АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

у м. Феодосії

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2009 року м. Феодосія

Колегія суддів судової палати у цивільних справа х Апеляційного суду Автономної
Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

головуючого судді: Моісеєнко Т.І.,

суддів ІщенкаВ.І.,

Авраміді Т.С.,

при секретарі: Алієвій Е.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про розірвання договору купівлі-продажу будинку, за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 24 квітня 2009 року,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2008 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про розірвання договору купівлі-продажу домоволодіння АДРЕСА_1, укладеного 28 грудня 2006 року і зареєстрованого приватним нотаріусом Керченського міського нотаріального округу Петуховою В.А. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачам в рівних частках належало вказане домоволодіння, однак у зв’язку з важкими сімейними обставинами, що склалися, ОСОБА_1 вирішила продати свою частку домоволодіння і домовилася з ОСОБА_3 про продаж йому будинку за 9000 доларів США, але їй була виплачена тільки частина грошових коштів в розмірі 6000 доларів США відповідачкою ОСОБА_4, а іншу частину грошових коштів, відповідачі відмовилися виплачувати. ОСОБА_2 свою частку будинку взагалі не продавала, довіреність на ім’я ОСОБА_3 в нотаріальній конторі не підписувала, а також не підписувала розписку про отримання грошових коштів.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 24 квітня 2009 року у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено. Стягнуто з позивачів на користь ОСОБА_4 витрати на допомогу адвоката по 250 грн. з кожної.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не погодилися з таким судовим рішення та подали на нього апеляційну скаргу, в якій просять оскаржуване ними судове рішення скасувати та передати питання на новий розгляд суду першої інстанції. В обгрунтування своїх вимог апелянти посилаються на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, неповне з’ясування суттєвих обставин по справі і надання неналежної правової оцінки доказам, які надавалися апелянтом.

Справа № 22-ц-893-Ф/09 Головуючий у першій інстанції Кіт М. В.

Суддя-доповідач Іщенко В.І.

Апелянти зазначають, що суд першої інстанції вирішив як встановлений факт, що вони видавали довіреність ОСОБА_3 на продаж домоволодіння і отримали гроші за продаж будинку в повному обсязі, що не відповідає дійсності. Окрім того, з висновку судово-почеркознавчої експертизи Кримського НДІ судових експертиз від 11 лютого 2009 року вбачається, що висновок експерта - почеркознавця на поставлені судом питання, не дає категоричної відповіді і не може розглядатися як встановлені достовірні докази, а саме, що вони підписували довіреність та розписки від 22 листопада 2005 року на продаж будинку.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з’явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу будинку, суд першої інстанції виходив з тощ, що 22 листопада 2005 року ОСОБА_1 видала розписку ОСОБА_3 про те, що вона і ОСОБА_2 отримали за будинок АДРЕСА_1, АР Крим 40400 грн., що еквівалентно 8000 доларів США. Висновком судово-почеркознавчої експертизи НДІ судових експертиз від 11 лютого 2009 року встановлено, що рукописний запис розписки від 22 листопада 2005 року і підпис «ОСОБА_1» (1) виконані ОСОБА_1, рукописний запис в розписці «ОСОБА_1» (2), розташований під текстом справа виконано, ймовірно ОСОБА_2 Інших письмових доказів, що позивачі домовлялися про продаж будинку за ціною 9000 доларів США, а отримали 6000 доларів США, вони не надали. У договорі купівлі-продажу спірного будинку від 28 грудня 2006 року ціна будинку вказана у розмірі 38950 грн., а також що грошові кошти у вказаній сумі отримані продавцем. Допитана в якості свідка приватний нотаріус Петухова В.А. підтвердила, що вона посвідчувала дану довіреність, особи ОСОБА_2 перевірялися по паспортах, ніяких скарг з їх боку не було, її дії ніким не оскаржувались, підпис нотаріальної довіреності іншою особою виключається. Окрім того, суд вказав, що відсутні підстави для розірвання договору, передбачені ст. 651 ЦК України. Також суд вказав, що доводи позивачів про те, що намірів продавати свій будинок вони не мали, відповідачам його не продавали, а також не доручали їм продавати свій будинок, що відповідачі скористалися їх важким станом здоров’я, не можуть бути підставою для задоволення позову про розірвання договору купівлі-продажу, з яким позивачі звернулися до суду.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки судом правильно встановлені фактичні обставини справи, характер спірних правовідносин і ухвалено судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки ст. 651 ЦК України передбачені підстави для розірвання договору, однак позивачі ні у суді першої інстанції, ні в апеляційному суді не надали належних та допустимих доказів у підтвердження своїх позовних вимог.

Окрім того матеріали справи містять постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 11.07.2008 року, яка ніким не оскаржувалися, відповідно до якої відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовлено у порушенні кримінальної справи за відсутністю складу злочину, передбаченого ст. 190 КК України та постанову від 13.12.2008 року, яка ніким не оскаржувалася, відповідно до якої відносно ОСОБА_4 відмовлено у порушенні кримінальної справи за відсутністю складу злочину, передбаченого ст. 357 КК України, що спростовує доводи позивачів, які викладені у апеляційній скарзі.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про правильність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції, ухвалення його з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, з урахуванням усіх суттєвих обставин у справі та наданням належної правової оцінки доказам у справі, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та скасування оскаржуваного ними рішення не вбачається.

На підставі наведеного і, керуючись статтями 303, 307, 308, 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справа х Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Соколової Анастасії Афіногенівни та ОСОБА_2 на рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 24 квітня 2009 року відхилити.

Рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 24 квітня 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців до суду касаційної інстанції.