УХВАЛА

29 жовтня 2020 р.Справа № 520/4810/2020

          Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Сіренко О.І., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкова служба України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2020 по справі № 520/4810/2020

          за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агросвіт"     

          до  Головного управління ДПС у Харківській області ,  Державної податкової служби України          

          про визнання бездіяльності протиправною та стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість,

ВСТАНОВИВ:

           Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2020 задоволено позов  Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агросвіт"      до  Головного управління ДПС у Харківській області ,  Державної податкової служби України        про визнання бездіяльності протиправною та стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

На зазначене рішення суду Державною податковою службою України подано апеляційну скаргу.

Вказана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням встановлених процесуальних строків звернення до суду.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 1 ст. 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

12.08.2019 року Державною фіскальною службою України на рішення суду першої інстанції від 24.06.2020 року подано апеляційну скаргу, тобто з порушенням встановлених ч. 1 ст. 295 КАС України  процесуальних строків на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Разом з тим,  клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження заявлено не було.

  Суд зауважує, що згідно зі статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

 Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

 Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

 Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

  Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України” від 21.12.2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі “Мельник проти України” від 28.03.2006 року, заява № 23436/03).

 Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

 При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою.

 Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

 Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Так, враховуючи, що процесуальний строк на апеляційне оскарження судового рішення відповідачем пропущено,  апелянту необхідно надати до Другого апеляційного адміністративного суду клопотання (заяву) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення із зазначенням поважних причин такого пропуску та надати докази на їх обґрунтування у десятиденний строк з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху і надати заявникові термін для виправлення вищезазначених недоліків.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Згідно з ч.3      ст.299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

У відповідності до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.

Копію вищезазначеної ухвали направлено апелянту, однак апелянтом відповідна ухвала не отримана та повідомлення про вручення не надійшло до суду.

Враховуючи те, що ухвала суду апеляційної інстанції від 15.10.2020 року про залишення апеляційної скарги без руху фактично апелянтом не отримана та є невиконаною, з метою забезпечення права особи на апеляційне оскарження, суд вважає за необхідне повторно направити Державній податковій службі України копію ухвали від 15.10.2020 року про залишення апеляційної скарги без руху, встановивши інший строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.

 Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.169, 286, 287, 296, 298, 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -  

У Х В А Л И В:

Повторно направити ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2020 року про залишення без руху апеляційної скарги Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2020 по справі № 520/4810/2020 за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агросвіт"      до  Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України        про визнання бездіяльності протиправною та стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, встановивши строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії зазначено ухвали.

  Роз`яснити апелянту, що недоліки апеляційної скарги можуть бути усунуті шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду направлення заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин такого пропуску та надати докази на їх обґрунтування.

Роз`яснити позивачу, що у разі неподання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, відповідно до ч.4 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя                                                   О.І. Сіренко