Справа №22ц-752\2009 головуючий у 1-ій інстанції Голуб T.I.
Категорія 31 суддя-доповідач Сорока Г.П.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого - Песоцької Л.І.,
суддів - Сороки Г.П., Дяченка В.М.,
при секретарі - Мітрохіні Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Маріуполі справу за позовом прокурора Волноваського району Донецької області, діючого в інтересах Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Волноваському районі Донецької області, до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди за правом зворотної вимоги за апеляційною скаргою прокурора Волноваського району Донецької області на рішення Волноваського районного суду Донецької області від 27 квітня 2009 року, -
ВСТАНОВИЛА:
В березні 2009 року прокурор Волноваського району Донецької області, діючи в інтересах Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Волноваському районі Донецької області, звернувся до суду з даним позовом та, керуючись ст.ст.1166,1187,1191 ЦК України, просив стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача в порядку зворотної вимоги 12797грн. 63коп.
Зазначив, що ОСОБА_4, яка працювала поваром в МП «Строітель», 09.05.1999 року була збита автомобілем ЗАЗ ПОЗ, державний номер НОМЕР_1, належним на праві власності ОСОБА_5, під керуванням ОСОБА_3, стосовно якого постановою Волноваського районного відділу внутрішніх справ від 18.05.1999 року в порушенні кримінальної справи відмовлено у зв'язку з недосягненням віку кримінальної відповідальності на підставі п.2 ст.6 КПК України.
За фактом травмування ОСОБА_4 10.05.1999 року складено акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1.
Згідно висновку МСЕК від 19.12.2001 року у зв'язку з виробничою травмою 09.05.1999 року ОСОБА_4 втратила професійну працездатність на 30% з повторним оглядом 20.12.2002 року. Під час повторного переогляду висновком МСЕК від 17.12.2002 року їй встановлена стійка втрата професійної працездатності 25% з повторним оглядом 17.12.2003 року, актом МСЕК від 15.01.2004 року - 25% безстроково.
11.09.2001 року ОСОБА_4 звернулась до Волноваського відділення ВД ФССНВВПЗ і їй з цього часу були призначені щомісячні страхові виплати, які за період з 11.09.2001 року по 31.05.2008 року сплатив ОСОБА_3 за рішенням суду та добровільно.
У травні 2008 року Волноваським відділенням ФССНВВПЗ здійснено перерахунок страхових виплат ОСОБА_4 за період з 19.12.2002 року по 31.05.2008 року та проведено доплату 1 розмірі 10304грн. 19коп.3 урахуванням сум виплачених ОСОБА_4 згідно перерахунку і щомісячних страхових виплат за період з 01.06.2008 року по 31.10.2008 року Волноваським відділенням ВД ФССНВВПЗ 20.11.2008 року відповідачу була направлена претензія на загальну суму у розмірі 11921грн. 90коп., яку відповідач не визнав. Всього за період з 11.09.2001 року по 01.02.2009 року відповідачем не відшкодована сума страхових виплат у розмірі 12797грн. 63коп.
Рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 27.04.2009 року в задоволенні позову прокурора Волноваського району Донецької області, діючого в інтересах Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Волноваському районі Донецької області (далі Волноваського відділення ВД ФССНВВПЗ), до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди за правом зворотної вимоги відмовлено та стягнуто з Волноваського Відділення ВД ФССНВВПЗ на користь держави витрати на ІТЗ розгляду справи у розмірі 30грн.
Не погоджуючись з цим рішенням, і, посилаючись в апеляційній скарзі на неправильне застосування та порушення норм матеріального і процесуального права, прокурор Волноваського району Донецької області просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити та стягнути з ОСОБА_3 на користь Волноваського відділення ВД ФССНВВПЗ у відшкодування шкоди в порядку зворотної вимоги 12 797,63грн.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення прокурора Кліменкової А.В., представника Волноваського Відділення ВД ОСОБА_6, які просили апеляційну скаргу задовольнити, рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, письмові заперечення ОСОБА_3, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні з таких підстав.
Згідно вимог ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Згідно ст.999 ЦК України до відносин, що випливають із обов'язкового страхування застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Згідно з Преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», страхування від нещасного випадку на виробництві є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.
Відповідно ст.46 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків проводить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування, яке здійснюється за рахунок: внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення; капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; прибутку, одержаного від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках; коштів, одержаних від стягнення відповідно до цього Закону штрафів та пені з страхувальників, штрафів з працівників, винних у порушенні вимог нормативних актів з охорони праці, а також адміністративних стягнень у вигляді штрафів з посадових осіб підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, передбачених Кодексом про адміністративні правопорушення; добровільних внесків та інших надходжень, отримання яких не суперечить законодавству.
За таких обставин, з урахуванням того, що Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» не передбачено право Фонду соціального страхування, який здійснив страхову виплату застрахованій особі, зворотної вимоги до винної особи, виходячи з того, що з вини відповідача 09.05.1999 року стався нещасний випадок на виробництві з ОСОБА_4, у зв'язку з чим Фондом потерпілій проведено страхові виплати на загальну суму 12797,63грн., та враховуючи те, що виплата страхових сум є обов'язком Фонду соціального страхування від нещасних випадків в разі настання страхового випадку, суд першої інстанції дійшов до висновку, що проведення Волноваським відділенням ВД ФССНВВПЗ страхових виплат потерпілій ОСОБА_4, як застрахованій особі, не є заподіяною Фонду шкодою в розумінні вимог ст.1166 ЦК України, тому відповідно Фонд не є особою, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, і не набуває права зворотної вимоги відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України, у зв'язку з чим в задоволені позову відмовив.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися, оскільки суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини та відповідні їм правовідносини, їм та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд неправильно послався на вимоги Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», бо норми цього Закону поширюються лише на правовідносини між Фондом та МП «Будівельник», а правовідносини між Фондом і ОСОБА_3. та між ОСОБА_3. і потерпілою ОСОБА_4 регулюються цивільним законодавством і знаходяться поза дією цього Закону, що судом не враховано те, що відповідач повинен нести відповідальність перед Фондом відповідно до ст. 1191, ч.1 ст.1166, ч.2 ст.1187 ЦК України, бо його дії знаходяться в безпосередньому причинному зв'язку з тим, що Фондом проведено страхові виплати ОСОБА_4, яка потерпіла від винних дій відповідача, який управляв джерелом підвищеної небезпеки, а також про те, що судом поза увагою залишено те, що відповідач періодично відшкодовував в порядку регресу Фонду виплачені потерпілій страхові суми за рішеннями суду і в добровільному порядку, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони не випливають з вимог ст.ст.999,993, ч.1 ст. 1191 ЦК України, вказаного спеціального Закону, з яких випливає, що страхування від нещасного випадку є обов'язковим особистим страхуванням і Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, як страховик за обов'язковим особистим страхуванням, не має права вимоги до особи, відповідальної за заподіяння шкоди потерпілому.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд прийняв недоведені заперечення відповідача, а поясненням позивача не дав належної оцінки, в рішенні не обґрунтував визнання одних і відхилення інших доказів, колегія суддів вважає неспроможними, оскільки вони не випливають з матеріалів справи та не спростовують правильність висновків та рішення суду про відмову в задоволені позову.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції питання про стягнення з Волноваського відділення ВД ФССНВВПЗ на користь держави витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30грн. вирішено не у відповідності з ч.5 ст.81 ЦПК України, згідно якої не підлягають оплаті витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справі, в яких у випадках, встановлених законом, представництво інтересів громадянина або держави здійснює прокурор, тому з рішення суду підлягає виключенню вказівка про стягнення з Волноваського відділення ВД ФССНВВПЗ цих витрат, у зв'язку з чим апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора Волноваського району Донецької області задовольнити частково.
Рішення Волноваського районного суду Донецької області від 27 квітня 2009 року змінити.
Виключити з рішення вказівку суду про стягнення з Відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Волноваському районі Донецької області на користь держави витрат на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30 гривень.
В решті частини рішення залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двох місяців з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.