Справа   №2-а-7489/07         

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          

             «10» липня 2007 року                                                                           м. Вінниця              

            

 Вінницький окружний адміністративний суд     

 в складі: головуючого судді Гонтарука В.М.

 при секретарі Зелінській І.В.

 за участю:

 представника позивача за довіреністю ОСОБА_2

 представника відповідача за довіреністю Каленюк Т.А.

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду в Липовецькому районі про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої  суми надбавки до пенсії, суд, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся з позовною заявою ОСОБА_1, в якій просить визнати неправомірними дії Управління пенсійного фонду України у Липовецькому районі щодо призначення і виплати щомісячного підвищення до пенсії та стягнути на його користь за 2004, 2005, 2006р.р. недоплачені кошти на суму 4121,58 грн.

Позов мотивовано тим, що позивач є учасником війни та має право на підвищення до пенсії,  що передбачено ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Однак,  всупереч вимогам вищевказаного Закону підвищення до пенсії за 2004, 2005, 2006р.р. Управлінням пенсійного фонду України в Липовецькому районі нараховувалось неналежним чином.

Оскільки відповідач відмовився виплатити позивачу  недоотримане підвищення до пенсії, як учаснику війни, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала в повному обсязі та просила задоволити його, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача Каленюк Т.А. позовні вимоги не визнала, просила відмовити в їх задоволенні, з тих підстав, що щомісячне підвищення до пенсії позивачу робились своєчасно та на підставі нормативних актів, які діяли у відповідний час. Тому, Управління пенсійного фонду України в Липовецькому районі  діяв  виключно в межах чинного законодавства України. Крім того, в судовому засіданні представник відповідача надала суду клопотання щодо відмови в позові, оскільки позивачем пропущено річний строк звернення до адміністративного суду. В обґрунтування свого заявленого клопотання, Каленюк Т.А. пояснила, що вимога позивача стосується стягнення недоплачених підвищень за минулі роки, а саме: вимога сплати недоплаченого підвищення до пенсії за період з 2004 р. по 2006 р. Підвищення розміру пенсій та інших соціальних виплат вказаним категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, були оприлюдненні в засобах масової інформації. При цьому, позивач щомісячно отримував пенсію у зазначені роки, що підтверджується пенсійною справою, і не міг не знати про розмір пенсії та соціальні виплати, що були йому нараховані. З огляду вищенаведеного, представник відповідача наполягала у відмові в задоволенні вимог ОСОБА_1

            Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оглянувши в судовому засіданні матеріали пенсійної справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1, що перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України у Липовецькому районі, отримує пенсію за віком та має статус учасника війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданого Управлінням праці та соціального захисту населення Липовецької районної державної адміністрації від 05.04.2004 року.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 31.01.2004р. по 31.12.2006р. позивачу, як учаснику війни, виплачувалось підвищення до пенсії відповідно до ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993р. №3551-ХІІ та ч. е п.2 Постанови Кабінету Міністрів України №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 03.01.2002 року.

Позивач не погоджуючись із призначеним розміром підвищення до пенсії заявив вимоги про стягнення на його користь недоплачених коштів за 2004р., 2005р., 2006р. в сумі 4121,58 грн.

Суд відмовляє в задоволенні вимоги щодо стягнення недоплаченого розміру підвищення до пенсії за 2004-2005р.р. та за період з 01.01.2006 року по 11.06.2006 року, в зв′язку з пропущенням строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав свобод чи інтересів.

В судовому засіданні встановлено, що позивач про порушені його права знав ще з 2004 року, тому не погоджуючись із розмірами виплат мав можливість звернутись до суду за захистом своїх порушених прав, однак позовна заява ним подана лише 11.06.2007 року.

 Згідно з ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Враховуючи ті обставини, що представник відповідача наполягала в судовому засіданні на відмові в частині позовних вимогах позивача саме, в зв′язку з пропущенням строку звернення до суду, то у суду наявні всі підстави для відмови позивачу  в задоволенні цієї частини позовних вимог.

В судовому засіданні не знайшла свого підтвердження відповідними доказами вимога позивача про стягнення недоплаченого підвищення пенсії, як учаснику війни,  за період з 11.06.2006 року по 01.01.2007 рік в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, а тому в її задоволенні слід відмовити з огляду на наступне.

Статтею 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що учасникам війни пенсії  або щомісячне довічне  грошове  утримання  чи  державна  соціальна  допомога, що виплачується замість пенсії підвищуються на 50% мінімальної пенсії за віком (в редакції №488/95-ВР від 22.12.1995р).

Постановою Кабінету Міністрів України №1  «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 03.01.2002 року  (із змінами та доповненнями), зокрема пунктом 2 встановлено, що підвищення до пенсії, передбачені законом України «Про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту» починаючи з 01.01.2002 року здійснюються виходячи із розміру 19,91 грн. Зазначена постанова є спеціальною нормою, яка встановлює порядок проведення відповідних перерахунків і є обов'язковою до виконання усіма органами Пенсійного фонду України.

Таким чином, позивачу, як учаснику війни, в період з 11.06.2006 року по 01.01.2007 рік правомірно виплачувалось відповідачем підвищення до пенсії, виходячи із розрахунку 19,91 х 50% = 9,96 грн.

За таких обставин, суд вважає вимогу позивача в частині стягнення недоплаченого підвищення пенсії за вищевказаний період в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, як таку, що не є обґрунтованою, а отже не підлягає задоволенню.

Отже, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі щодо визнання неправомірними дії Управління пенсійного фонду України у Липовецькому районі та стягнення недоплаченого підвищення до пенсії, як учаснику війни,  згідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що відповідач діяв на підставі , у межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачено діючими законами України.

Керуючись ст. 11, ч.2 ст. 99, 100, ст.ст. 158 - 163,  186, 254 КАС України, Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», суд -

 

 

ПОСТАНОВИВ:

 

В задоволенні позову відмовити повністю.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у термін, встановлений для подачі заяви про апеляційне оскарження.

            Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

            Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, то постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

           

 

Суддя:                                                                             В. Гонтарук

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     Суддя. Підпис.

Копія вірна.

 

Суддя: 

 

Секретар: