Справа № 22-837/08р.

Категорія справи – 41

 Головуюча у 1-й інстанції - Олексієнко М. Ю.

 Доповідач в апеляційній інстанції - Цяцяк Р.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справа х апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого - судді Петрички П.Ф.,

суддів Бакуса В.Я. і Цяцяка Р.П.,

при секретарі ГарванкоМ. М.

та за участю адвоката ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і представників Львівської міської ради та Галицької

районної адміністрації Львівської міської ради,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та апеляційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 10 грудня 2007 року,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8 і ОСОБА_10 відмовлено у задоволенні їх позову до Львівського міськвиконкому, Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, ОСОБА_11 і ОСОБА_12 про: визнання незаконним п.1.6 рішення Львівського міськвиконкому від 23.03.2006 року № 401 в частині надання ОСОБА_11 АДРЕСА_1 (в подальшому - „спірна квартира"); визнання недійсним ордеру № 003192 від 29.03.2006 року на ім’я ОСОБА_11, виданого на сім’ю з двох осіб на спірну квартиру; виселення ОСОБА_11 та ОСОБА_12 зі спірної квартири та визнання за позивачами права на цю квартиру.

Дане рішення оскаржили позивачі.

Апелянти просять рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити їх позовні вимоги, покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення норм матеріального права.

Доводи поданих апеляційних скарг фактично дослівно повторюють доводи позовних заяв, які були предметом судового розгляду, і зводяться до того, що позивачі (апелянти) у відповідності до ст. 54 ЖК України та п.67 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою ОСОБА_4 міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 року № 470 („Правила...") мають право на приміщення спірної квартири, які суміжні з їхніми квартирами, а відтак свої позовні вимоги вважають обгрунтованими, а оскаржуване рішення суду про відмову у задоволенні їх позовних вимог незаконним.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянтів і їх представника на підтримання поданих ними апеляційних скарг та заперечення їх доводів зі сторони представників Львівської міської ради та Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, перевіривши матеріали справи та законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги до задоволення не піддягають з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що АДРЕСА_1 є окремими квартирами.

Норми ст. 54 ЖК України та п. 67 Правил..., на які покликаються апелянти в обгрунтування своїх позовних вимог, регулюють заселення неізольованих і ізольованих кімнат в комунальних (спільних) квартирах, в яких проживає два і більше наймачів, а відтак згадані норми права не можуть застосовуватись до спірних правовідносин і суд першої інстанції при ухвалення рішення по справі правомірно застосував до спірних правовідносин норму ст. 51 ЖК України.

З урахуванням вище наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку фактичним обставинам по справі та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому приходить до висновку, що підстави для його скасування відсутні і апеляційні скарги на нього, які не спростовують висновків рішення суду, слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п.1, 308, 314 ч. 1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 відхилити та залишити рішення Галицького районного суду м. Львова від 10 грудня 2007 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання ухвалою законної сили.