Ухвала

26жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 363/1796/19

провадження № 61-14704ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року про повернення апеляційної скарги у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у розмірі 45 219,35 грн.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 16 червня 2020 року позовні вимоги задоволено, стягнуто з солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Глобал Спліт» борг у сумі 45 219,35 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 серпня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернуто заявникам у зв`язку із не усуненням у визначений строк недоліків апеляційної скарги зазначених в ухвалі від 07 серпня 2020 року.

05 жовтня 2020 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 та

ОСОБА_2 подали до Верховного Суду касаційну скаргу у справі № 363/1796/19 на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 вересня

2020 року, в якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права просять оскаржуване судове рішення скасувати, а справу направити до апеляційного суду.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Згідно пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до частини першої статті 258 ЦПК України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 1 частини першої статті 176 ЦПК України передбачено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається зокрема сумою, яка стягується.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на

01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята

статті 19 ЦПК України).

Ціна позову у справі № 363/1796/19 становить 45 219,35 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (210 200 грн), встановленого станом на 01 січня 2020 року.

Отже, справа, на судове рішення у якій подана касаційна скарга,

є малозначною в силу закону.

Касаційна скарга не містить доводів, які б свідчили про наявність випадків передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

Верховним Судом не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи. Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до апеляційного суду.

Однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункти 8, 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Європейський суд з прав людини у Рішенні від 5 квітня 2018 року (справа «Зубац проти Хорватії» (Zubac v.Croatia), № 40160/12) вказав на обмеженість доступу до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення ЄСПЛ у справі «Леваж Престасьон Сервіс» та справі «Шамоян проти Вірменії»).

Оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, ухвалене у малозначній справі; наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, особами, які подають скаргу не обґрунтована, а судом не встановлена, то відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року в цивільній справі № 363/1796/19.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особам, які подали касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Шипович

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта