справа № 2-862/10

        Р І Ш Е Н Н Я

   І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

      (заочне)

26 квітня  2010 року    Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого                                   - судді  Козлова Р.Ю.

при секретарі                                 -   Адерейко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за кредитним договором ,-

                                                           ВСТАНОВИВ:

У грудні 2008 року АБ «Банк регіонального розвитку» звернувся до суду із зазначеним позовом. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 29 листопада 2007 року між Акціонерним банком «Банк регіонального розвитку» та відповідачем укладено кредитний договір № 14/10-172 з додатковою угодою №1 від 15.05.2008 року, згідно з умовами якого позивач надав відповідачу у тимчасове користування  кредит у розмірі 4735000 гривень 00 коп., а відповідач зобов’язався повернути кошти банку у строк передбачений умовами договору зі сплатою 19,5 % річних. Посилаючись на те, що відповідач не виконав свої зобов’язання у повному обсязі, позивач просив суд стягнути суму боргу за кредитним договором з відповідача.

15.01.2010 року у судовому засіданні представник позивача збільшив розмір позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 9522950 грн. 35 копійок.  

Представник позивача та відповідач в судове засідання не з’явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача направив суду заяву у якій просить суд розглянути справу без його участі, та у разі належного повідомлення відповідача ухвалити заочне рішення.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 224 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечує проти такого порядку розгляду справи.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 29 листопада 2007 року між Акціонерним банком «Банк регіонального розвитку» та відповідачем укладено кредитний договір № 14/10-172 з додатковою угодою №1 від 15.05.2008 року, згідно з умовами якого позивач надав відповідачу у тимчасове користування  кредит у розмірі 4735000 гривень 00 коп., а відповідач зобов’язався повернути кошти банку у строк передбачений умовами договору зі сплатою 19,5 % річних. Згідно з умовами договору, погашення відповідної частини кредиту та нарахованих відсотків здійснюється щомісяця у розмірі та строки, визначені узгодженим сторонами зобов'язання графіком.

Позивач повністю виконав свої зобов’язання перед відповідачем за кредитним договором.

У зв'язку з порушенням відповідачем умов кредитного договору щодо строків та розміру погашення кредиту станом на 12 грудня 2008 року у відповідача перед позивачем виникла заборгованість, яка складає суму по сплаті кредиту в розмірі 4735000,00 гривень, по сплаті відсотків за користування кредитними коштами – 29884, 84 грн.,  прострочених відсотків у розмірі 247229,00 грн., суми пені за прострочення сплати відсотків 75771, 65 грн., суму щорічної комісійної винагороди за управління кредитом, та суму штрафу  у розмірі 473500,00 грн. Представником позивача збільшено розмір позовних вимог, у зв’язку чим з урахуванням нарахованих позивачем процентів за користування кредитними коштами та пені за прострочення їх сплати загальна сума боргу відповідача перед позивачем складає 9522950,35 грн.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином суд приходить до висновку, що відповідачем порушені права позивача і позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, судові витрати понесені позивачем у вигляді судового збору в розмірі 1700 грн. 00 коп. та 30 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60‚ 88, 169, 212, 213,  214, 215,  224-233 ЦПК України ; ст. ст. 526, 554, 530, 651, 653, 1054 ЦК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку» заборгованість за кредитним договором у розмірі 9522950 (дев’ять мільйонів п’ятсот двадцять дві тисячі дев’ятсот п’ятдесят) гривень 35 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку» судовий збір в розмірі 1700 грн. 00 коп. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Заочне рішення може бути  переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про  перегляд  заочного рішення  може бути  подано  протягом  десяти днів з дня отримання  його копії.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя