Справа №22ц-394, 2009р. Головуючий в 1-й інстанції
Сіянко В.М.
Категорія: 27 Доповідач – Цуканова І.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року березня місяця “25” дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого – Цуканової І.В.
Суддів: Приходько Л.А., Кузнєцової О.А
при секретарі – Перевознік В.В.
з участю адвоката ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 2 грудня 2009 року за позовом ОСОБА_3 до закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання незаконним підвищення процентної ставки та визнання недійсною умови договору,
в с т а н о в и л а:
В березні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача, просив визнати незаконним підвищення процентної ставки за кредитним договором, укладеним між ними 14.04.2008 року, із передбаченого договором розміру 1,42% на місяць на суму залишку заборгованості до 24% річних, запропонованих банком з 01.02.2009 року. При цьому покликався на те, що передбачене умовами договору право банку в односторонньому порядку змінювати процентну ставку є нікчемною умовою договору і не тягне будь-яких юридичних наслідків.
Крім того, позивач просив визнати недійсною умову договору, зазначену в п.2.3.3 кредитного договору, за якою при виникненні такої події, як відмова Позичальника в оформленні (переоформленні) якого-небудь із договорів, договорів іпотеки, поруки, договорів страхування, згідно п.2.2.7 даного Договору Банк на свій розсуд має право згідно ст.651 ЦК України здійснити одностороннє розірвання договору з надсиланням Позичальникові відповідного повідомлення; у зазначену в повідомленні дату договір вважається розірваним. При цьому покликався на те, що зазначена умова договору суперечить ст.ст.1056-1,203,215,217 ЦК України, ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів».
Рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 02.12.2009 року позов задоволено в повному обсязі: визнано незаконним з 09.01.2009 року збільшення ЗАТ КБ «ПриватБанк» процентної ставки за користування кредитом за кредитним договором від 14.04.2008 року та визнано недійсною з 09.01.2009 року умову п.п.2.3.3 цього кредитного договору, в частині, зазначеній в позовній заяві.
В апеляційній скарзі ЗАТ «ПриватБанк», який змінив назву на публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», просило рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог, покликаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши доповідача, осіб, які з’явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
З матеріалів справи вбачається, що 14.04.2008 року між сторонами було укладено кредитний договір, за яким Банк зобов’язується надати позичальникові, тобто ОСОБА_3, кредитні кошти у розмірі 38 918грн. на строк до 14.02.2013 року зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,42% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом /а.с.11-13/.
Факт отримання ОСОБА_3 вказаного кредиту сторони не заперечують.
Відповідно до п.п.2.3.1 кредитного договору Банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом за наявності певних умов, а саме: зміні курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті; при цьому Банк надсилає Позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки.
З посиланням на вказаний пункт договору Банк листом від 25.12.2008 року повідомив ОСОБА_3 про те, що з 01.02.2009 року відсоткова ставка за кредитним договором складатиме 29,04% на рік /а.с.9/.
Листом від 19.01.2008 року позивач повідомив відповідача про свою незгоду із запропонованими змінами до кредитного договору /а.с.10/.
Наявність права на збільшення процентної ставки Банк підтвердив у листі від 10.02.2009 року /а.с.8/.
Визнаючи незаконним збільшення ЗАТ КБ «ПриватБанк» процентної ставки з 09.01.2009 року, суд виходив з того, що всупереч п.3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» відповідач не зазначив у своїх повідомленнях про зміну процентної ставки конкретну обставину, що зумовила таку зміну ставки.
Крім того, за думкою суду, дії банку по збільшенню процентної ставки суперечать ст.1056-1 ЦК України, яка набула чинності 09.01.2009 року, згідно частини другої якої встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.
Задовольняючи позовну вимогу ОСОБА_3 про визнання недійсною умови пункту 2.3.3 кредитного договору, суд виходив з наступного.
За змістом вказаного пункту при виникненні кожної з наступних подій, зокрема, відмови Позичальника в оформленні (переоформленні) якого-небудь із договорів, договорів іпотеки, поруки, договорів страхування, згідно п.2.2.7 даного договору Банк на власний розсуд має право згідно ст.651 ЦК України здійснити одностороннє розірвання договору з надсиланням Позичальникові відповідного повідомлення; у зазначену в повідомленні дату договір вважається розірваним.
Виходячи із аналізу ст.18, п.4 ч.1 ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів» в редакції від 01.12.2005 року, суд дійшов висновку, що вищезазначена умова договору є несправедливою для позивача, має дискримінаційний характер по відношенню до нього, суперечить принципу добросовісності, наслідком чого є істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду позивачу, який на відмінність від Банку не має права на власний розсуд розірвати кредитний договір. Оскільки згідно ч.5 ст.18 названого Закону несправедливе положення договору може бути визнано недійсним, то суд на підставі ст.215 ч.1, ст.203 ч.1 ЦК України визнав недійсною умову кредитного договору, зазначену в пункті 2.3.3.
Такі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, підтверджуються дослідженими судом доказами, яким дана відповідна юридична оцінка, ґрунтуються на вимогах закону.
Рішення ухвалено судом з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги до уваги не приймаються, як такі, що не обґрунтовані вимогами закону, належними доказами, і такі, що висновки суду не спростовують
Так, безпідставними є посилання апелянта на відправлення ним попередження ОСОБА_3 про збільшення процентної ставки 25.12.2008 року, тобто до набрання чинності ст.1056-1 ЦК України, яка зворотної сили не має, оскільки юридичне значення має не дата направлення такого повідомлення, а дата, з якої Банк мав збільшити і фактично збільшив процентну ставку – 01.02.2009 року, на час якої ст.1056-1 ЦК України вже діяла.
Керуючись ст.ст.303,308,315, п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.
Рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 2 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий: І.В.Цуканова
Судді: Л.А.Приходько, О.А.Кузнєцова
Копія вірна: І.В.Цуканова