Судове рішення #8955952

 Справа №22ц-90\2009 р.                                      головуючий у 1-ій інстанції Бєльченко Л.А.

Категорія 42            суддя-доповідач Сорока Г.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2009 року     Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого - Песоцької Л.І.,

суддів     - Сороки Г.П., Дяченко В.М.,

при секретарі - Грішко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Маріуполі справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні власністю та виселення і за зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання дійсною угоди купівлі-продажу та визнання права власності за апеляційною скаргою ОСОБА_5 і ОСОБА_4 на рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 12 грудня 2008 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Новоазовського районного суду Донецької області від 12 грудня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено та виселено ОСОБА_5 і ОСОБА_4 з АДРЕСА_1

В задоволені зустрічного позову ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання угоди купівлі-продажу дійсною та визнання права власності відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір з кожного по 4грн. 25коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи з кожного по 3грн. 75коп.

Не погоджуючись з цим рішенням суду, і, посилаючись в апеляційній скарзі на порушення норм процесуального права, відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 просять рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, який їх позов задовольнити, а в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.

Зокрема, вказують, що суд не прийняв доказом постанову органу дізнання від 10.03.2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_3, якою встановлено факт укладення договору і ухилення позивачки від його нотаріального посвідчення. Не дав суд належної оцінки квитанціям про сплату ОСОБА_5 податку на землю, оплату електроенергії, довідці Міськводоканалу, а також тим обставинам, що вони проводили ремонтні роботи в будинку, доглядаючи за будинком і земельною ділянкою понесли значні витрати.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення відповідачки ОСОБА_5, яка просила апеляційну   скаргу  задовольнити,   рішення   суду  скасувати,  ухвалити  нове  рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити, а її та ОСОБА_4 зустрічний позов задовольнити, заперечення позивачки ОСОБА_3, яка просила апеляційну скаргу відхилити, рішення залишити без зміни, перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без зміни з таких підстав.

Відповідно вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального  і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно вимог ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном.

Згідно 657 ЦК України договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовились відносно всіх важливих умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_3 на підставі рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 03.03.2007 року є власником житлового АДРЕСА_1

ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вселились у вказаний будинок весною 2004 року за усною домовленістю з позивачкою.

В 2007 році позивачка запропонувала відповідачам виселитися з будинку, але останні відмовилися, посилаючись на те, що між ними відбулась усна домовленість про продаж будинку за 2000грн. і вони частково виконали договір, сплатили 1000грн.

За таких обставин, виходячи з того, що позивачка як власник будинку, має право вимагати усунення перешкод в користуванні своєю власністю, а відповідачі не надали відповідних належних доказів на підтвердження укладення договору купівлі-продажу спірного будинку, не надано також договору оренди, з якого би вбачались умови та строк проживання відповідачів, суд першої інстанції дійшов до висновку про обґрунтованість вимог ОСОБА_3 і безпідставність вимог відповідачів, тому позовні вимоги позивачки задовольнив, а в задоволенні зустрічного позову відповідачів відмовив.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися, оскільки вони відповідають обставинам справи, наданим доказам і нормам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції невірно не прийняв доказом постанову органу дізнання від 10.03.2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_3, якою нібито встановлено факт укладення договору і ухилення позивачки від його нотаріального посвідчення, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки зі змісту цієї постанови вбачається, що обставини спору в ній викладено з пояснень сторін і висновки зроблено лише щодо наявності в діях ОСОБА_3 складу злочину.

Крім цього, відповідно до вимог ст.61 ЦПК України постанова про відмову в порушенні кримінальної справи не є підставою для звільнення від доказування обставин спору.

Також безпідставними колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не дав належної оцінки квитанціям про сплату ОСОБА_5 податку на землю,  оплату електроенергії, довідці Міськводоканалу, а також тим обставинам, що вони проводили ремонті роботи в будинку, доглядаючи за будинком і земельною ділянкою несли значні витрати, оскільки на підтвердження цих доводів відповідачі не надали ніяких належних достовірних доказів, а оплата комунальних послуг не може підтверджувати факт укладання договору купівлі-продажу будинку, відповідачі тривалий час проживали в будинку, користувалися комунальними послугами, тому як мешканці могли нести витрати по оплаті комунальних послуг, проведенню поточного ремонту. На момент вселення в будинок позивачка не була власником будинку і не мала права укладати стосовно нього будь-які угоди. Відповідачі вселились в будинок як тимчасові мешканці, права на користування жилим приміщенням будинку не придбали.

Належних достовірних допустимих доказів на підтвердження факту укладення договору купівлі-продажу та правомірного проживання в спірному будинку відповідачі суду не надали.

Ніяких нових обставин чи доказів, які б не були предметом розгляду судом першої інстанції та могли б вплинути на правильність висновків та рішення суду відповідачами апеляційному суду також не надано.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини та відповідні їм правовідносини, їм та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову ОСОБА_3 та відмову в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 і ОСОБА_4

З урахуванням наведеного, колегія суддів не вбачає апеляційних підстав для скасування рішення суду першої інстанції, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313,314 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 12 грудня 2008 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація