Справа № 2-299/2008
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 грудня 2008 року м. Кременчук
Автозаводський райсуд м. Кременчука Полтавської області у складі:
головуючого судді - Соболєва В.А.
при секретарі - Полтавській Є.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ВГІРФО Автозаводського РВ КМУ УМВС України в Полтавській області про усунення перешкод у здійсненні права користування своїм майном, стягнення боргу за сплачені комунальні послуги та стягнення моральної шкоди,
встановив:
ОСОБА_1 3вернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ВГІРФО Кременчуцького МУ УМВС України у Полтавській області про усунення перешкод у здійсненні права користування квартирою шляхом зняття з реєстрації, зобов’язання виконати певні дії, стягнення коштів у порядку регресу, стягнення моральної шкоди, вказуючи, що їй, відповідачу ОСОБА_2, їхнім синам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1, кожному належить по 1/4 частині квартири. В жовтні 2002 року шлюб між нею, ОСОБА_1, та відповідачем ОСОБА_2 розірвано.3 2003 року відповідач переїхав жити до іншої жінки, де мешкає без реєстрації. За житлово -комунальні послуги не сплачує. Просила суд винести рішення, яким усунути перешкоди у здійсненні права користування квартирою шляхом зняття його з реєстрації в зазначеній квартирі, зобов’язати ВГІРФО скасувати реєстрацію ОСОБА_2 в квартирі, стягнути з ОСОБА_2на свою користь в порядку регресу 1/4 частину сплачених за нього комунальних послуг в сумі 1464 грн. 08 коп., стягнути з ОСОБА_2 на свою користь у відшкодування моральної шкоди 2000грн., а також судові витрати.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився. Представник відповідача ОСОБА_5 проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні.
Судом встановлено, що спірна квартира згідно із свідоцтвом про право власності на неї і належить на праві власності ОСОБА_6, хоча вона була приватизована за житлові чеки всіх членів сім’ї (зараз бувших). З 2003 року ОСОБА_2 в цій квартирі не проживає, але є зареєстрованим у ній.
Згідно зі ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, власник має право вчиняти щодо свого майна будь- які дії, які не суперечать закону.
В зв’язку з вищевикладеним позовні вимоги про усунення перешкод шляхом скасування реєстрації відповідача у його квартирі, зобов’язання ВГЫРФО скасувати реєстрацію не підлягають задоволенню.
Що ж стосується стягнення з ОСОБА_2 у порядку регресу 1/4 частини сплачених ОСОБА_7 коштів за житлово — комунальні послуги 1464 грн. 08 коп., то в цій частині позову також необхідно відмовити, оскільки суду не було надано достовірних доказів, що всі платежі зробила саме ОСОБА_7 Представлені суду квитанції не дають можливості зробити висновки, хто персонально сплачував кошти за житлово -комунальні послуги і в якій сумі.
Відповідно не підлягає стягненню і відшкодування моральної шкоди, оскільки в судовому засіданні не було доказано її завдання.
Керуючись ст. ст. 319 ЦК України, 209, 213, 215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову у повному обсязі. Заява про апеляційне оскарження рішення можу бути подана протягом 10 днів після його проголошення, апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.