Категорія справи - 52
Справа № 22ц-773/08р.
Головуюча у 1-й інстанції - Волоско І.Р.
Доповідач в апеляційній інстанції - Цяцяк Р.П.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справа х апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого - судді Петрички П.Ф.,
суддів Бакуса В.Я. і Цяцяка Р.П.,
при секретарі ТерземанБ.В.
та за участю адвоката ОСОБА_2 і позивачки ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 03 грудня 2007 року,
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваним рішенням ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні її позову до Державного авіапідприємства „Львівські авіалінії", третя особа - профспілковий комітет Державного авіапідприємства „Львівські авіалінії", про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Дане рішення оскаржила позивач ОСОБА_3
Апелянт просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги, покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи.
Апелянт вважає необгрунтованим висновок суду про те, що було ліквідовано відділ, у якому вона працювала, та що в результаті такої ліквідації мало місце скорочення чисельності працівників.
Вважає, що суд не врахував її переважне право на залишення на роботі в порівнянні з ОСОБА_4, оскільки апелянт має більший стаж роботи на підприємстві, ь, також більш високу кваліфікацію та продуктивність праці.
Вважає безпідставним покликання суду на її негативну характеристику та наявність догани, оскільки звільнення з роботи не пов’язувалось зі згаданими обставинами.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта і її представника на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 суд мотивував (зокрема) тим, що наказом № 33/а від 28.02.2007 року було затверджено нову структуру Державного авіапідприємства „Львівські авіалінії", в якій відділу продажу авіаперевезень не було передбачено, а відтак прийшов до висновку про те, що наказом № 285/к від 13.04.2007 року позивачку правомірно було звільнено з посади інженера-технолога 2-ої категорії ВПАП ДАП „Львівські авіалінії" по п.1 ст. 40 КЗпП України - у зв’язку із скороченням чисельності працівників, оскільки у ВПАП працювало 5 осіб, а у зв’язку із скороченням посад таких залишилось три, в т.ч. - лише одна посада інженера-технолога 2-ої категорії.
Однак вище наведений висновок суду грунтується на неповному з’ясуванні судом обставин, що мають значення для справи.
В п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 „Про практику розгляду судами трудових спорів" міститься роз’яснення про те, що при розгляді трудових спорів, пов’язаних зі звільненням за п.1 ст. 40 КЗпП, суди зобов’язані з’ясовувати чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема -скорочення чисельності або штату працівників, які є докази про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник чи уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач (апелянт) працювала у відділі продажу авіаційних перевезень (ВПАП): з 01.02.2006 року - на посаді інженера-технолога 2 категорії (а.с. 8).
24.11.2006 року позивачку було попереджено про скорочення посади інженера-технолога 2-ої категорії ВПАП (38).
В період з 01.03.2006 року по 01.03.2007 року був чинним штатний розклад ДАП „Львівські авіалінії", який передбачав одну штатну одиницю інженера-технолога 2 категорії (код 2149, 2 - яку займала позивачка - а.с. 135-136), однак (незважаючи на попередження позивачки від 24.11.2006 року про скорочення посади інженера-технолога 2-ої категорії ВПАП) з 01.12.2006 року в штатний розклад ВПАП було введено додатково ще одну одиницю інженера-технолога 2 категорії (а.с. 137), на яку було переведено ОСОБА_4: таким чином, з 01.12.2006 року у ВПАП стало дві посади інженера-технолога 2-ої категорії.
З 01.03.2007 року набув чинності новий штатний розпис, згідно якого у відділі маркетингу та продажу авіаційних перевезень була передбачена група організації продажу авіаційних перевезень штатною чисельністю 5-ть осіб, в т.ч. - ті ж дві одиниці інженера-технолога 2 категорії (а.с. 49, 67).
Як вбачається з вище наведеного, у відповідача станом на 24.11.2006 року не було правових підстав для попередження позивачки про скорочення посади інженера-технолога 2-ої категорії, оскільки такого скорочення не було, а навпаки - з 01.12.2006 року було збільшення чисельності працівників згаданої посади.
Так само, як не було правових підстав для звільнення позивачки з 20.04.2007 року з роботи „у зв’язку з скороченням чисельності працівників та оптимізацією кадрового складу ДАП „Львівської авіалінії-", оскільки станом на 20.04.2007 року діяв штатний розпис, який передбачав ті ж дві одиниці інженера-технолога 2 категорії в складі групи організації продажу авіаційних перевезень, що і штатний розпис, що діяв у період з 01.03.2006 року по 01.03.2007 року (з урахуванням змін до нього внесених з 01.12.2006 року).
Щодо скорочення чисельності групи організації продажу авіаційних перевезень з 5-ти осіб (в т.ч. - 2 одиниці інженера-технолога 2-ої категорії) до 3-ох осіб (в т.ч. - одна одиниця інженера-технолога 2-ої категорії), на що покликався суд першої інстанції, то таке скорочення чисельності і штату працівників мало місце у відповідача лише з 01.10.2007 року (ах. 61-63).
Таким чином, проаналізувавши матеріали справи та оцінюючи їх в сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що звільнення позивачки з роботи за п.1 ст. 40 КЗпП України було неправомірним, а тому її слід поновити на роботі.
ст. 235 КЗпП України встановлено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Як вбачається з довідки відповідача про заробітну плату позивачки (а.с. 133), її середній заробіток за 1 (один) робочий день становив 65 грн. 16 коп., а звільнена з роботи вона була з 20 квітня 2007 року, а відтак з відповідача слід стягнути в користь позивачки її середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 21 квітня 2007 року по 09 червня 2008 року включно в сумі 18 570 грн. 88 коп. 3 розрахунку:
65 грн. 16 коп. / за 1 робочий день х 285 робочих днів = 18 570 грн. 88 коп.
Керуючись ст. ст. 232, 235 КЗпП України, ст. ст. 303, 307 ч. 1 п.2, 309 ч. 1 п.1, 314 ч.2, 316 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 03 грудня 2007 року скасувати і ухвалити нове, яким позов ОСОБА_3 до Державного авіапідприемства „Львівські авіалінії" задовольнити.
Поновити ОСОБА_3 на роботі на посаді інженера-технолога відділу продажу авіаційних перевезень (ВПАП) Державного авіапідприемства „Львівські авіалінії".
Стягнути з Державного авіапідприемства „Львівські авіалінії" в користь ОСОБА_3 її середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21 квітня 2007 року по 09 червня 2008 року в сумі 18 570 грн. 88 коп. та 92 грн. 85 коп. судового збору і ЗО грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в дохід держави.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання рішенням законної сили.