У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
11.02.10 Справа №19/25/08
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Зубкова Т.П. судді Зубкова Т.П. , Кричмаржевський В.А. , Шевченко Т. М.
при секретарі: Акімовій Т.М.
За участю представників:
від кредитора – не з’явився;
від боржника – не з’явився;
від ВАТ «Хоум Кредит Банк» – Поліщук А.І. (довіреність № 486 від 19.02.2009 р.)
ліквідатор – Нечаєва В.О. (паспорт серія: НОМЕР_3 від 13.01.2005 р.)
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Хоум Кредит Банк» (м. Дніпропетровськ)
на ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.09.2009 р. у справі № 19/25/08
про задоволення клопотання ліквідатора та скасування заборони відчуження,
Кредитор Фізична особа – підприємець ОСОБА_5
(м. Запоріжжя)
Божник Фізична особа – підприємець ОСОБА_6
(м. Запоріжжя)
Банк ВАТ «АБ «Бізнес Стандарт» в особі Запорізької філії (м. Запоріжжя)
Ліквідатор Нечаєва Вікторія Олександрівна (м. Запоріжжя)
про банкрутство,
У зв’язку з неспроможністю суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредитором не інакше як через відновлення платоспроможності Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_5 було подано заяву про банкрутство Фізичної особи – підприємця ОСОБА_6.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.02.2008 р. порушено провадження у справі № 19/25/08 про банкрутство Фізичної особи – підприємця ОСОБА_6 та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство господарський суд Запорізької області своєю постановою від 18.02.2008 р. визнав ФОП ОСОБА_6 банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначив арбітражного керуючого Мартиненко Н.М.
28.02.2008 р. в газеті «Голос України» № 39 (4289) опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.02.2009 р. строк ліквідаційної процедури продовжено до 01.05.2009 р. Звільнено від обов’язків ліквідатора боржника арбітражного керуючого Мартиненко Н.М. Ліквідатором ФОП ОСОБА_6 призначено арбітражного керуючого Нечаєву Вікторію Олександрівну.
17.09.2009 р. ліквідатором боржника Нечаєвою В.О. подано до господарського суду Запорізької області клопотання про скасування заборони на відчуження належного боржнику майна: автомобіля «CHEVROLE TACUMA UA75Z», державний номер НОМЕР_1, 2005 р. випуску, та квартири АДРЕСА_2
Господарський суд Запорізької області своєю ухвалою від 21.09.2009 р. у справі № 19/25/08 (суддя Даценко Л.І.) клопотання ліквідатора задовольнив:
- скасував заборону відчуження рухомого майна банкрута – автомобіля «CHEVROLE TACUMA UA75Z», державний номер НОМЕР_1, 2005 р. випуску, який належить ОСОБА_6, встановлену приватним нотаріусом Морозовою В.М. на підставі договору застави 4576 від 21.12.2006 р. та зареєстровану Дніпропетровською філією ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України 26.12.2006 р.;
- скасував заборону та арешт на нерухоме майно банкрута – квартиру АДРЕСА_2, яка належить на праві власності ОСОБА_6, встановлену приватним нотаріусом Морозовою В.М. та зареєстровану в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна 21.12.2006р. за № 4268117;
- скасував заборону, іпотеку та арешти на об’єкт нерухомого майна – квартиру АДРЕСА_2, встановлену приватним нотаріусом Морозовою В.М., яка зареєстрована в Державному реєстрі іпотек 21.12.2006 р. за № 4268133, іпотекодержателем якого являється Закрите акціонерне товариство «Агробанк» , 49051, м. Дніпропетровськ, вул. Курсантів, 24, відділення № 12 ЗАТ «Агробанк», розташоване за адресою: 69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 172;
- зобов’язав приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Морозову В.М. та Дніпропетровську філію ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України: виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис, зареєстрований за № 4290871 про обтяження автомобіля «CHEVROLE TACUMA UA75Z», державний номер НОМЕР_1, 2005 р. випуску; виключити з Державного реєстру обтяжень нерухомого майна запис зареєстрований за № 4268117 про обтяження квартири АДРЕСА_2, яка належить на праві власності ОСОБА_6; виключити з Державного реєстру іпотек запис, зареєстрований 21.12.2006 р. за № 4268133 про обтяження іпотекою нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_6, АДРЕСА_2 іпотекодержателем якого являється Закрите акціонерне товариство «Агробанк», 49051, м. Дніпропетровськ, вул. Курсантів, 24, відділення № 12 ЗАТ «Агробанк», розташоване за адресою: 69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 172.
Ухвала господарського суду першої інстанції мотивована тим, що згідно з п. 1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника.
Не погоджуючись з прийнятим судовим актом, Відкрите акціонерне товариство «Хоум Кредит Банк», яке є правонаступником Закритого акціонерного товариства «Хоум Кредит Банк», яке, в свою чергу, є правонаступником Закритого акціонерного товариства «Агробанк» (далі – Банк), звернулось до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.09.2009 р. у справі № 19/25/08 скасувати.
З підстав, викладених в апеляційній скарзі та уточненнях до неї, заявник вважає ухвалу суду незаконною, винесеною необґрунтовано, без дослідження всіх обставин справи. При цьому вказує, що дана ухвала порушує його права, як кредитора божника.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на те, що між ОСОБА_6 та Банком 21.12.2006 р. було укладено кредитний договір за № 8.840.06.12М, відповідно до умов якого Банк надав ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 400000,00 доларів США. Вказує, що в забезпечення виконання зобов’язань за даним кредитним договором між Банком та ОСОБА_9 було укладено іпотечний договір № 8.840.06.12М/2, відповідно до умов якого ОСОБА_9 передала у іпотеку Банку нерухоме майно, яке належить їй на праві власності, а саме: квартиру, яка знаходиться за адресою – АДРЕСА_2. Зауважує, що відповідно до умов цього договору власником квартири є ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Буцикною Л.О. 08.09.2004 р. за № 2192.
Також заявник вказує на порушення господарським судом норм процесуального права, яке полягає в тому, що суд розглянув справу за відсутності Банка, не повідомленого про розгляд справи. При цьому вказує, що у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_6 Банк є кредитором, вимоги якого забезпечені заставою, і згідно із приписами ч. 6 ст. 14 та ч. 6 ст. 48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суд та ліквідатор повинні були встановити цей факт і повідомити Банк про відкриття провадження у справі.
Зважаючи на наведені обставини, які не були з’ясовані господарським судом, заявник вважає, що оскаржена ухвала суду підлягає скасуванню.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 30.10.2009 р. апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства «Хоум Кредит Банк» прийнята до провадження та призначена до розгляду на 24.12.2009 р.
На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України апеляційний розгляд справи відкладався на 11.02.2010 р.
Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 324 від 11.02.2010 р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя – Зубкова Т.П., судді Кричмаржевський В.А., Шевченко Т.М.
Ліквідатор боржника – арбітражний керуючий Нечаєва Вікторія Олександрівна – апеляційну скаргу ВАТ «Хоум Кредит Банк» не визнає, вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Свою правову позицію ліквідатор боржника виклав у письмовому відзиві.
На його думку, висновки господарського суду щодо задоволення клопотання ліквідатора боржника та зняття обтяжень з належного боржнику майна є правомірними.
При цьому ліквідатор вказує, що у відповідності до вимог ст.ст. 23, 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі – Закон про банкрутство) всі види майнових активів боржника включаються до складу ліквідаційної маси і з цією метою з дня відкриття ліквідаційної процедури скасовуються всі обмеження щодо розпорядження майном банкрута.
Доводи ВАТ «Хоум Кредит Банк» щодо належності квартири АДРЕСА_2, ОСОБА_9 ліквідатор вважає безпідставними і вказує, що згідно відповіді ОП «Запорізьке міське БТІ» № 9368 від 14.08.2009 р. (на запит ліквідатора) за боржником зареєстроване право власності на вищезгадану квартиру.
Також звертає увагу апеляційного суду на невиконання Банком вимог ст. 14 Закону про банкрутство щодо подання письмової заяви з вимогами до боржника, у зв’язку з чим вважає, що Банк не може вважатися кредитом у даній справі.
В судовому засіданні 11.02.2010 р. ліквідатор підтримав вищевикладені доводи в обґрунтування заперечень на апеляційну скаргу, вважає ухвалу місцевого господарського суду законною і обґрунтованою, а вимоги заявника апеляційної скарги – надуманими та такими, що не підлягають задоволенню.
Кредитор – Фізична особа – підприємець ОСОБА_5 та Боржник – Фізична особа – підприємець ОСОБА_6 письмових відзивів на апеляційну скаргу не надали, своїх представників в судове засідання не направили.
Ухвали по призначення судового засідання, направлені на адресу боржника та кредитора, повернулися до Запорізького апеляційного господарського суду з відміткою поштового відділення про закінчення строку зберігання.
Згідно з нормами діючого законодавства (в т.ч. Наказу ДПА України від 01.12.2000року № 614) - місцезнаходження (місце проживання) суб'єкта підприємницької діяльності – це місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи, що зазначене у свідоцтві про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності. Тобто, саме за адресою, визначеною у свідоцтві про державну реєстрацію, судом направляються всі процесуальні документи. Якщо підприємством поштового зв’язку не розшуканий адресат, кореспонденція повертається відправникові, у разі наявності в матеріалах справи ще однієї адреси, листа із ухвалою (або будь-яким процесуальним документом) перенаправляють за цією адресою. В іншому випадку процесуальний документ із конвертом приєднують до матеріалів справи з метою запобігання тотожних випадків.
Згідно зі Свідоцтвом про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_5 його місце проживання – АДРЕСА_3.
Як зазначено у Свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця ОСОБА_6, його місце проживання – АДРЕСА_2
Такі ж адреси зазначені кредитором у позовній заяві і за цими ж адресами направлялись всі процесуальні документи у справі, в тому числі ухвала апеляційного суду від 24.12.2009 р. про відкладення розгляду справи на 11.02.2010 р.
Відповідно до Роз’яснень ВАСУ № 02-5/289 від 18.09.1997 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві (п. 3.6 Роз’яснень).
Згідно наданих в пункті 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. N 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» роз’яснень, до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Також, в п. 23 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.03.2008 р. N 01-8/164 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році» зазначено, зокрема, що у разі коли фактичне місце проживання фізичної особи – учасника судового процесу невідоме, то господарський суд вправі надсилати процесуальні документи за останнім відомим йому на час такого надсилання місцем проживання фізичної особи – учасника судового процесу. Якщо фізична особа – учасник судового процесу своєчасно не довела до відома господарського суду або інших учасників процесу про зміну свого фактичного місця проживання, то всі процесуальні наслідки такої бездіяльності покладаються на цю фізичну особу.
З урахуванням наведеного колегія суддів відзначає, що кредитор та боржник вважаються належно повідомленими про дату та час судового засідання.
Враховуючи обмеженість перегляду справи в апеляційному порядку визначеними законом процесуальними строками, достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги та відсутність перешкод у розгляді апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи та апеляційної скарги за відсутності представників боржника та кредитора.
Представник Відкритого акціонерного товариства «Хоум Кредит Банк» у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та доповненнях на неї. Крім того звернув увагу колегії суддів на наявність заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11.02.2009 р., за яким ЗАТ «ХК Банк» надано право продажу переданого ОСОБА_6 в заставу предмету іпотеки, в тому числі квартири АДРЕСА_2 за початковою ціною не менше 207050,00 грн., та звернуто стягнення на предмет застави – автомобіль «CHEVROLE TACUMA UA75Z», державний номер НОМЕР_1, 2005 р. випуску, в рахунок задоволення вимог ЗАТ «ХК Банк» за кредитним договором № 8.840.06.12М від 21.12.2006 р.
За клопотанням представника ВАТ «Хоум Кредит Банк» та ліквідатора боржника апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
За їх згодою в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Згідно з ч. 2 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсязі.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення заявника апеляційної скарги та ліквідатора боржника, Запорізький апеляційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Нечаєвою В.О. було подано до господарського суду клопотання про скасування заборон та обмежень стосовно майна божника, а саме про:
- скасування заборони відчуження рухомого майна банкрута - автомобіля «CHEVROLE TACUMA UA75Z», державний номер НОМЕР_1, 2005 р. випуску, зареєстрованої Дніпропетровською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 26.12.2006 р. за № 4290871;
- скасування заборони на нерухоме майно банкрута – квартиру № 27 за адресою: вулиця Південноукраїнська, буд. 17 в м. Запоріжжі, встановленої приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Морозовою В.М., яку зареєстровано в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна 21.12.2006 р. за № 4268117;
- припинення обтяження іпотекою нерухомого майна банкрута – квартири АДРЕСА_2, встановленої приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Морозовою В.М., яке зареєстроване в Державному реєстрі іпотек 21.12.2006 р. за № 4268133.
Господарський суд Запорізької області ухвалою від 21.09.2009 р. у справі № 19/25/08 вказане клопотання ліквідатора боржника задовольнив, зобов’язав приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Морозову В.М. здійснити відповідні дії щодо виключення зазначеного вище майна з Державного реєстру обтяжень.
З тих підстав, що ВАТ «Хоум Кредит Банк» є кредитором банкрута, вимоги якого забезпечені заставою, проте ні судом, ні ліквідатором божника про порушення даної справи про банкрутство йому не повідомлялось, Банк вважає ухвалу господарського суду незаконною, такою, що порушує його права як кредитора.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, в силу наступного.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року N 2343-XII, в редакції Закону N 784-XIV від 30.06.1999р. ( надалі – Закон N 2343-12 ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України , іншими законодавчими актами України.
При цьому, Закон N 2343-12 слід розглядати як законодавчий акт, що містить спеціальні норми, які мають пріоритет по відношенню до норм загальних щодо регулювання порядку провадження у справах про банкрутство, відновлення платоспроможності боржника, визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, укладення мирової угоди між боржником та кредиторами, задоволення вимог кредиторів тощо.
У статті 1 Закону N 2343-12 надається визначення мораторію на задоволення вимог кредиторів – це зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства (частина 2 пункту 4 статті 12 вищевказаного Закону).
Ухвалою господарського суду Запорізької області ухвалою від 21.09.2009 р. одночасно із порушенням провадження у справі № 19/25/08 було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Згідно зі ст. 1 Закону N 2343-12 процедура розпорядження майном боржника являє собою систему заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника, з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника.
Провадження у справах про банкрутство складається зі стадій встановлення факту неплатоспроможності боржника та безспірності вимог кредитора, що ініціює провадження (коли справа порушується за заявою кредитора), виявлення кредиторів та інвесторів, проведення санації (коли остання можлива) чи визнання боржника банкрутом та його ліквідації, або укладення мирової угоди. Усі зазначені процедури складають цілісний і відокремлений від позовного провадження процес, метою якого є задоволення вимог кредиторів у випадку неможливості відновлення платоспроможності боржника.
У випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру (частина 1 статті 22 Закону N 2343-12).
Як визначено в пункті 1 статті 23 Закону N 2343-12, одним із наслідків визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури є скасування арешту, накладеного на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інших обмежень щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.
За змістом ч. 1 ст. 25 Закону N 2343-12 ліквідатор з дня свого призначення:
- приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження;
- виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;
- здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством;
- очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу;
- пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту;
- повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю;
- з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника;
- вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;
- передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню;
- реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; <…>
Кожна теза наведеної норми має певне і самостійне, і процесуальне навантаження.
Зважаючи на наведені норми права, колегія суддів відзначає, що ліквідатором боржника – арбітражним керуючим Нечаєвою В.О., на виконання визначених законом обов’язків, цілком правомірно, в межах своїх повноважень було проведено дії по виявленню майна, яке належить банкруту, та зняття із цього майна встановлених обтяжень.
На запит ліквідатора Орендним підприємством «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» повідомлено, що за ОСОБА_6 зареєстроване право власності на квартиру АДРЕСА_2
Також, згідно відповіді ВРЕР-1 УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області на запит ліквідатора, станом на 31.07.2009 р. за гр. ОСОБА_6 зареєстровано автомобіль «CHEVROLE TACUMA UA75Z», державний номер НОМЕР_1, 2005р. випуску.
При цьому ліквідатором було виявлено, що на зазначене майно встановлено заборону відчуження.
Як вже зазначено вище, Законом N 2343-12 встановлений прямий обов'язок ліквідатора забезпечити формування ліквідаційної маси, і як наслідок визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури – скасування всіх обмежень щодо розпорядження майном такого боржника.
Згідно з абз. 4 частини 4 статті 17 Закону N 2343-12 арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури санації, у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів.
За таких обставин, колегія суддів визнає цілком обґрунтованим висновок господарського суду про наявність підстав для задоволення клопотання ліквідатора боржника та скасування обмежень розпорядження майном, виявленим в ході ліквідаційної процедури, як це встановлено законом.
Щодо тверджень заявника апеляційної скарги про те, що ухвала господарського суду порушує права ВАТ «Хоум Кредит Банк» як кредитора боржника, оскільки зазначене вище майно знаходиться в заставі банка, слід зазначити наступне.
З огляду на приписи Закону України «Про заставу», в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
Відповідно до ч. 6 ст. 14 Закону N 2343-12 розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.
Вимоги кредиторів, що включаються до реєстру вимог згідно із Законом про банкрутство, становлять єдиний реєстр, що формується розпорядником майна.
Отже, вимоги ВАТ «Хоум Кредит Банк», враховуючи їх забезпеченість заставою, підлягають обов’язковому включенню до реєстру вимог кредиторів окремо.
Як вбачається з матеріалів справи та повідомлено ліквідатором боржника, ліквідаційна процедура на даний час не завершена.
Слід також зважати на норми ст. 31 Закону N 2343-12, згідно з якими в першу чергу задовольняються вимоги, забезпечені заставою.
З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає порушення прав ВАТ «Хоум Кредит Банк» як кредитора, вимоги якого забезпечені заставою, винесенням оскаржуваної ухвали господарського суду.
Посилання заявника на порушення господарським судом норм процесуального права, яке полягає в тому, що суд розглянув справу за відсутності Банка, не повідомленого про розгляд справи, колегією суддів відхиляється як необґрунтоване.
За визначенням статті 1 Закону N 2343-12 сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).
При цьому, кредитором є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори – це кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори – кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Частиною 9 ст. 11 Закону N 2343-12 визначено, що кредитор, вимоги якого забезпечені заставою, має право заявити вимоги до боржника в частині, не забезпеченій заставою, або на суму різниці між розміром вимоги та виручкою, яка може бути отримана при продажу предмета застави, якщо вартість предмета застави недостатня для повного задоволення його вимоги.
Отже, учасники провадження у справі про банкрутство, якими є і власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, орган місцевого самоврядування, а також кредитор, вимоги якого забезпечені заставою, визначені Законом окремо, і надсилання їм ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство законодавчо не передбачено, як і повідомлення, наприклад, кредитора, вимоги якого забезпечені заставою, про розгляд клопотання ліквідатора щодо зняття обтяжень з майна боржника.
Колегія суддів зауважує, що оскільки відносно боржника – ФОП ОСОБА_6 у зв’язку з його неплатоспроможністю порушено справу про банкрутство, а правові відносини стосовно банкрутства регулюються спеціальним Законом – «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», застосування інших нормативно-правових актів щодо боржника здійснюється з урахуванням тільки норм вищезазначеного Закону.
На цій підставі суд першої інстанції правомірно застосував норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та скасував арешт та заборони з майна боржника.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки доводи заявника апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах права, не підтверджені відповідними доказами та спростовані дослідженими обставинами справи, апеляційна скарга залишається судом без задоволення.
Колегія суддів дійшла висновку про відповідність ухвали господарського суду Запорізької області нормам чинного законодавства. Підстав для скасування оскаржуваної ухвали колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 99, 101 – 106 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Хоум Кредит Банк» (м. Дніпропетровськ) залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.09.2009 р. у справі № 19/25/08 залишити без змін.
Головуючий суддя Зубкова Т.П.
судді Зубкова Т.П.
Кричмаржевський В.А. Шевченко Т. М.