Справа № 289/1129/20

Номер провадження 2/289/629/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2020 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області в складі під головуванням судді Мельника О.В., за участі секретаря судових засідань Грабіної К.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , адреса для кореспонденції: АДРЕСА_2 ) до Головного управління національної поліції в Житомирської області (м.Житомир, Старий Бульвар, 5/37) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Радомишльське відділення поліції Коростишівського відділу поліції Головного управління національної поліції у Житомирській області (м.Радомишль вул.Мала Житомирська, 11а) - про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач завернувся до суду із позовною заявою в якій просить стягнути з відповідачів Радомишльського відділення поліції Коростишівського ВП ГУ НП в Житомирській області та Головного управління національної поліції в Житомирської області в рахунок компенсації моральної шкоди 300 000 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що 30.06.2020 р. близько 20.00 години він перебував у себе вдома на дачі по АДРЕСА_3 .

На особистий номер ОСОБА_1 зателефонував поліцейський Радомишльського відділення поліції ГУ НП у Житомирській області та назвався ОСОБА_2 , повідомив, що він на авто стоїть біля будинку і неодноразово в грубій формі вимагав вийти з будинку до нього.

За короткий проміжок часу він, та його родина зазнали психічних та моральних страждань втручанням поліцією у приватне життя родини адвоката, тиску психологічному, критичному відношенню до вказаного.

Моральну шкоду оцінує у розмірі 300 000 грн.

В ході проведення підготовчих дій, згідно отриманої інформації з`ясовано, що Радомишльське відділення поліції Коростишівського ВП ГУ НП в Житомирській не має статусу юридичної особи і відповідно не може бути належним відповідачем у справі.

За клопотанням позивача, судом були витребувані матеріали перевірки, яка проводилась в червні 2020 року працівником поліції ОСОБА_2 відносно адвоката ОСОБА_1 по місцю його знаходження в м.Радомишлі Житомирської області.

В судове засідання позивач не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений у встановлений законом порядку. Подав до суду заяву, в якій просив позовні вимоги задовольнити. У зв`язку із епідемією COVID 19, розгляд справи проводити без участі позивача та його представника.

Представник відповідача ГУ НП у Житомирській області в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку.

Через канцелярію суду відповідач подав відзив на позовну заяву разом із доказами надсилання її копії іншій стороні.

У відзиві відповідач проти позову заперечив та просить суд відмовити в його задоволенні в повному обсязі.

Свою позицію обґрунтовує тим, що позивач не довів належними та допустимими доказами те, що неправомірними діями чи бездіяльністю відповідача йому завдана майнова та моральна шкода, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діями відповідача та вини відповідача в заподіянні майнової та моральної шкоди, не зазначив з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до Радомишльського відділення поліції Коростишівського відділу поліції ГУНП в Житомирській області, Головного управління Національної поліції в Житомирській області необґрунтованими, безпідставними та такими. що не підлягають задоволенню.

Суд дослідивши матеріали справи, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо з`ясувавши всі наявні докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Статтею 1176 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.

Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено, що відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок:

1) незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян;

2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу;

3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" та іншими актами законодавства.

Статтею 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» визначено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках:

1) постановлення виправдувального вироку суду;

1-1) встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів;

2) закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати;

4) закриття справи про адміністративне правопорушення.

Право на відшкодування шкоди, завданої зазначеними у статті 1 цього Закону оперативно-розшуковими заходами, виникає у випадках, передбачених пунктом 1-1 частини першої цієї статті, або за умови, що протягом шести місяців після проведення таких заходів не було розпочате кримінальне провадження за результатами цих заходів.

Згідно з пунктом 5 статті 3 цього ж Закону у наведених у статті 1 цього Закону випадках громадянинові підлягає відшкодуванню моральна шкода.

Положеннями статті 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» встановлено, що відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Відшкодування моральної шкоди, провадиться за рахунок коштів державного бюджету.

Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, установлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом (стаття 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»).

Таким чином, законодавством визначено конкретний порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, у тому числі й відшкодування моральної шкоди, і право на таке відшкодування виникає в силу прямої вказівки закону, а саме статті 1176 ЦК України та Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Обґрунтовуючи свої вимоги щодо відшкодування моральної шкоди та розмір такої шкоди, ОСОБА_1 зазначив, що 30.06.2020 р. близько 20.00 години він перебував у себе вдома на дачі по АДРЕСА_3 .

На особистий номер ОСОБА_1 зателефонував поліцейський Радомишльського відділення поліції ГУ НП у Житомирській області та назвався ОСОБА_2 , повідомив, що він на авто стоїть біля будинку і неодноразово в грубій формі вимагав вийти з будинку до нього.

Позивач повідомив працівника поліції про те, що він є адвокатом, на що останній не реагував та вимагав вийти до нього з будинку.

ОСОБА_1 вважає, що зазначений працівник поліції чинив тиск на нього, адже ніяких оперативних заходів не було проведено в ту хвилину, самовільно без будь-яких дозволів та передбачених законом процедур працівник поліції здійснював незаконні дії.

На думку позивача, свідомо вже підроблялися результати перевірки поліцією. За короткий проміжок часу він, та його родина зазнали психічних та моральних страждань втручанням поліцією у приватне життя родини адвоката, тиску психологічному, критичному відношенню до вказаного.

Неправомірні дії відповідача, які виразилася у тривалому й безпідставному твердженні Радомишльського відділення поліції Коростишівського відділу поліції Головного управління національної поліції в Житомирській області, за його діями, щодо порушення перевірки та оперативних заходів, потягла за собою порушення нормального режиму роботи й відпочинку позивача та змусила витрачати свій вільний час та кошти на захист свого порушеного права, в результаті чого позивачу спричинена моральна шкода, пов`язана з поновленням свого порушеного права.

З огляду на це просив стягнути на свою користь 300 000,00 грн. на підставі ст.. 1176 ЦК України.

Встановлено, що в матеріалах перевірки яка проводилась в червні 2020 року працівником поліції ОСОБА_2 відносно адвоката ОСОБА_1 по місцю його знаходження в м.Радомишлі Житомирської області мається термінова вимога Заступника начальника - начальника кримінальної поліції ГУ НП в Житомирській області полковника поліції ОСОБА_3 . Згідно вимоги, направленої начальникам відділів, відділень поліції ГУ НП в Житомирській області та отриманої Радомишльським ВП 17.06.2020 року, вимагалось здійснити ретельну вибірку зареєстрованих до журналів ЄО заяв та повідомлень, що надійшли до підрозділів поліції на території обслуговування (в період часу з 01.01.2019 року по 20.04.2020 року), щодо погроз вбивством, фізичною розправою або розчленування осіб. За результатами отриманої інформації, вжити вичерпних заходів, щодо встановлення всіх учасників вказаних подій (погроз), під час перевірки підтвердити наявність за місцями проживання усіх учасників конфлікту.

22.06.2020 року на адресу Радомишльського ВП надійшла вимога Заступника начальника - начальника кримінальної поліції ГУ НП в Житомирській області згідно якої вимагалось провести відпрацювання заяв та повідомлень згідно додатку.

В додатку до вимоги містилось повідомлення - від ОСОБА_1 , яке 11.05.2019 року о 11:38 надійшло до служби 102 про те, що 11.05.2019 року об 11:37 на його особистий номер телефону зателефонував житель м.Радомишль ОСОБА_4 та погрожував йому фізичною розправою. Зі слів заявника, ОСОБА_4 був засуджений за вбивство.

З метою виконання вищевказаної вимоги та проведення перевірочних дій, оперуповноважений сектору кримінальної поліції капітан поліції ОСОБА_2 30.06.2020 року близько 19 години прибув до місця проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_3 .

Інших перевірочних дій матеріали перевірки не містять.

Таким чином, будь яких даних, про незаконне засудження, незаконне повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України "Про оперативно-розшукову діяльність", так само, як і незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу позивачем до суду не надано.

Щодо доводів ОСОБА_1 стосовно спричинення йому моральної шкоди діями органів поліції, які виражалися у проведенні перевірки, а також вимушених змін у життєвих стосунках, які він зазнав унаслідок необхідності доводити свою непричетність до вчинення кримінальних правопорушень суд зазначає наступне.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 89 ЦПК України).

З позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , висловлюючи свої доводи щодо відшкодування йому моральної шкоди, завданої протиправними діями органів поліції, які він оцінив у 300 000,00 грн., належним чином не обґрунтував та не довів жодними належними та допустимими доказами фактів заподіяння йому такої шкоди, протиправності дій відповідачів, наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням відповідачів та виною останніх в її заподіянні, а також не зазначив чим він керувався при розрахунку завданої йому моральної шкоди.

Також позивач не вказав, яких саме вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках він зазнав та яким чином це пов`язано із проведенням слідчих чи інших дій органів поліції.

Доказів неправомірної поведінки працівника поліції, які були б підставою для стягнення на користь позивача ОСОБА_1 моральної шкоди позивачем не надано.

Посилання позивача на навмисні, протиправні дії працівників поліції відносно нього також не доведені жодними належними доказами.

Таким чином, в задоволенні позовних вимог слід відмовити, оскільки позивач належним чином не обґрунтував та не довів належними та допустимими доказами протиправності дій працівників поліції щодо нього.

Керуючись ст. 4, 13, 76, 141, 263, 265, 273,354 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Житомирської області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Радомишльське відділення поліції Коростишівського відділу поліції Головного управління національної поліції у Житомирській області про відшкодування моральної шкоди - відмовити повністю за безпідставністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О. В. Мельник