Справа № 22ц-2903, 2008р.                                                       Головуючий в 1-й інстанції Ігнатенко О.Й.

 Категорія: 52                                                                                                        Доповідач — Цуканова І.B.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2009 року лютого місяця "11" дня колегія суддів судової палати в цивільних справа х Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого - Цуканової І.В. Суддів: Капітан І.А., Полікарпової О.М. при секретарі — Кримцевій 1.1.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 11 листопада 2008 року

за позовом. ОСОБА_2

до приватного підприємства «Снабресурс-Юг»

про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього

заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

відшкодування моральної шкоди,

встановила:

В червні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до приватного підприємства «Снабресурс-Юг» (далі ПП) про стягнення заробітної плати в сумі 700грн., середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі З 771грн. та за час вимушеного прогулу в сумі 1 320грн., відшкодування моральної шкоди в сумі 1 500грн., посилаючись на те, що звільнився з підприємства 27.09.2007 року, проте розрахунок з ним не проведено, трудову книжку повернуто лише в січні 2008 року, неправомірними діями завдано моральну шкоду.

При розгляді справи судом позивач уточнив позовні вимоги, просив стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 4 020грн. та за час вимушеного прогулу 1 420грн., моральну шкоду в сумі 1 500грн., посилаючись на те, що заборговану заробітну плату отримав 10.07.2008 року.

Ухвалою Комсомольського районного суду м. Херсона від 29.10.2008 року прийнято відмову ОСОБА_2 від позову в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням того ж суду від 11.11.2008 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 про стягнення заборгованості із заробітної плати, середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди за пропуском строку звернення до суду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просив рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, , яким позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідача, осіб, що з’явилися в судове засідання, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає. В той же час рішення суду слід змінити в частині правового обгрунтування.

Судом встановлено, що сторони знаходилися у трудових відносинах. Наказом ПП № СН/К-227 від 24.09.2007 року позивача звільнено за ст. 38 КЗпП України з 27.09.2007 року /а.с. б.ЗО/.

З пояснень позивача, представника відповідача в судовому засіданні апеляційного суду, табелю обліку робочого часу вбачається, що в день звільнення позивач працював, проте повний розрахунок з ним не проведено.

Як видно з копії видаткового касового ордеру заборгована зарплата в сумі 667, 31грн. виплачена позивачу 10.07.2008 року /а.с. 39/.

З досліджених місцевим судом доказів вбачається, що вина відповідача в непроведенні з позивачем розрахунку в день звільнення відсутня, оскільки:

- з 01.10.2007 року зарплата ОСОБА_2 знаходилася на депозитному рахунку підприємства /а.с. 38/;

- про необхідність з’явитися на підприємство з питання остаточного розрахунку відповідач неодноразово повідомляв ОСОБА_2 листами від 23.10.2007 року, 08.01.2008 року і телеграмою від 09.07.2008 року /а.с. 31/;

про відмову позивача від отримання зарплати відповідачем складено акти від 03.10.2007 року і 26.11.2007 року /а.с. 36, 37/, достовірність яких ОСОБА_2 не спростовував.

Оскільки згідно ч. 1 ст. 117 КЗпП України відповідальність власника за затримку розрахунку при звільненні наступає в разі невиплати належних звільненому працівникові сум з вини власника, то відсутні підстави для стягнення на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідно, вимоги про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок затримки розрахунку при звільненні, як похідні від вимог про стягнення середнього заробітку, також: є незаконними і у їх задоволенні слід відмовити.

Необгрунтованими є також; позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 667, 31грн., оскільки вказана сума ним отримана під час судового розгляду.

Таким чином, заявлені позивачем вимоги є незаконними, необгрунтованими, тому у їх задоволенні слід відмовити за підставністю.

Суд помилково відмовив в задоволенні позову через пропуск позивачем строку позовної давності і відсутність поважних причин для його поновлення. При цьому судом не враховано, що така відмова може мати місце, якщо відсутні інші

підстави для відмови в позові, коли доведено існування самого суб’єктивного права і факт його порушення або оспорення. Якщо ж при розгляді справи буде встановлено, що в позивача немає суб’єктивного права, про захист якого він просить, суд має відмовити в позові не через пропущення строку позовної давності, а за безпідставністю матеріально-правової вимоги.

З огляду на наведене колегія суддів вважає за необхідне змінити правове обгрунтування рішення суду.

Підстав для скасування рішення суду, передбачених ст. ст. 309-311 ЦПК України, колегія суддів не вбачає.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про неправильне визначення судом початку перебігу строку для звернення до суду.

Проте, зважаючи на наведене вище, вказана обставина не може вплинути на результат вирішення порушеного апелянтом питання і не є підставою для скасування ухваленого судом рішення.

Інші доводи апеляційної скарги до уваги не приймаються, як такі, що не обгрунтовані вимогами закону.

На підставі ст. ст. 116, 117 КЗпП України, керуючись ст. ст. 303, 309, 31б, п.3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 11 листопада 2008 року змінити.

Вважати, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено за безпідставністю.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.