Справа №295/9480/20

Категорія 68

2/295/2352/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2020 року м.Житомир

Богунський районний суд м.Житомира у складі

Головуючого судді Воробйової Т.А.

за участю секретаря судового засідання Нестерчук М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом, у якому просить розірвати шлюб з відповідачем, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції 22 жовтня 2010 року, актовий запис №1841, мотивуючи позов тим, що спільне життя з відповідачем не склалося, шлюбні відносини між ними припинені, спільного господарства разом не ведуть упродовж тривалого часу.

Ухвалою Богунського районного суду м.Житомира від 08.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

05.10.2020 через канцелярію суду відповідачем подано заяву про розгляд справи без його участі. Згідно з вказаною заявою відповідач позовні вимоги визнає у повному обсязі та не заперечує проти постановлення судом заочного рішення (а.с.25).

Позивач у судове засідання не з`явилася, 06.10.2020 через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи за її відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує та не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с.31).

Відповідач у судове засідання не з`явився.

Суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність в засіданні учасників справи, на підставі наявних у справі доказів, з урахуванням норм ст.247 ЦПК України.

Згідно з вимогами ч.2 ст.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

За нормою ч.1 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, встановивши на підставі поданих доказів обставини справи, врахувавши пояснення сторін по суті спору, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню з таких підстав.

22 жовтня 2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції було зареєстровано шлюб між позивачем та відповідачем, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №1841 (а.с.13).

Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.12).

Подружні відносини подружжя припинило, спільне господарство не ведеться, подальше збереження шлюбу позивач вважає неможливим, оскільки це суперечить її інтересам.

Позивач скористалась своїм правом та звернулась до суду з позовом у даній справі, наполягає на розірванні шлюбу.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем, при цьому, останній повністю визнає позовні вимоги щодо розірвання шлюбу. Приймаючи до уваги заяви сторін, суд вважає, що вимоги про розірвання шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам.

Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

У відповідності до ч.3 ст.105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 цього Кодексу.

Відповідно до положень частин третьої, четвертої статті 56 Сімейного кодексу України, кожен має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно із частиною першою статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Такі положення національного законодавства України відповідають ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.

Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то, відповідно, відмова у розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим. Суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України.

З огляду на викладене, враховуючи доводи ОСОБА_1 , наведені у позові, а також визнання позовних вимог про розірвання шлюбу відповідачем у справі, суд вважає, що сім`я сторін розпалась остаточно, підстав для досягнення примирення між сторонами немає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим, відтак, розірвання шлюбу буде відповідати як інтересам позивачки, так і відповідача, а збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, тому позов необхідно задовольнити.

Згідно з ч.2 ст.114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

У відповідності до абз.2 ч.3 ст.115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до ст.113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. У позовній заяві позивач не просить відновити своє дошлюбне прізвище.

Судові витрати, згідно зі ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, з урахуванням задоволення заявленого позову.

Керуючись ст.105, 110, 112, 114 Сімейного кодексу України, ст. 2, 4, 7, 10, 12, 13, 81, 141, 206, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.

Шлюб між ОСОБА_1 оюта ОСОБА_2 , зареєстрований 22 жовтня 2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції, актовий запис №1841 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; паспорт НОМЕР_1 , виданий Корольовським РВ УМВС України в Житомирській області, 13.02.1999, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Богунським РВ УМВС України в Житомирській області, 01.12.2010, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ) витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Т.А.Воробйова

Дата підписання повного судового рішення 02.11.2020.

роздрук.прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу

4 - ВДРАЦС УДР ГТУЮ у Житомирській області