Справа №22ц-800\2009 р. головуючий у 1-ій інстанції Пантелєєв Д.Г.
Категорія 20 суддя-доповідач Сорока Г.П.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2009 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого - Баркової Л.Л.,
суддів - Сороки Г.П., Рибака В.І.,
при секретарі - Мітрохіні Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Маріуполі справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошової суми за договором купівлі-продажу, відшкодування моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової і моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 28 травня 2009 року,-
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2008 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом та просила стягнути з ОСОБА_4 на її користь 10100грн. в рахунок розрахунку за продану квартиру, 5000грн. на відшкодування моральної шкоди і понесені нею судові витрати по справі.
Вказала, що 15.02.2008 року на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу вона продала відповідачці належну їй квартиру АДРЕСА_1 за 90900грн. В день укладення договору відповідачка (покупець) передала їй кошти в сумі 80800грн., а 10100грн. зобов'язалася сплатити до 15.08.2008 року, про що зазначили у договорі. При цьому факт остаточного розрахунку повинен бути підтверджений нотаріально посвідченою письмовою заявою. За перебігом вказаного строку відповідачка відмовилась від остаточного розрахунку, її письмове повідомлення про необхідність виконання зобов'язань за договором залишила без відповіді, чим порушила її права, а також завдала моральну шкоду, яка виражається в моральних стражданнях, викликаних діями відповідачки по не проведенню остаточного розрахунку за проданий предмет, що потягло погіршення стану її здоров'я, порушення звичного способу життя, вона вимушена була приймати додаткові зусилля для налагоджування своєї життєдіяльності.
Відповідачка ОСОБА_4 звернулась до суду із зустрічним позовом та, посилаючись на ст.3 ГПК України (на норми матеріального права посилання відсутнє), просила стягнути з ОСОБА_3 на її користь у відшкодування майнової шкоди 7244грн. та моральної шкоди 1000грн., а також відшкодувати понесені нею судові витрати по справі.
Вказала, що в грудні 2007 року усно домовилась з позивачкою про купівлі-продаж квартири за 16000 доларів США. ОСОБА_3 передала їй ключі від квартири і 01.02.2008 року вона з чоловік вселились в квартиру, де за згодою позивачки провела ремонт, чим покращила стан квартири, тому ці кошти їй повинна відшкодувати позивачка.
За день до укладання договору купівлі-продажу ОСОБА_3 змінила ціну квартири, збільшивши на 2000 доларів США, попередивши, що за нижчу ціну квартиру продавати відмовляється. Під натиском позивачки вона вимушена була підписати договір купівлі-продажу за новою ціною.
Такою непорядною поведінкою позивачка завдала їй моральну шкоду, оскільки вона з чоловіком немолоді, вона страждає гіпертонією, перенесла нервовий стрес, що вплинуло на її стан здоров'я, у зв'язку з чим повинна нести додаткові витрати на придбання ліків.
Рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28 травня 2009 року позов ОСОБА_3 про стягнення грошової суми за договором купівлі-продажу та відшкодування моральної шкоди задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_4 на користь позивачки грошові кошти за договором купівлі-продажу у сумі 10100грн., судові витрати 1631грн., в решті вимог відмовлено.
В задоволенні позову ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди відмовлено.
Не погоджуючись з цим рішенням, та, посилаючись в апеляційній скарзі на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, ОСОБА_4 просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити, стягнути з ОСОБА_3 на її користь майнову шкоду у розмірі 7344грн. і моральну шкоду у розмірі 1000грн., а в задоволені позову ОСОБА_3 відмовити.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення ОСОБА_4, яка просила апеляційну скаргу задовольнити, рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити, стягнути з ОСОБА_3 на її користь майнову шкоду у розмірі 7344грн. і моральну шкоду у розмірі 1000грн., а в задоволені позову ОСОБА_3 відмовити, заперечення представників ОСОБА_3 - ОСОБА_5, адвоката ОСОБА_6, які просили апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні з таких підстав.
Згідно вимог ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено і це підтверджено матеріалами справи, що 15.02.2008 року між ОСОБА_3 (продавцем) та ОСОБА_4 (покупцем) було укладено нотаріально-посвідчений договір купівлі-продажу АДРЕСА_1. Продаж вчинено за 90900грн., що еквівалентно 18000 доларів США. В день укладення договору покупцем сплачено продавцю 80800грн., що еквівалентно 16000 доларів США, залишок у розмірі 10100грн., що еквівалентно 2000 доларів США ОСОБА_4 зобов'язалася сплатити до 15.08.2008 року. Чоловіки продавця та покупця дали згоду на укладення цього договору. Договір підписаний сторонами, попередньо ознайомленими з вимогами законодавства, добровільно та розуміючи значення своїх дій (а.с.26).
Листом від 21.08.2008 року, який одержала ОСОБА_4, позивачка пропонувала виплатити несплачені нею 10100грн. (а.с.5).
Сторони визнали, що ОСОБА_4 з 01.02.2008 року вселилася та постійно проживає в даній квартирі, провела в ній ремонт (а.с. 17,45).
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
За таких обставин з урахуванням наведеної норми права, виходячи з того, що відповідачка залишилась зобов'язаною за договором купівлі-продажу, укладаючи договір, погодилась на його умови без будь-яких застережень, не відмовилась від його укладання, хоча мала таку можливість та висунути позивачці претензії щодо компенсації витрат на ремонт, чоловік відповідачки дав згоду на укладення договору за таких умов, та, враховуючи те, що надані відповідачкою докази не спростовують доводів позивачки, суд першої інстанції дійшов до висновку про задоволення вимог ОСОБА_3 в частині стягнення грошової суми за договором купівлі-продажу.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції виходив з того, що законодавством, яке регулює правовідносини щодо договору купівлі-продажу, не передбачено право на відшкодування моральної шкоди.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що нею проведено ремонт в квартирі, яку вона в подальшому придбала, проживає в ній та користується нею, тобто ремонт вона зробила для себе, тому не може вимагати відшкодування майнової шкоди, оскільки їй цю шкоду позивачка не завдала, а також того, що відповідачка не довела своїх вимог, як то передбачено ст.60 ЦПК України.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди суд виходив з того, що згідно ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, а порушень прав відповідачки діями чи бездіяльністю позивачки не встановлено.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини та відповідні їм правовідносини, їм та наданим доказам дав правильну правову оцінку і правильно дійшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення основного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову, тому підстав для скасування рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошової суми за договором купівлі-продажу та відмови в задоволенню позову ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди та зустрічного позову ОСОБА_4 про відшкодування майнової і моральної шкоди не вбачає.
Разом з тим колегія суддів вважає, що рішення суду в частині відшкодування судових витрат підлягає зміні.
Рішенням суду стягнуто з відповідачки на користь позивачки у відшкодування судових витрат 1631 грн., при цьому в мотивувальній частині рішення висновок суду щодо судових витрат не зроблено та не зазначено з чого ця сума складається.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка просила відшкодувати їй судові витрати, що складаються із судового збору, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та витрат на правову допомогу адвоката.
Згідно квитанцій при подачі позову до суду ОСОБА_3 оплатила судовий збір у розмірі 101грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30грн. (а.с.1,2).
У зв'язку із задоволенням позову та стягненням з відповідачки на користь ОСОБА_3 10100грн. відповідно до вимог ст.88 ЦПК України на користь позивачки підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачки дані витрати у розмірі 131 (101+30)грн.
Згідно довідки адвоката ОСОБА_6 від 25.05.2009 року позивачка оплатила йому за надання юридичної допомоги за представництво у Приморському районному суді по даній справі гонорар у розмірі 1500грн. (а.с.45) і ці витрати позивачка просила стягнути з відповідачки.
З матеріалів справи вбачається, що позов подано до суду 09.09.2008 року (а.с.3-4), адвокат ОСОБА_6 приймав участь у справі за договором про надання юридичної допомоги від 15.09.2008 року, при цьому в договорі не оговорено розцінки на надання конкретних видів послуг, не надано акту виконаних робіт тощо (а.с.28). Приймаючи участь в розгляді справи, адвокат приймав участь у судових засіданнях як представник позивачки, давав пояснення, висловлював свою думку з приводу обговорюваних питань, виступав у судових дебатах, що свідчить про те, що він не брав участь у справі як особа, що надає правову допомогу.
Тому витрати на послуги адвоката ОСОБА_6, понесені позивачкою згідно з договором про надання юридичної допомоги від 15.09.2008 року за рахунок відповідачки відшкодуванню не підлягають, у зв'язку з чим у відшкодуванні витрат на правову допомогу колегія суддів вважає необхідним відмовити.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд залишив поза увагою та не застосував вимоги ст.ст.230,233 ЦК України про недійсність угоди, укладеної під впливом тяжких обставин та обману колегія суддів вважає неспроможними, оскільки договір купівлі-продажу ніким не оспорено, а відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують правильність висновків та рішення суду.
Ніяких нових доказів чи обставин, які б не були предметом розгляду суду першої інстанції та могли б вплинути на правильність рішення суду відповідачкою не надано.
Таким чином, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Керуючись ст.ст.303,307,309,313,314 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 28 травня 2009 року в частині судових витрат змінити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 у відшкодування судового збору 101 гривню, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30 гривень. У відшкодуванні витрат на правову допомогу відмовити.
В решті частини рішення залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двох місяців з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.