Справа № 22-ц-145/2010 р.            Головуючий по 1-ій інстанції:  Кущенко М.Ф.

Категорія: 44                                    Суддя-доповідач: Гагін М.В.

 У Х В А Л А

І м е н е м      У к р а ї н и

23 лютого 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області у складі:

головуючого: Смирнової Т.В.

суддів: Гагіна М.В.,  Ведмедь Н.І.

з участю секретаря судового засідання – Пархоменко А.П.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на  рішення  Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 26 листопада 2009 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа: Відділ громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Конотопського МВ УМВС України в Сумській області, про визнання такою, що втратила право користування житлом, зобов’язання звільнення її від своїх речей та зняття з реєстрації,

в с т а н о в и л а:

  Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 26 листопада 2009 року  визнано ОСОБА_3 втратившою право користування житлом у м.Конотоп по вул.Широкій,13 і зобов’язано її знятись із реєстрації по вказаній адресі.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 8 грн. 50 коп. судового збору і 7 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справа та 29 грн. 50 коп. на користь держави витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.  

  В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та в позові відмовити.

При цьому зазначає, що зніматися з реєстрації по місцю проживання позивача вона не бажає доти, поки позивач не віддасть її речі.  

 Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_5, яка підтримала доводи апеляційної скарги, перевіривши  матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_4, місцевий суд виходив з того, що відповідачка за місцем реєстрації не проживає з весни 2008 року, перестала бути членом сім’ї позивача та переїхала на інше постійне місце проживання, а тому вона втратила право користування житловим приміщенням й має бути знята з реєстрації.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками місцевого суду, оскільки суд дійшов цих висновків повно і всебічно з’ясувавши обставини справи, вірно встановив юридичну природу спірних правовідносин й застосував відповідні їм норми матеріального права.

 Судом першої інстанції вірно встановлено і матеріалами справи підтверджується, що  ОСОБА_4 на праві приватної власності належить житловий будинокАДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності (а.с.8-9).

У 2001 році ОСОБА_3 була зареєстрована у зазначеному житловому будинку, оскільки уклала шлюб з позивачем.

Стосунки між сторонами не склалися і ОСОБА_3 покинула житло на весні 2008 року та переїхала на постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2, що також підтверджується показами свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

24 червня 2009 року шлюб між сторонами було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу від 11 липня 2009 року (а.с.10).

Судом також встановлено, що ОСОБА_3 не бажає повертатись на проживання за місцем її реєстрації.

Відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України член сім’ї власника житла втрачає право користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними і власником житла або законом.

Правовий аналіз положень ст.405 ЦК України дає підстави дійти висновку про те, що припинення сімейних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не припиняє автоматично право відповідача на проживання у житловому будинку, який належить на праві власності позивачу. Проживання після розірвання шлюбних відносин здійснюється на договірних засадах.

Матеріали справи не містять даних і ОСОБА_3, у порушення вимог ст.ст.10, 61 ЦПК України, не надано суду доказів про досягнення згоди з ОСОБА_4 про її проживання у житлових приміщеннях спірного будинку за плату чи безоплатно й відсутності в ньому з поважних причин.

Натомість ОСОБА_3 визнається, що вона не проживає у спірному житловому будинку, а термін її відсутності, з дня звернення до суду ОСОБА_4, складає більше одного року, що підтвердили і допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду щодо оцінки показів зазначених свідків як доказів у справі, оскільки ОСОБА_3 вони не спростовані у встановленому законом порядку і є припущеннями щодо їх достовірності.

За таких обставин, оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним і обгрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 304,   п.1 ч.1 ст.307, ст.308,  ст.313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

 у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 26 листопада 2009 року у даній справі  залишити без змін.

Ухвала набрала законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий:  (підпис)

Судді: (підписи)

З оригіналом згідно:

суддя Апеляційного суду Сумської області                                  М.В.Гагін