Справа № 22ц-1126\08

Категорія: 29

 Головуючий у 1-й інстанції - Білінська Г. Б.

 Доповідач в 2-й інстанції- Бакус В.Я.

.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2008 року м. Львів

Колегія суддів судової палати у цивільних справа х апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: суддя Петричка П.Ф.,

суддів: Бакуса В.Я., Цяцяка Р.П.,

при секретарі: Терземан Б.В.,

з участю: ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 22 лютого 2008 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третя особа - орган опіки і піклування Шевченківської районної адміністрації м. Львова про встановлення порядку користування квартирою, -

встановила:

в жовтні 2007 року ОСОБА_5 звернувся до суду та просив встановити порядок користування житловими приміщеннями в трьохкімнатній АДРЕСА_1, яким виділити йому в користування житлову кімнату пл. 16, 5 кв. м, а відповідачам - кімнати площею 10, 0 та 11, 9 кв. м. Приміщення коридору, входу, кухні, туалету, ванної та балкону залишити у спільному користуванні.

Позовні вимоги обгрунтовував тим, що співвласниками спірної квартири є сторони та їх неповнолітня дитина. Оскільки реально виділити його частку неможливо, просив задовольнити його позов, встановивши порядок користування квартирою.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 22 лютого 2008 року позов задоволено частково. Встановлено порядок користування спірною квартирою між співвласниками, відповідно до якого в користування ОСОБА_5 надано кімнату площею 10 кв. м, а ОСОБА_3 з неповнолітнім сином ОСОБА_6 - кімнати площею 11, 9 та 16, 5 кв. м. Приміщення кухні, коридору, ванної та туалету залишено у спільному користуванні сторін.

Рішення суду оскаржила відповідачка, просить його скасувати й ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог, посилаючись на те, що спірна квартира є її особистою власністю, судом не було враховано факту укладення між сторонами 20 квітня 2007 року мирової угоди та те, що спірна квартира потрібна позивачу лише щоб в ній заночувати, а це буде порушувати права дітей.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, проаналізувавши обставини та матеріали справи, законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, зокрема договору купівлі-квартири, технічного паспорту та реєстраційного посвідчення, позивач, відповідачка та її неповнолітній син ОСОБА_6 є співвласниками спірної трьохкімнатної квартири (а.с. 10-13). А відтак твердження апелянта про те, що спірна квартира є її особистою власністю, є голослівними.

Угоди щодо порядку володіння, користування квартирою та її поділу між сторонами відсутні. Технічної можливості для переобладнання спірної квартири в ізольовані відповідно до часток сторін немає.

При визначені порядку користування спірною квартирою та надавши позивачу жилу кімнату площею 10 кв. м., колегія суддів приходить до висновку, що суд не порушив прав відповідачки та неповнолітнього сина як співвласників спірної квартири.

Доводи апелянта про те, що судом при винесені рішення не враховано мирову угоду від 20 квітня 2007 року (а.с. 14), не впливає на законність рішення, оскільки в зазначеній угоді, яка визнана ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 20.04.2007 р. в спорі між сторонами про стягнення коштів на утримання квартири та сплати комунальних послуг, усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням (а.с. 15), сторони підтвердили, що є співвласниками спірної квартири, вирішили питання сплати коштів та відповідачка зобов’язалась на чинити позивачу перешкод у користуванні спірною квартирою.

З урахуванням наведеного, суті позовних вимог колегія суддів приходить до висновку, що підстав для скасування рішення немає. Доводи апелянта висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 303, п.1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, п.1 ч. 1 ст. 314, ст. 317 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 22 лютого 2008 року залишити без зміни.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.