Справа № 22ц-689/08

Категорія: 32

 Головуючий у 1 -й інстанції: Гірник Т. А.

 Доповідач в 2-й інстанції: Бакус В.Я.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2008 року м. Львів

Колегія суддів Судової палати у цивільних справа х апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: судді Петричка П.Ф.,

суддів: Бакуса В.Я., Цяцяка Р.П.,

при секретарі: Гарванко М. М.,

з участю: представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, адвоката ОСОБА_8, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 08 листопада 2007 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_7, ОСОБА_6, третя особа - ОСОБА_9, про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням, -

встановила:

в січні 2007 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним позовом та просила визнати відповідачів такими, що втратили право на користування АДРЕСА_1

Свої вимоги позивачка обгрунтовувала тим, що вселилась у спірну квартиру разом із сином ОСОБА_9 в лютому 2006 році. При вселені відповідачі в квартирі не проживали, хоча були зареєстрованими такими. Посилаючись на те, що відповідачі допустили заборгованість по сплаті за комунальні послуги, мають своє інше житло, просила задоволити її вимоги.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 08 листопада 2007 року позовні вимоги залишено без задоволення.

Рішення оскаржила ОСОБА_3, просить його скасувати й ухвалити нове про задоволення її вимог, посилаючись на його незаконність та те, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, проаналізувавши обставини та матеріали справи, законність та обгрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволені апеляційної скарги слід відмовити.

Відповідно до ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування ним інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Згідно правил ст. ст. 71, 72 ЖК України наймач або члени його сім’ї можуть бути визнані судом такими, що втратили право користування жилим приміщенням, зокрема, коли вони в ньому не проживають без поважних причин понад шість місяців.

Встановлено, що спірна АДРЕСА_1, належить до комунальної власності, складається із трьох житлових кімнат площею 67, 4 кв. м., кухні. Загальна площа квартири - 90, 1 кв. м.

У спірній квартирі значаться зареєстрованими позивачка, відповідачі -ОСОБА_7, ОСОБА_6 та його малолітній син ОСОБА_10

Крім того, у квартирі були зареєстровані ОСОБА_1, що була основним квартиронаймачем, яка померла у 2004 році, та ОСОБА_12, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1

Договір найму спірної квартири на будь-кого з сторін не переоформлений.

Відмовляючи позивачці у її вимогах районний суд вірно виходив з того, що відповідно до ст. 71 ЖК України особа втрачає право на користування житловою площею у випадках відсутності у квартирі понад шість місяців без поважних причин.

Перевіряючи вимоги позивачки та заперечення відповідачів суд вірно, на підставі ретельної перевірки всіх обставин справи та доказів, встановив, що відповідачі не втрачали інтересу до спірної квартири, а понад встановлені строки були відсутні у спірній квартирі з поважних причин, в тому числі із-за неприязних відносин із позивачкою, чиненням перешкод як нею, так і її сином, про що свідчать численні звернення в правоохоронні органи протягом 2004-2007 p.p. (а.с. 33-37, 76, 77), так і рішення Личаківського районного суду м. Львова від 01.02.2007 р. про вселення відповідача ОСОБА_7 у спірну квартиру. Відповідачі дійсно мають частки на праві власності в іншій квартирі, але набуті в порядку спадкування.

З представлених позивачкою актів від 14 та 16 листопада 2006 року (а.с. 4, 5), що були складені до подання нею позовної заяви, вбачається, що комісією ЛКП № "503" було встановлено лише факт знаходження, відповідно, 14.11.2006 року у спірній квартирі сина позивачки, а 16.11.06 р. - позивачки. А актом перевірки комісією цього ж ЛКП від 21.05.2007 р. стверджується, що в ЛКП мається заява відповідачів про те, що вони не проживають в спірній квартирі у зв’язку з конфліктною ситуацією між сторонами.

Безпідставними є твердження апелянта про те, що лише вона оплачувала комунальні послуги за спірне житло, оскільки з наявних в матеріалах ксерокопій квитанцій вбачається, що протягом 2005-2007 p.p. в цьому приймав і участь відповідач ОСОБА_6 (а.с. 80-88).

Суд повно, всебічно з’ясував обставини, що мають значення для справи, дав належну оцінку зібраним доказам.

Рішення суду відповідає матеріалам справи, доказам та вимогам матеріального та процесуального закону. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а відтак підстав для зміни чи скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 303, п.1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, п.1 ч. 1 ст. 314, ст. 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Личаківського районного суду м. Львова від 08 листопада 2007 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.