Справа №22ц-46,2010р.     Головуючий в 1-й інстанції

            Колєсніченко Т.Є.

Категорія:     Доповідач – Вербицька Л.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    2010  року лютого   місяця « 04 » дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

        Головуючого – Вербицької Л.І.

        Суддів: Капітан І.А.,

                Колісниченко А.Г.

        при секретарі – Пасько Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на рішення Суворовського районного суду м.Херсона від «14» жовтня 2009 року

за позовом

    ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики, -

В С Т А Н О В И Л А:

    Рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 14.10.2009 року позовні вимоги задоволено: з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 стягнуто суму боргу за договором позики в розмірі 75530,50 грн. та судові витрати в сумі 763 грн., а всього 76293,50 грн.  

    В апеляційній скарзі ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду, а провадження по справі закрити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального закону.  

    Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

    Судом встановлено, що згідно договору позики від 14.04.2003 року ОСОБА_4 позичив у ОСОБА_5 гроші в сумі 50000 грн. по перше травня 2004 року без нарахування процентів, що еквівалентно на день позики 9434,00 доларів США.

    Сума боргу в обумовлений договором строк не повернута.

    За таких обставин суд вірно дійшов висновку про те, що сума боргу має бути повернута позивачу відповідно до вимог, передбачених ст.1050 ЦК України.  

    Отримання відповідачем в борг грошової суми підтверджується підписаним сторонами договором позики, оригінал якого знаходився до виникнення спору у судовому порядку у позивача. Відповідно до п.6 зазначеного договору договір складено в одному примірнику, який знаходиться у ОСОБА_5, а після повернення суми позики має бути повернутий ОСОБА_4. Таким чином, наявність оригіналу договору у позивача, також підтверджує факт невиконання відповідачем прийнятих на себе за договором позики обов’язків.

    Суд також обґрунтовано дійшов висновку про те, що позивачем не пропущено строк позовної давності згідно вимог передбачених ст. 264 ЦК України, оскільки відповідач наявний перед позивачем борг визнавав і не оспорював договір.

    Суд обґрунтовано також визначив суму боргу в еквіваленті до долару США, оскільки згідно вимог ч.2 ст.533 ЦК України, якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. У письмовому тексті договору позики визначено, що сума позики у розмірі 50000 грн. еквівалентно на день позики 9434,00 доларів США.  

    Суд вірно застосував до спірних правовідносин норми діючого ЦК України, оскільки відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який набрав чинності з 01 січня 2004 року, до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Оскільки строк повернення боргу наступав 01.05.2004 року, то права та обов’язки сторін слід вважати такими, що виникли до набрання чинності ЦК України і продовжували існувати після цього.  

    Доводи відповідача щодо існування між сторонами інших відносин в зв’язку з якими зазначена у договорі сума позики йому не передавалася, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони не підтверджені належними і допустимими у спірних правовідносинах доказами.

    Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів до уваги також не приймає, як не спростовуючи мотивованих висновків суду та не обґрунтовані вимогами закону.

    Рішення суду є законним і обґрунтованим, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

    Керуючись ст.ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 відхилити.

    Рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 14 жовтня 2009 року залишити без змін.  

    Ухвала набирає чинності після проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного Суду України у касаційному порядку.

Головуючий: Л.І.Вербицька

Судді: І.А.Капітан, А.Г.Колісниченко  

Копія вірна:          Л.І.Вербицька