Справа № 22ц-772/08р.
Категорія справи - 19
Головуюча у 1-й інстанції - Чорна С. З.
Доповідач в апеляційній інстанції - Цяцяк Р.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справа х апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого - судді Петрички П.Ф.,
суддів БакусаВЛ. і ЦяцякаР.П.,
при секретарі ГарванкоМ. М.
та за участю ОСОБА_2 і його представника; представників
ЛКП „Житловик-С" і Сихівської районної адміністрації
Львівської міської ради,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною
скаргою ОСОБА_2 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 27
грудня 2007 року,
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваним рішенням ОСОБА_2 і ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні їх позову до ЛКП „Житловик-С", треті особи: ЖБК № 186 і Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради, про зобов’язання відповідача укласти з позивачами, як мешканцями квартири АДРЕСА_1, Договір на надання комунальних послу г.
Дане рішення оскаржив позивач ОСОБА_2
Апелянт просить рішення суду скасувати і передати справу на новий розгляд, покликаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, та на порушення судом норм матеріального права.
Звертає увагу на те, що у відповідності з установчими документами та нормами законодавства, до повноважень та функцій ЛКП „Житловик-С" входить надання споживачам житлово-комунальних послуг, а відтак вважає, що відповідач зобов’язаний був підготувати та укласти з споживачами, якими є позивачі по справі, відповідні договори згідно з Типовим договором, який затверджений постановою KM України від 21.07.2005 року № 630.
Предметом Договору на обслуговування будинку кооперативу від 01.05.2002 року, укладеного між ЛКП „Житловик-С" та ЖБК № 186, не були послуги, передбачені п.1 ч. 1 ст. 13 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" (комунальні послуги: централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів), та (крім цього) згаданий Договір припинив свою дію 01.05.2007 року.
Вважає, що судом при ухваленні рішення не враховано рішення господарського суду Львівської області від 23.01.2007 року по справі за позовом ЛКП „Житловик-С" до ЖБК № 186 про розірвання вище згаданого Договору від 01.05.2002 року, яким встановлено, що доказів, які б підтверджували факт виконання ЛКП договірних зобов’язань, не надано, а заборгованість по комунальних платежах є заборгованістю фізичних осіб і не є підставою для розірвання цього Договору, оскільки надання комунальних послуг споживачам ним не регулюється.
Вважає, що нові власники квартир в будинку ЖБК, прописку (як і виписку) яких здійснювало ЛКП „Житловик-С" без інформування Правління ЖБК № 186, не є членами ЖБК, а є лише власниками квартир, а відтак ЖБК № 186 не має і не може мати жодних зобов’язань перед ними з приводу надання їм будь-яких послуг чи їх обслуговування.
Також вважає, що цілі та мета, за яких відбувалось створення ЖБК і які є передбачені п.1 р.1 Статуту ЖБК № 186, а саме - забезпечення житлом членів кооперативу шляхом будівництва багатоквартирного будинку за власні кошти, ЖБК є повністю досягнутими.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта і його представника на підтримання апеляційної скарги та заперечення її доводів зі сторони представників ЛКП „Житловик-С" і Сихівської районної адміністрації, перевіривши матеріали справи та законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Предметом позовних вимог позивачів є спонукання відповідача до укладення з ними, як мешканцями однієї з квартир в будинку ЖБК, договору на надання комунальних послуг передбачених п.1 ч. 1 ст. 13 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" „у відповідності до Типового договору, затвердженого постановою КМУ від 21.07.2005 року № 630".
В той же час, згаданою постановою затверджено Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, тобто - про надання лише частини комунальних послуг, передбачених п.1 ч. 1 ст. 13 Закону України „Про житлово-комунальні послуги".
Як вірно зазначено в оскаржуваному рішенні, ст. 29 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою (ч. 1) і у разі, якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.
У відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України „Про житлово-комунальні послуги", балансоутримувач будинку - це його власник, а виконавець - суб’єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги відповідно до умов договору.
Власником АДРЕСА_2 (у якому знаходиться квартира позивачів) є ЖБК № 186.
Згідно п.1 розділу 1 Статуту ЖБК № 186, даний житлово-будівельний кооператив організований з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного будинку за власні кошти, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком (а.с. 119).
Тобто, у відповідності до вище згаданої ст. 29 Закону України „Про житлово-комунальні послуги", договір на надання житлово-комунальних послуг у вище згаданому багатоквартирному будинку з ЛКП „Житловик-С", як виконавцем, може бути укладений лише з ЖБК № 186, як балансоутримувачем і власником цього будинку та споживачем, який має намір отримати житлово-комунальні послуги, а ЖБК № 186, в свою чергу, повинен укласти відповідні договори на надання житлово-комунальних послуг з власниками квартир у цьому будинку.
Вище наведене також знайшло своє відображення і у п.2.2 рішення Львівського міськвиконкому від 08.06.2007 року № 365 „Про визначення виконавця житлово-комунальних послуг у м. Львові", яким передбачено, що ЖБК, як власники житлових будинків, можуть самостійно визначати виконавця житлово-комунальних послуг або укладати договори на їх надання з ЛКП (ах. 87-89).
Щодо покликання апелянтів на рішення Господарського суду Львівської області від 23.01.2007 року, то в господарському суді мав місце спір між двома юридичними особами і позивачі, як фізичні особи, не були учасниками цього спору, предметом якого були зовсім інші правовідносини, ніж правовідносини, які є предметом даного спору.
Крім цього, як вбачається з вище згаданого рішення, позивач від частини своїх позовних вимог (про стягнення заборгованостей) відмовився і в цій частині провадження у справі господарським судом було припинено, а в іншій частині позовних вимог (про розірвання договору) позов взагалі залишено буз розгляду (ах. 67), а відтак посилання апелянтів на п.3 ст. 61 ЦПК України стосовно цього рішення суду не може прийматись до уваги.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків рішення суду і колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам і обставинам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому приходить до висновку, що підстави для його скасування відсутні і апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п.1, 308, 314 ч. 1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити та залишити рішення Сихівського районного суду м. Львова від 27 грудня 2007 року без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання ухвалою законної сили.