д» обліку з діагнозом - хронічний двобічний аднексит.

В судове засідання відповідач з`явилася, в ході якого підтримала відзив на позов.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якому зазначається, що спільний син ОСОБА_4 хворіє, його діагноз: пролаж мітрального клапана І ст., додаткова хорда лівого шлуночка.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до такого висновку.

Так, положеннями ст. 27 Конвенції ООН про права дитини визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права.

Згідно з ст. 141 Сімейного Кодексу ( далі - СК) України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних обов`язків, що закріплений в ч.2 ст.51 Конституції України та в ст.180 СК України.

У ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвиткудитини, відповідно до законів України.

Відповідно до роз`яснень, що надані у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Встановлено, що за час перебування сторін в шлюбі народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).

На даний час сторони проживають окремо, а син перебуває на утриманні позивача - батька, проживаючи з ним.

Відповідач проживає окремо, офіційно працює у філії «Верховинська дорожньо-експлуатаційна дільниця» ДП «Івано-Франківський облавтодор» з серпня 2008 року (а.с. 30).

Відповідно до довідки про доходи (а.с. 29) за період з березня 2020 року по серпень 2020 року, тобто за 6 місяців поточного року, відповідачу нараховано доходи у виді заробітної плати в сумі 36055,34 грн., в тому числі податки становлять 7103,04 грн., а також інші доходи в сумі 3406 грн., з якої не здійснювалося відрахування податків.

У ч. 3 ст. 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу його матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

У разі присудження аліментів у частці від доходу матері, батька ( яка відповідно до ст.184, ст.182 СК України становить ј від доходу, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку), то вони вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (ст.70 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року).

У разі присудження судом за заявою одержувача аліментів у твердій грошовій сумі слід враховувати, що їх розмір не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Враховуючи довідку про доходи відповідача (а.с. 29) з метою покращення інтересів сина сторін, в судовому засіданні 13.10.2020 року судом роз`яснено позивачу його право змінити позовні вимоги до відповідача, вимагаючи стягнення аліментів в частці від доходу матері, після чого за клопотанням відповідача оголошено перерву для вирішення вищевказаного питання. У подальшому позивач не змінив своїх позовних вимог до відповідача, вимагаючи стягнення з неї аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. щомісячно з часу звернення до суду та до досягнення повноліття дитиною.

Оскільки, відповідно до норм ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, то суд не вправі самостійно визначати спосіб стягнення аліментів. Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 04.07.2018 року у справі № 490/4522/16-ц.

Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

У ч. 2 ст. 182 СК України закріплено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У ст.7 Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить з 1 січня 2020 року - 2218 грн., з 1 липня - 2318 грн., з 1 грудня - 2395 грн.

Враховуючи, що дитина сторін є віком від 6 до 18 років, то такий прожитковий мінімум в розрахунку на місяць становить 2318 грн. і, відповідно, мінімальний розмір аліментів - 1159 грн на дитину.

При визначенні розміру аліментів в даному спорі з додержанням вимог ст.182 СК України суд враховує загальний матеріальний стан відповідача, а саме, що середньомісячний розмір її доходу за період з березня по серпень 2020 року після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування становить 5393,05 грн. ( (36055,34 грн. - 7103,04 грн. +3406 грн):6 місяців= 5393,05 грн., оскільки судом, крім отриманої відповідачем заробітної плати, враховано 3406 грн, одержані відповідачем як «інші нарахування», про які зазначено в довідці про її доходи від 24.09.2020 року (а.с.29), які є іншим видом заробітку та включаються до видів доходів при визначенні розміру аліментів, що встановлено в п.19 ч. 1 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.021993 р. N 146).

Також суд враховує стан здоров`я відповідача (а.с. 34), яка хворіє та перебуває на «Д» обліку Верховинської центральної районної лікарні.

З приводу стану здоров`я дитини позивача та відповідача, то слід зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 185 СК України той із батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв`язку з розвитком певних її здібностей та хворобою. Визначення таких особливих обставин належить до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку. Відповідно до ч.2 ст. 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, якою мірою кожен із батьків зобов`язаний брати участь уцих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дає змогу забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково. Ураховуючи зазначені обставини, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі. Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини та сплачуються як аліменти. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі. Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 року у справі N 127/16614/15-ц.

При визначенні розміру аліментів на утримання неповнолітнього ОСОБА_4 суд не враховує твердження відповідачки, що на її утриманні є батьки, оскільки вони - пенсіонери (а.с.31,33) та отримують пенсію.

Також суд керується принципом забезпечення найкращих інтересів дитини, який визначений у п. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Україною 27.02.1991 року. Цією нормою передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Враховуючи вищевказане, відповідач повинна докладати всіх зусиль для надання повноцінного утримання своїй дитині, яка в силу свого віку не може забезпечити себе усім необхідним.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на утримання сина ОСОБА_4 аліментів у сумі 1350 грн..

Такий розмір аліментів не є надмірним та є необхідним для забезпечення гармонійного розвитку і розумних потреб дитини, оскільки аліменти - це платіж, спрямований саме на утримання дитини, який повинен бути достатнім для цього. Разом з тим, він повинен бути співрозмірним з урахуванням мети аліментного зобов`язання, яке є в обох із батьків і має бути рівним та покликаний захистити інтереси дитини в коштах у розмірі необхідному для її життєдіяльності, збереження достойного рівня життя, який мала дитина до виникнення спору про стягнення аліментів, і який необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.

Зокрема, ст. 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Також ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Однак, позивачем у порядку ст.81 ЦПК України не доведено можливості сплачувати відповідачем аліменти у заявленому ним розмірі.

Згідно з ст. 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Оскільки позивач звернулася до суду з вимогами - 01.09.2020 року, тому з 02.09.2020 року слід присудити стягнення аліментів і до досягнення дитиною повноліття.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує питання чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення. В ст. 430 ЦПК України закріплено, що суд допускає негайне виконання рішень у справі про стягнення аліментів - у межах суми платежів за 1 місяць.

Враховуючи вищевказані вимоги законодавства, суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання рішення у межах суми платежів за 1 місяць.

Позивач, окрім того, просить стягнути з відповідача на його користь 1000 грн. витрат на правову допомогу за складання позовної заяви адвокатом.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (ордер, довіреність тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

При цьому, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" протиУкраїни", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Позивачем долучено до позовної заяви:

-ордер про надання йому правової допомоги адвокатом Атаманюком Р.І. (а.с. 9)

-акт (опис) робіт (надання послуг) та витрати робочого часу від 01.09.2020 року (а.с. 8), згідно з яким адвокатом Атаманюком Р.І. надано ОСОБА_1 такі послуги, як спілкування з клієнтом, вивчення матеріалів справи та документів, надання консультації (1 год.) - 300 грн., складання позовної заяви, підготовка додатків (1 год). - 700 грн

-квитанцію про перерахування ним 01.09.2020 року адвокату Атаманюку Р.І. коштів у сумі 1000 грн. (а.с.10)

При таких обставинах, суд вважає, що судові витрати підлягають до задоволення в повному розмірі в сумі 1000 грн.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, тому з відповідача відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК слід стягнути судовий збір в дохід держави в розмірі, який діяв на момент пред`явлення позову.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст.180-184 Сімейного кодексу України, ст. ст. 258-259, 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 :

- на користь ОСОБА_1 щомісячно аліменти в розмірі 1350 (одної тисячі триста п`ятдесят) гривень на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення ним повноліття та 1000 ( одну тисячу) грн. витрат на правову допомогу

- судовий збір в дохід держави в сумі 840 ( вісімсот сорок) грн. 80 коп

Стягнення аліментів розпочати з 02.09.2020 року і проводити до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць в сумі 1350 (одної тисячі триста п`ятдесят) грн. підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування та ім`я сторін, їх місцезнаходження та проживання :

ОСОБА_1 - реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1

ОСОБА_2 - реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2 , місце реєстрації та проживання: с.Зелене Верховинського району Івано-Франківської області.

Суддя Чекан Н.М.