АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 22-ц-1134-Ф/09 Головуючий суду першої інстанції Шкуліпа В.І.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Кустова І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у місті Феодосії в складі:

головуючого, судді Ломанової Л.О.,

суддів Притуленко О.В.,

Кустової І. В.

при секретарі Рєзниченку A.M.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Феодосії цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» до ОСОБА_1 про стягнення збитків, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» про зобов’язання здійснити перевірку лічильника та підключення квартири до енергопостачання, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 06 липня 2009 року,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2009 року Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» (далі - ВАТ «Крименерго») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків, у розмірі 6950, 63 грн., завданих порушенням Правил користування електричною енергією для населення (далі - Правила) у зв’язку з безобліковим споживанням електроенергії.

Вимоги позову мотивовані тим, що 04 вересня 2007 року у квартирі АДРЕСА_1 було виявлено порушення цих Правил - безоблікове споживання електроенергії поза електролічильником, про що було складено акт № 1311189, на підставі якого комісія Керченського РЕМ нарахувала відповідачці збитки у вказаному розмірі.

У лютому 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ВАТ «Крименерго» про зобов’язання провести перевірку лічильника та підключення її квартири до мережі електропостачання.

Вимоги зустрічного позову мотивовані тим, що на момент складення вказаного акту у наведеній квартирі знаходилась стороння особа - ОСОБА_2, яка акт не підписала, оскільки ніяких порушень контролери не виявили та належним чином не зафіксували. Позивач сам порушував умови договору і не проводив чергові перевірки лічильника.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 06 липня 2009 року позов ВАТ «Крименерго» задоволений - стягнуто з відповідача на користь позивача у рахунок відшкодування збитків за порушення Правил 6950, 63 грн., а у задоволенні зустрічного позову відмовлено. Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

На вказане судове рішення ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить суд скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове - про задоволення зустрічних позовних вимог.

Апелянт вказує, що судом не дана належна оцінка акту про безоблікове користування електроенергією, який складено без технічного обгрунтування. її не було повідомлено про необхідність технічної перевірки лічильника, диск якого на час складання акту не обертався. Крім того, у квартирі працювала паспортистка, яка не підписала акт тому, що пломба на лічильнику пошкоджень не мала. Також судом не застосований строк позовної давності до вимог позивача та у рішенні суду є розбіжності щодо розміру завданих енергопостачальнику збитків. Вважає, що сума збитків повинна бути розрахована за останні 6 місяців до моменту виявлення порушення Правил.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позов ВАТ «Крименерго», суд першої інстанції виходив з обгрунтованості та доведеності позовних вимог, оскільки порушення відповідачем Правил тягне встановлену законодавством відповідальність. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1, суд виходив з недоведеності її позовних вимог.

З такими висновками погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

З положень статей 6, 626-631, 526 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) випливає, що укладений договір є обов’язковим для належного виконання сторонами, відповідно до його умов, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 611 ЦК України в разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Нормою частини 4 статті 26 Закону України «Про електроенергетику» передбачається, що споживач електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору та Правил.

Судом встановлено, що сторони з 27 травня 2003 року знаходяться у договірних відносинах з питань споживання та постачання електричної енергії (а.с. 20- 21).

Як вбачається з матеріалів справи, 04 вересня 2007 року у квартирі АДРЕСА_1, яка належить відповідачці на праві власності, було виявлено порушення Правил - безоблікове споживання електроенергії поза електролічильником, на час перевірки при включеному світлі, диск електролічильника не обертався, сплата за спожиту електроенергію не проводиться, про що був складений акт № 1311189, на підставі якого комісія Керченського РЕМ нарахувала відповідачці збитки у розмірі 6950, 63 грн. (а.с. 5, 6, 25).

Зі змісту вказаного акту випливає, що при технічно справному приладі обліку електроенергія у квартирі відповідачки споживається поза електролічильником, тобто безобліково. Вказані обставини підтверджені свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які пояснили, що електропроводка у квартирі відповідачки проведена поза приладом обліку електроенергії, від розподільчої коробки безпосередньо до приладу освітлення приміщення.

Пунктами 48, 53 Правил, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року, передбачено, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку. У разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт. який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. На підставі акта енергопостачальник має право визначити величину збитків, завданих йому протиправними діями споживача. Розмір відшкодування збитків, заподіяних енергопостачальнику внаслідок користування електричною енергією, обчислюється відповідно до методики, затвердженої НКРЕ.

Згідно з пунктом 3.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року N 562 (далі - Методика), передбачена можливість її застосування у разі самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, поза засобами обліку електричної енергії.

Заперечуючи проти позовних вимог ВАТ «Крименерго», відповідачка ОСОБА_1 посилалась на порушення позивачем порядку складання акту та умов наявного між ними договору щодо обов’язку енергопостачальника проводити планові перевірки лічильника, але, як правильно визначив суд жодного доказу своїх позовних вимог відповідачка не надала, чим не виконала вимоги частини 1 статті 60 ЦПК України, за якою кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що позивач діяв відповідно до вищеназваних правових норм та Правил.

Пунктом 35 Правил передбачені підстави згідно з якими Енергопостачальник має право відключити споживача, зокрема, у разі самовільного підключення до електричної мережі, розкрадання електричної енергії, навмисного пошкодження приладу обліку та зриву пломби і тощо.

Відповідно по пункту 36 Правил відновлення електропостачання споживача можливе за умови усунення порушень, оплати споживачем заборгованності, витрат на повторне підключення та збитків, завданих енергопостачальнику.

Матеріали справи не містять відомостей про виконання відповідачкою усіх вказаних вимог, тому у суду першої інстанції не було підстав для задоволення вимог зустрічного позову щодо підключення її квартири до електромережі.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду щодо безпідставності зустрічних позовних вимог в частині зобов’язання позивача провести перевірку технічного стану лічильника. Заявою - рахунком № 76 від 15 лютого 2002 року підтверджено, що у квартирі відповідачки встановлено лічильник № 618953, який пройшов повірку Держстандарту (а.с. 22). Відповідно до пункту 10 Правил прилад обліку встановлюється у квартирі споживача відповідно до вимог правил улаштування електроустановок та повинен мати пломбу з відбитком повірочного клейма територіального органу Держспоживстандарту. Порушень пломби Держспоживстандарту, встановленої на лічильнику у квартирі ОСОБА_1, перевіркою від 04 вересня 2007 року не виявлено, доказів необхідності перевірки технічного стану вказаного лічильника матеріали справи не містять, тому рішення суду щодо цих вимог відповідачки є законним та обгрунтованим.

Колегія суддів не бере до уваги твердження апелянта про неналежну оцінку судом обставин складання акту про безоблікове користування електроенергією, тому що цей довід спростовується матеріалами справи щодо встановлення факту розкрадання та його належного оформлення.

Довід апелянта щодо відповідальності інших осіб, які з дозволу відповідачки - споживача електричної енергії працювали у належній їй квартирі, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки статтею 42 Правил відповідальність за виконання договору покладено на споживача.

Не містяться на вимогах пункту 38 Правил твердження апелянта про визначення суми збитків за актом з розрахунку за останні 6 місяців до моменту виявлення порушення, оскільки контрольне знімання показань лічильника не є перевіркою дотримання споживачем Правил під час користування електроенергією. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо обгрунтованого визначення ВАТ «Крименерго» розміру шкоди на підставі вищеназваної Методики.

З огляду на те, що розмір збитків, визначений судом до стягнення з відповідача на користь позивача відповідає положенням Методики, розбіжності у сумі збитків у описовій та резолютивній частинах рішення суду не можуть бути підставою для скасування цього рішення. Вказана описка в рішенні суду може бути виправлена в порядку, визначеному статтею 219 ЦПК України.

Колегія суддів не бере до уваги твердження апелянта щодо незастосування судом першої інстанції строку позовної давності тому, що розрахунок шкоди зроблено з дати останньої технічної перевірки лічильника у межах трьохрічного строку, що відповідає пункту 3.3 «а» Методики.

Відповідно до положень частини 1 статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вказаного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відхилення апеляційної скарги ОСОБА_1 та залишення без змін рішення Керченського міського суду АР Крим від 06 липня 2009 року.

На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314, статтею 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Керченського міського суду АР Крим від 06 липня 2009 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.