У х в а л а ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
8 червня 2006 року м.Київ
Суддя Верховного Суду України Сенін Ю.Л., розглянувши касаційну скаргу закритого акціонерного товариства (далі-ЗАТ) “Криворіжіндустрбуд” на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2006 року,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ЗАТ “Криворіжіндустрбуд” про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що у серпні 2005 року з вини ОСОБА_3, працівника відповідача, сталась дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої пошкоджено автомобіль, що належить ОСОБА_2, та яким керував ОСОБА_1, чим їм заподіяна матеріальна та моральна шкода. Позивачі просили стягнути із відповідача на користь ОСОБА_2 10280 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, на користь кожного із них по 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а також відшкодувати судові витрати.
Рішенням Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 8 грудня 2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2006 року, позов задоволено частково, постановлено стягнути із ЗАТ “Криворіжіндустрбуд” на користь ОСОБА_2 9443 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 1500 грн. за заподіяну моральну шкоду, 59 грн. 50 коп. на відшкодування витрат по оплаті державного мита та 450 грн. - витрат по оплаті проведення експертизи, а також на користь ОСОБА_1 1500 грн. на відшкодування моральної шкоди та 8 грн. 50 коп. на відшкодування витрат по оплаті державного мита.
У касаційній скарзі ЗАТ “Криворіжіндустрбуд” просить скасувати ухвалу апеляційного суду й направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга не може бути прийнята до провадження з таких підстав.
Згідно п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Із змісту касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що задовольняючи частково позов, суд виходив із встановленого факту дорожньо-транспортної пригоди, заподіяння позивачам матеріальної та моральної шкоди та того, що пригода сталась із вини ОСОБА_3, який перебував у трудових відносинах із відповідачем і керував автомобілем, що належить товариству; розмір відшкодування шкоди та судових витрат судом визначено із урахуванням наданих доказів, обставин справи і встановлених фактів.
Апеляційний суд, залишаючи рішення без змін, виходив із того, що обставини справи, надані сторонами докази судом досліджено повно і всебічно, характер спірних правовідносин та матеріальний закон, що їх регулює, судом визначено правильно.
Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині без наведення конкретних порушень судом норм процесуального права, які були допущені при встановленні зазначених в рішенні фактів, також не можуть бути визнані такими, що викликають необхідність перевірки матеріалами справи.
Доводи скарги та зміст оскаржуваної ухвали також не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
На підставі наведеного та керуючись пунктом 5 частини 3 статті 328 ЦПК України,
у х в а л и в :
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ЗАТ “Криворіжіндустрбуд” про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою ЗАТ “Криворіжіндустрбуд” на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2006 року.
Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити ЗАТ “Криворіжіндустрбуд”.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Верховного Суду України Ю.Л.Сенін