Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року квітня місяця 14 дня Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Руснак А.П.,
суддів -
Павловської І.Г., Адаменко О.Г.,
при секретарі - Приходько Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про розділ будинку та визначення порядку користування земельною ділянкою, виключення з розділу частки будов, та за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про розділ будинку та земельної ділянки, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Чорноморського районного суду АР Крим від 08 грудня 2009 року,
в с т а н о в и л а.
ОСОБА_5 пред’явив позов до ОСОБА_6 про розділ спадкового будинку та визначення порядку користування земельною ділянкою, яка знаходиться в сумісному користуванні, виключення частки будов з розділу, мотивуючи свої вимоги тим, що йому в порядку спадкування після смерті батьків належить ѕ частки будинку АДРЕСА_1, ј частка зазначеного будинку належить його брату - відповідачу у справі. Земельна ділянка загальною площею 1384 кв. м. знаходиться у сумісному користуванні сторін. Вони з відповідачем не можуть прийти до згоди щодо розділу будинку та визначення порядку користування земельною ділянкою, тому просить судовим рішенням вирішити ці питання згідно висновку експерта у судовому засіданні, який викладений у доповненні №№ 2,3 додаткової судової експертизи № 245 від 25.05.09. Крім того, позивач просив виключити з розділу гараж - літер «Г» , сараї – літери «В,Ж», літній душ - літер «Е», навіс – літер «б», душ – вбиральню – літер «З», оскільки ці будови не є об’єктами спадкування.
ОСОБА_6 також пред’явив позов до ОСОБА_5 про розділ будинку та земельної ділянки, мотивуючи свої вимоги тим, що він є власником ј частки будинку АДРЕСА_1, та ще при житті батьків будинок мав два входи, фактично розділений на дві частки. Просив з урахуванням цієї обставини розділити будинок з відступленням від належних часток власності згідно другого варіанту розділу, викладеному у додатку №1 висновку експертизи № 245 від 25.05.09, а земельну ділянку згідно варіанту додатка № 2 висновку експерта № 1760 від 26.08.09.
Рішенням суду позовні вимоги ОСОБА_5 про розділ будинку, визначення порядку користування земельною ділянкою, виключення з розділу частки будов - задоволено частково, позов ОСОБА_6 – задоволено повністю. Розділено будинок АДРЕСА_1 між сторонами з урахуванням порядку, який склався, з відступленням від ідеальних часток згідно другого варіанту розділу за висновком експерта №245 від 25.05.2009 року. Виділено ОСОБА_5 на ѕ частки будівлі та приміщення загальною вартістю 36547 грн., а саме - частина жилого будинку літер «А» (приміщення №1, №2, №7, №8, №9, №10, №11) загальною площею 67,2кв.м вартістю 28556 грн., літня кухня літер «Б» вартістю 2743 грн., вбиральня - літер «Уб» вартістю 5248 грн.
Виділено ОСОБА_6 на ј частки будівлі та приміщення загальною вартістю 24354 грн., а саме - частина житлового будинку літер «А» (приміщення №3, №4, №5) загальною площею 27,9кв.м вартістю 11856грн, тамбур літер «а» вартістю 3200грн., сарай літер «В» вартістю 1526 грн., гараж – літер «Г» вартістю 7772 грн.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 ринкову різницю вартості часток в розмірі 9129 грн.
Визначено порядок користування земельною ділянкою згідно додатку №2 висновку експерта №1760 від 26.08.2009 року, у користування ОСОБА_5 передана земельна ділянка площею 945кв.м; ОСОБА_6 - площею 439кв.м.
В решті позовних вимог ОСОБА_5 – відмовлено.
Вирішені питання щодо судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі, розділивши будинок та земельну ділянку відповідно до часток власності, посилаючись на те, що рішення суду ухвалено по неповно з’ясованим обставинам справи з порушенням норм матеріального права без урахування інтересів сторін. Зокрема, апелянт вказує, що між сторонами ніякого порядку користування будинком та землею не встановлювалося, рішенням суду першої інстанції будинок та земельна ділянка розділені із значним відступленням від ідеальних часток власності, що порушає його права власника.
В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_6 вказує, що рішенням суду йому виділена та частка будинку яка вже є відокремленою, фактично знаходиться у його користуванні з 2004 року, не потребує дозволу на переобладнання, має приміщення, яке можливо використовувати як кухню.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з’явились до суду, розглянувши матеріали справи, та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає її такою, що підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з постановленням нового рішення з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про розділ будинку з урахуванням порядку, який склався між сторонами з відступленням від ідеальних часток, згідно висновку експерта № 245 від 25.05.2009 року, та визначаючи порядок користування земельною ділянкою згідно висновку експерта №1760 від 26.08.2009 року, суд першої інстанції виходив з того, що зазначені варіанти розділу відповідають інтересам сторін, оскільки при цьому розділі не потрібно переобладнання і перепланування будинку, земельні ділянки, які будуть знаходиться у користуванні сторін відокремлені один від одного.
Однак, колегія суддів апеляційного суду не може погодитися з таким вирішенням спору, вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи, припустився порушень норм матеріального права, що тягне за собою скасування оскаржуваного рішення за підстав пунктів 1, 3, 4 частини 1 статті 309 Цивільного процесуального кодексу України з ухваленням нового рішення.
При апеляційному перегляді справи встановлено, що після смерті батьків сторони успадкували будинок № 10 під літерою «А» за юридичною адресою вул. Чехова в смт. Чорноморське, АР Крим загальною площею 102,3кв.м., житловою 47,1кв.м.; господарські будівлі - літню кухню літер «Б», сарай літер «В», гараж – літер «Г», вбиральню - літер «Уб». Згідно свідоцтв про право на спадщину ВВМ № 235244 від 14.09.2004 року, зареєстрованого Чорноморською нотаріальною конторою по реєстру № 2462, та ВАА № 305620 від 25.07.2002 року, зареєстрованого Чорноморською нотаріальною конторою по реєстру № 1523 ОСОБА_5 належить ѕ частки вказаного будинку та господарських будівель, а ОСОБА_6 – ј частка відповідно до свідоцтва про право на спадщину НОМЕР_1 від 25.07.2002 року, зареєстрованого Чорноморською нотаріальною конторою по реєстру № 1523 ( а. с. 5, 26-28).
Відповідно до частини 1, 3 статті 358 Цивільного кодексу України ( далі ЦК) право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою; кожний із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Згідно частини 1, 2 статті 364 ЦК співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності; якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
Частиною 2 статті 183 ЦК передбачено, що неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.
Таким чином, аналізуючи вказані норми матеріального права, колегія суддів приходить до висновку, що спадкове майно можливо розділити згідно додатку № 2 доповнення висновку експерта № 245 від 25.05.09р. у судовому засідання ( а. с. 102,103, 105), яка передбачає перевищення частки ОСОБА_6 до 33/100 заміст 25/100 на суму 4880грн., та цю грошову компенсацію вартості своєї частки згодний отримати іншій співвласник ОСОБА_5 Згоди на отримання грошової компенсації у сумі 9129 грн. за зменшення частки власності до 60/100 заміст 75/100, як передбачено другим варіантом розділу будинку експертизи №245 від 25.05.2009 року, на що посилався суд першої інстанції, ОСОБА_5
Та обставина, що на думку ОСОБА_6 раніше між сторонами склався інший порядок володіння та користування спірним будинком, не може бути прийнята до уваги колегією суддів у сенсі частини 1 статті 358 ЦК, оскільки на час розгляду справи інший співвласник ОСОБА_5 згоди на це не дає. Крім того, в порушення статті 60 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) ОСОБА_6. на підтвердження цієї обставини не надані суду належні та переконливі докази.
Відповідно до пункту 3.2 Наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року N 127, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 р. за N 582/5773 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна» ( з наступними змінами ) н е належать до самочинного будівництва - перестановка обладнання в межах призначених приміщень; улаштування чи закриття дверних або віконних прорізів; збільшення або зменшення площ за рахунок демонтування чи влаштування перегородок, комор, знесення печей та грубок; перепланування, не пов'язані зі змінами (збільшення чи зменшення) житлової або допоміжної площ.
Отже, визначені доповненнями до експертизи № 245 від 25.05.09р. ( додаток № 2) переобладнання при розділі будинку у вигляді закриття дверного прорізу між приміщеннями № 3 і № 4, та обладнання системою опалення не є самочинним будівництвом, тому не потребує відповідного дозволу, а відтак колегія суддів не може прийняти до уваги доводи ОСОБА_6 про відсутність дозволу на переобладнання в обгрунтовання його вимог про інший варіант розділу будинку.
Що стосується до відсутності кухні у запропонованому експертом додатковому варіанту розділу будинку № 245 від 25.05.09р. (додаток № 2) , то вказана обставина не може бути підставою для його відхилення, оскільки з матеріалів експертизи вбачається, що при цьому співвласнику ОСОБА_6 виділяється допоміжне приміщення будинку - тамбур літер «а» розміром 7,2кв.м., де влаштована газова плита, що може використовуватися в якості кухні.
Справа № 22-ц-2369/2010 р. Головуючий у першій інстанції – Дядіченко С.В.
Доповідач - Павловська І.Г.
При визначенні порядку користування земельною ділянкою, колегія суддів виходить з того, що відповідно до вимог п.4 ст.120 ЗК України при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди.
При цьому, відповідно до пункту 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004р. № 7 ( з наступними змінами), якщо до вирішення спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок господарські будівлі та споруди, не визначався, або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач, слід виходити з розміру його частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову, чи на час виникнення останньої.
Таким чином, з урахуванням зазначених норм матеріального права колегія суддів визначає порядок користування спірною земельною ділянкою згідно додатку № 3 другого варіанту доповнення висновку експерта № 245 від 25.05.09р. ( а. с. 105), який не передбачає ділянок спільного користування, що не може не відповідати інтересам обох сторін.
Позовні вимоги ОСОБА_5 про виключення з розділу гаражу - літер «Г» , сараїв – літери «В,Ж», літнього душу - літер «Е», навісу – літер «б», душу – вбиральні – літер «З», на думку колегії суддів не підлягають задоволенню, оскільки наявними доказами ( а. с. 5,26-28) спростовуються його доводи про те, що сарай літер «В», гараж – літер «Г» не є об’єктами спадкування. Що стосується до інших будівель, то вони є самочинними, тому не підлягають поділу згідно пункту 2.3 Інструкції про проведення розділу, виділу, та розрахунку часток об’єктів нерухомого майна, затвердженої 18 червня 2007р Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 55 , та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 6 липня 2007 р. за № 774/14041.
Суд першої інстанції зазначеного не врахував та ухвалив помилкове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_6 у повному обсязі, яке підлягає скасуванню за зазначених вище підстав.
З урахуванням наведеного, керуючись статтями 303, 304, 307, 309, 313-315, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,
в и р і ш и л а.
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Чорноморського районного суду АР Крим від 08 грудня 2009 року задовольнити.
Рішення Чорноморського районного суду АР Крим від 08 грудня 2009 року скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про розділ будинку та визначення порядку користування земельною ділянкою - задовольнити.
Розділити будинок АДРЕСА_1 між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 відповідно доповнення висновку експерта № 245 від 25.05.09р. (додаток № 2).
Виділити ОСОБА_5 частку жилого будинку літер «А» (приміщення № 1, 2, 3, 7, 8, 9, 10, 11) загальною площею 77,2кв.м вартістю 32806грн., господарські будівлі - літню кухню літер «Б» вартістю 2743 грн., вбиральню - літер «Уб» вартістю 5248 грн., а всього загальною вартістю будівель та приміщень на суму 40797 грн.
Виділити ОСОБА_6 частку жилого будинку літер «А» (приміщення № 4, 5) загальною площею 17,9кв.м вартістю 7607грн, тамбур – літер «а» площею 7,2кв.м. вартістю 3200 грн., господарські будівлі - сарай літер «В» вартістю 1526 грн., гараж – літер «Г» вартістю 7772 грн., а всього загальною вартістю будівель та приміщень на суму 20105грн.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 ринкову різницю вартості часток в розмірі 4880 грн.
Визначити порядок користування земельною ділянкою між сторонами, як співвласниками будинку АДРЕСА_1 згідно другого варіанту доповнення висновку експерта № 245 від 25.05.09р.( додаток № 3).
Передати ОСОБА_6 у користування 359кв.м земельної ділянки, у тому числі площу під будовами, ОСОБА_5 - 1025кв.м земельної ділянки, у тому числі площу під будовами.
Решту позовних вимог ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.
Судді:
Справа № 22-ц-2369/2010 р. Головуючий у першій інстанції – Дядіченко С.В.
Доповідач - Павловська І.Г.