УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 33-88/10р.
ПОСТАНОВА
Іменем України
12 березня 2010 року. м. Житомир.
Суддя апеляційного суду Житомирської області Велидчук В.М. розглянувши апеляцію ОСОБА_1 на постанову судді Новоград- Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 15 лютого 2010 року, якою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець м. Новоград - Волинського , працюючий водієм в Новоград – Волинській центральній міській аптеці, визнаний винним у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Постановою судді Новоград- Волинського міськрайонного суду від 15 лютого 2010 року, ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке полягає втому, що він 28. 01. 2010 року, біля 12 год., в м. Новоград - Волинському керуючи автомобілем марки ,, Шевролет ”, в порушення вимог п. п. 12.1, 12.3 ПДР не вибрав безпечну швидкість та не врахував дорожню обстановку і вчинив наїзд на тварину( собаку). В результаті цього, керований ОСОБА_1 автомобіль отримав механічні пошкодження.
В обгрунтовання свого висновку про порушення ОСОБА_1 вищевказаних норм ПДР, в постанові суддя зіслався на протокол про адміністративне правопорушення № АМ 081231 від 28.01.2010 р., схему наслідків дорожньо - транспортної пригоди та поясненням правопорушника.
У скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування постанови районного судді, як необгрунтованої.
Перевіривши матеріали справи вважаю , що постанова судді підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю з таких підстав.
В своїх поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що він на автомобілі „ Шевролет” рухався зі швидкістю 30км/год. і вказана швидкість відповідала дорожній обстановці, стану транспортного засобу та дозволяла йому контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним. Проте, із - за припаркованого на узбіччі дороги автомобіля марки „ Тойота ”, на дорогу раптово вибігла собака. Він загальмував, проте уникнути зіткнення не вдалося.
Дані доводи ОСОБА_1 в постанові судді не спростовані і їх відхилення в ній без наведення відповідних мотивів, не відповідає вимогам закону. Посилання ж судді на вищевикладені пояснення ОСОБА_1, як на докази вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, є не обгрунтоване, оскільки в ньому( в поясненні) не міститься інформація про визнання ОСОБА_1 своєї вини.
Необґрунтованим є посилання судді і на схему ДТП, як на доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні ДТП. Вказана схема, лише містить інформацію про те, що на місці дорожньої пригоди, крім автомобіля керованого ОСОБА_1 також знаходився автомобіль марки „Тойота”( що узгоджується з вищевикладеними поясненнями останнього щодо цього) і не містить даних, на яких могли б ґрунтуватись висновки судді про вину ОСОБА_1
Що ж стосується посилань в постанові на те, що ОСОБА_1 28. 01. 2010 року, біля 12 год., в м. Новоград - Волинському керуючи автомобілем марки ,, Шевролет ” порушив вимог п. п. 12.1, 12.3 ПДР (не вибрав безпечну швидкість та не врахував дорожню обстановку),то воно не грунтується на вимогах вищевказаних п. п. Правил дорожнього руху, оскільки вказані п. п. Правил регламентують загальний порядок керування транспортних засобів і не регулюють дії водія в аварійній ситуації, створеній іншими учасниками дорожнього руху( в даному випадку твариною).
На підставі вищенаведеного, вважаю , що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення.
За таких обставин, постанова судді районного суду підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю у зв’язку відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП , -
п о с т а н о в и в:
Постанову судді Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 15 лютого 2010 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя:
Голова апеляційного суду
Житомирсько області С.М.Прокопчук
Закону України „Про боротьбу з корупцією” за відсутністю події правопорушення.
уклала в частині порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, зрушення ст. 30 ЗУ „Про оплату праці”, вимог п.п.1,2 наказу Міністерства статистики і країни від 09.10.1995 року № 253 "Про затвердження типових форм первинного зліку" приватний підприємець ОСОБА_3 не здійснювала ведення книги ірахування та виплати заробітної плати, не обліковувала роботу найманого зацівника в табелях обліку використання робочого часу.
Правопорушниця ОСОБА_3 в судове засідання на розгляд адмінпротоколу : з'явилася.
Вина правопорушниці підтверджується зібраними доказами - актом перевірки № ї-11-052/1409 від 09 жовтня 2008 року.
Враховуючи вищенаведене та особу правопорушниці, характер вчиненого нею завопорушення, ступінь її вини, майновий стан, вважаю за доцільне накласти на неї :міністративне стягнення передбачене ст.41 ч. 1 КУпАП у вигляді штрафу. Керуючись ст.ст.280, 283, 284, 287 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
ізнати винною ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення редбаченого ст.41 ч. 1 КУпАП і накласти на неї адміністративне стягнення за цією аттею у вигляді штрафу в сумі 340 грн.
Постанова є остаточною і оскарженню в порядку провадження в справах про міністративні правопорушення не підлягає.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 народження , громадянина України, мешканця АДРЕСА_2, працюючого у Житомирській виправній колонії № 4 , визнано винним у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачено
ст.5 ч.1 п. „ б” Закону України „Про боротьбу з корупцією” –
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що працюючи на посаді командира відділення пожежної охорони і являючись особою уповноваженою на виконання функцій держави, в робочий час, 23.04.2008 року, на підставі доручення , посвідченого начальником КВЖРЕП-8 м.Житомира від 03.07.2007 року, приймав участь у судовому засіданні Богунського районного суду м.Житомира по цивільній справі № 2-1357/08, як представник позивача.
Крім того , 27.05.2008 року, за усною заявою позивачки ОСОБА_5, він представляв її інтереси в Житомирському окружному адміністративному суді.
В апеляції ОСОБА_4 ставиться питання про скасування постанови Корольовського районного суду м. Житомира від 16.10.2008 року про визнання його винним у скоєні правопорушення передбаченого п. „б”, ч.1,ст.5 Закону України „Про боротьбу з корупцією” за відсутністю події правопорушення.
Заслухавши ОСОБА_4, який підтримав доводи апеляції, перевіривши справу та обговоривши доводи апеляції, вважаю , що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.
Правила ч.1,ст.5 Закону України „Про боротьбу з корупцією” щодо державних службовців та інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави, містять спеціальні обмеження спрямовані на попередження корупції.
Згідно з п. „б” ч. 1 ст. 5 названого Закону державний службовець або інша особа, уповноважена на виконання функцій держави, не має права займатися підприємницькою діяльністю безпосередньо чи через посередників або підставних осіб, бути повіреним третіх осіб у справах державного органу, в якому вона працює, а також виконувати роботу на умовах сумісництва.
З матеріалів справи видно, що ОСОБА_4 працюючи на посаді командира відділення пожежної охорони і являючись особою уповноваженою на виконання функцій держави, в робочий час, 23.04.2008 року, на підставі доручення , посвідченого начальником КВЖРЕП-8 м.Житомира від 03.07.2007 року, приймав участь як представник позивача у судовому засіданні Богунського районного суду м.Житомира по цивільній справі № 2-1357/08р., а також, 27.05.2008 року, за усною заявою позивачки ОСОБА_5, він в робочий час, представляв її інтереси в Житомирському окружному адміністративному суді.
Зазначене стверджується, даними довідки про те, що ОСОБА_4 працює на посаді командира відділення пожежної охорони і є особою уповноваженою на виконання функцій держави, довіреністю ВЖРЕП-8 м.Житомира від 03.07.2007 року, за даними якої ОСОБА_5 доручила йому ведення цивільної справи та вчиняти від її імені всі процесуальні дії в судах загальної юрисдикції, інформацією Богунського районного суду м. Житомира про те, що ОСОБА_4, як представник позивачки, 23 квітня 2008 року, приймав участь в розгляді вищевказаним судом цивільної справи № 2-1357/20008 р.
Займаючись вищевказаною діяльністю, ОСОБА_4 грубо порушив вимоги п. „б” ч.1 ст. 5 Закону України „Про боротьбу з корупцією”
За таких обставин, вважаю, що висновок судді викладений у постанові, грунтується на матеріалах адміністративної справи. Прийняте рішення по справі є обгрунтоване та законне. Підстав для скасування постанови судді, немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляцію ОСОБА_4 залишити без задоволення , а постанову судді Корольовського районного суду м. Житомира від 16 жовтня 2008 року щодо нього , без зміни.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя:
В.В.Колупаєв
Апеляційний суд Житомирської області
ОСОБА_4,
АДРЕСА_1,
Справа № 3-21299/08 м. Житомир, 10030.
Апеляційна скарга
на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 16.10.2008. про визнання мене винним у скоєнні правопорушення передбаченого ст.5, ч.і, п. "б" Закону України "Про боротьбу з корупцією".
1. Вищезазначена постанова містить не вірні відомості про особу, щодо якої
розглядалась справа. А саме, не вірно вказана адреса мого проживання.
Мною суд було повідомлено, що я проживаю однією сім'єю з ОСОБА_5
( інтереси останньої представляв в судах ) за адресою вказаною вище. Як
доказ тому, додав до матеріалів справи копію постанови Богунського РВ
УМВС України в Житомирській області від 06.05.2008., яка стосується
ОСОБА_7.(неповнолітнього сина ОСОБА_5), за підписом начальника
РВ. З останньої вбачається, що я проживаю однією сім'єю з ОСОБА_5 та
виконую функції батька щодо сина останньої. В суді ОСОБА_5 була
мною заявлена як свідок. Та, пояснила, що вона зі мною проживає однією
сім'єю тривалий час. На даний час, вагітна за дитиною, батьком якої
являюсь я. А тому, в порушення ст.283 КпАП України, суд у постанові
виклав обставини, досліджені останнім - не повно.
2. Корольовський районний суд м. Житомира визнав мене винним у скоєні
правопорушення передбаченого ст.5, ч.і, п. "б" Закону України "Про
боротьбу з корупцією". Проте, п. "б", ч.і, ст.5 вищезазначеного закону
передбачає 3 складових. Судом, не по одній із складових частин п. "б" не
було пред'явлено мені звинувачення. Та, і не могло бути пред'явлено. Бо,
вочевидь є те, що відсутній предмет, тобто подія адміністративного
порушення, передбаченого усіма складовими п. "б", ч.і, ст.5 закону
№356/95-ВР.
З огляду на вищезазначене. Прошу:
а) Скасувати постанову Корольовського районного суду м. Житомира від
16.10.2008. про визнання мене винним у скоєні правопорушення
передбаченого п. "б", ч.і,ст.5 Закону України "Про боротьбу з корупцією"
на підставі того, що відсутня подія правопорушення.
б) Визнати мене не винним у скоєнні правопорушення зазначеного в
постанові суду.
Додаю копії документів:
- постанова суду від 16.10.08.;
- повідомлення від Богунського РВ УМВС з постановою;
- оригінал заяви ОСОБА_5 с і
12 ІІ.200М.
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5 народження, мешканки м. Житомира, працюючої провідним інспектором ВМО№2 Житомирської митниці,-
в с т а н о в и в :
Постановою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 19 червня 2007 року, адміністративне провадження за п. „г”ч.3 ст.5 Закону України „ Про боротьбу з корупцією” щодо ОСОБА_8 закрито у зв’язку з відсутністю в її діях складу правопорушення.
В постанові судді зазначено, що на момент видачі( 19 грудня 2006 року) посвідчення про право реєстрації автомобіля в органах ДАЇ, ОСОБА_8 не було відомо про те , що ОСОБА_9 (власник автомобіля) не писала заяву до митниці з приводу продовження терміну тимчасового ввезення автомобіля, а довідка з місця роботи за підписом ОСОБА_10, містила недостовірну інформацію. Про дані обставини , ОСОБА_9 повідомила лише 22.03.2007 року( дані з протоколу допиту а.с.12). Крім цього в матеріалах адміністративної справи відсутні дані, які б свідчили про те, що ОСОБА_8 діяла умисно з особистим інтересом, на задоволення якого було спрямоване вчинене діяння.
У протесті прокурора ставиться питання про скасування постанови судді. Посилання на те, що висновки судді викладені у постанові, не грунтуються на матеріалах справи.. Крім цього , ОСОБА_8, під час продовження терміну тимчасового ввезення автомобіля, не дотрималася вимог ст. 336 Митного кодексу України.
Перевіривши матеріали справи, вважаю, що протест не підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи видно, що 30 листопада 2006року , ОСОБА_10 від імені ОСОБА_9 на підставі її доручення від 16.12.2003 року та в межах терміну його дії (терміном дії доручення до16.12.2006 року), подав у Житомирську митницю заяву про продовження терміну тимчасового ввезення автомобіля, яка зареєстрована під №1351/15-31-25. До заяви додана довідка №344 від 29 листопада 2006 року про місце роботи ОСОБА_9, та вищевказане доручення на ім’я ОСОБА_10. Вказана заява та інші документи з резолюцією („ОСОБА_8 продовжити до 01.12.07) від 15.12. 2007 року, передані ОСОБА_8 з конкретною вказівкою продовжити термін до 01.12.2007 року, яку остання і виконала. Розгляд таких заяв, не виходить за межі службових повноважень ОСОБА_8 При цьому у справі відсутні будь-які докази того , що ОСОБА_8 діяла умисно, з особистим інтересом на задоволення якого було спрямоване вчинене діяння.
Що ж стосується посилання в протесті на те , що ОСОБА_8 не дотрималась вимог ст.336 Митного кодексу України, то воно є неконкретне і необгрунтоване.В протесті не вказано, яких саме вимог цієї статті вона не дотрималася, і докази з того приводу у ньому не наведені.
За таких обставин, вважаю, що висновок судді викладений у постанові, грунтується на матеріалах адміністративної справи. Прийняте рішення по справі є обгрунтоване та законне. Підстав для скасування постанови судді, немає.
Керуючись ст.ст. 293. 294 КУпАП, -
п о с т а н о в и в:
протест прокурора залишити без задоволення, а постанову судді Корольовського районного суду м. Житомира від 19 червня 2007 року щодо ОСОБА_8, без зміни.
Голова апеляційного суду
Житомирської області С.М. Прокопчук.