ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2020 р. Справа№ 910/13804/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Євсікова О.О.

секретар судового засідання - Добрицька В.С.

учасники справи згідно протоколу судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"

на рішення Господарського суду м. Києва

від 12.06.2020 (дата повного тексту 22.06.2020)

у справі № 910/13804/18 (суддя Князьков В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РУШ",

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група",

про стягнення 2 015 971,84 грн,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РУШ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" про стягнення 2 015 971,84 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.06.2020 у справі №910/13804/18 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "РУШ" задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РУШ" 2 015 971 грн 84 коп. та судовий збір в розмірі 30 239 грн 58 коп.

Рішення обґрунтовано тим, що подія, яка сталась 20.10.2017 унаслідок прориву теплотраси (залиття застрахованого рухомого майна, яке знаходилось у приміщенні магазину "Ева 341" за адресою: м. Київ, бул. Чоколівський, 1 літ. А, прим. 45) є страховим випадком та відповідно до умов договору підпадає під регулювання розділу 2.3 договору та обставини щодо підтвердження матеріалами справи суми вартості втраченого та пошкодженого товару у загальному розмірі 2 020 971,84 грн, господарський суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно було відмовлено позивачу у виплаті страхового відшкодування.

22.06.2020 додатковим рішенням Господарського суду м. Києва у справі №910/13804/18 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РУШ" про розподіл судових витрат задоволено частково, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РУШ" судові витрати, пов`язані із проведенням експертизи у сумі 70000 грн 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 126040 грн 13 коп. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням від 12.06.2020, відповідач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" подало апеляційну скаргу, в якій просило суд прийняти апеляційну до свого провадження, рішення Господарського суду м. Києва від 12.06.2020 у справі №910/13804/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційна скарга відповідача обґрунтована наступним. На думку апелянта випадок, який трапився з майном позивача є виключенням із страхових випадків і обмеженням страхування, а тому не підлягає відшкодуванню. Апелянт стверджує, що ПАТ "Київенерго" у листі № 42АУ/201/3685 від 08.11.2017 ПАТ "Київенерго" повідомило апелянта про те, що причиною пошкодження трубопроводу теплової мережі поблизу (приблизно в 40 метрах) будинку № 1 по бульвару Чоколівський в м. Києві, в результаті чого теплоносій витік на поверхню, є корозійне потоншення стінки трубопроводу за рахунок зовнішнього корозійного зносу внаслідок потрапляння вологи на трубопровід через нещільність каналу між коробами. Причиною затоплення підвального приміщення, в якому розташований магазин "Ева", є потрапляння води з пошкодженого трубопроводу теплової мережі по непрохідному каналу, в якому він прокладений, у не передбачений проектом житлового будинку вентиляційний отвір вентиляційної системи цього приміщення, самопливним шляхом. Крім того за твердженням апелянта листом № 38-6070103 від 18.12.2017 КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва" повідомило відповідача про те, що влаштування отвору вентиляційної системи у підвальному приміщенні житлового будинку № 1 на бульварі Чоколівський в м. Києві, не передбачено при забудові.

На думку апелянта оскільки п. п. 8 п. 3.1 договору страхування визначено, що не визнається страховим випадком та не підлягають відшкодуванню збитки, заподіяні майновим інтересам страхувальника внаслідок загибелі, пошкодження чи втрати застрахованого майна в результаті пошкодження майна, викликані вологістю у приміщенні (грибок, цвіль, пліснява), а також проникненням у застраховане приміщення рідин (в т.ч. дощу, зливу), снігу, граду вікна, двері, отвори зроблені навмисне, або що виникли в результаті старості або будівельних дефектів, або зроблені всупереч будівельного проекту.

Позивачем було подано письмовий відзив на апеляційну скаргу у якому він проти вимог апеляційної скарги заперечував та просив суд апеляційної інстанції рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2020 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/13804/18 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" та призначено справу до розгляду на 11.08.2020. У судовому засідання 11.08.2020 оголошено перерву до 22.09.2020.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України, у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст . 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як убачається з матеріалів справи, 07.03.2017 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" (страховик), Товариством з обмеженою відповідальністю "РУШ" (страхувальник) та Публічним акціонерним товариством "Альфа-Банк" (вигодонабувач) (в редакції Додаткової угоди № 1 від 07.03.2017) укладено договір № 12-2803-17-00013 добровільного страхування майна, предметом якого (в редакції Додаткової угоди № 2 від 14.07.2017) є майнові інтереси, що не суперечать чинному законодавству України, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном (переданим в заставу згідно договору № 300/17 від 14.07.2017), а саме: товари в обороті (перелік магазинів наведених у Додатку № 1 від 07.03.2017).

Відповідно до п. 2.1 договору (в редакції Додаткової угоди № 2 від 14.07.2017), страхова сума за договором складає 40 930 000,00 грн.

Вигодонабувачем за даним договором страхувальником призначено ПАТ "Альфа-Банк" (п. 2.2 договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 07.03.2017).

У п. 2.3 договору сторонами погоджено страхові випадки (за даним договором відшкодовуються збитки внаслідок знищення, пошкодження або втрати майна зазначеного в розділі 1 цього договору, внаслідок настання наступних подій): вогонь (пожежа, вибух, удар блискавки); стихійні явища (буря, вихор, ураган, смерч, шторм, град, зливові дощі, тиск снігового шару, повінь, надходження ґрунтових вод, паводок, льодохід, переміщення чи осідання ґрунту, зсув, обвал, землетрус, гірські обвали і схід лавин); вплив рідини з водопровідних, каналізаційних, опалювальних та протипожежних систем, внаслідок їх пошкодження, в тому числі із сусідніх приміщень; неправомірні дії третіх осіб, а саме: крадіжка із зламом, грабіж, розбійний напад, умисне знищення або пошкодження майна третіми особами (включаючи вандалізм, хуліганство); падіння літальних апаратів, їх частин, уламків.

Відповідно до п. 2.7 договору франшиза (безумовна) за страховими випадками, зазначеними в п. 2.3 цього договору становить 5 000,00 грн.

Строк дії договору з 16 березня 2017 року по 20 серпня 2018 року (п. 2.9 договору в редакції Додаткової угоди № 2 від 14.07.2017).

За умовами п. 4.1.1 договору страхувальник має право отримати страхове відшкодування на умовах Розділів 6 та 7 цього договору.

У п. 4.3 договору сторонами погоджено права страховика, зокрема відповідно до п. 4.3.1 - має право при укладанні цього договору запросити у страхувальника інформацію, необхідну для оцінки ступеню ризику.

Страховик має право самостійно з`ясовувати причини та обставини настання страхового випадку. За необхідності направляти запит в компетентні органи, що володіють інформацією про страховий випадок, про надання інформації, що підтверджує факт та причини його настання.

Відстрочити прийняття рішення про виплату/відмову у виплаті страхового відшкодування на період страхового розслідування з письмовим повідомленням страхувальника та вигодонабувача про таке рішення, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів з моменту прийняття страховиком рішення про таке розслідування. Строк страхового розслідування автоматично продовжується на період очікування офіційних відповідей від компетентних державних органів з письмовим повідомленням страхувальника та вигодонабувача (п.4.3.3 договору).

Згідно п. 4.3.4 договору залучати до оцінки розміру збитків, завданих страхувальнику, незалежних експертів та визначати розмір страхового відшкодування виходячи із розміру збитків визначених страховиком або Актом/висновком незалежної експертизи, замовленого страховиком або за згодою страхувальника та вигодонабувача, самостійно розрахувати розмір матеріального збитку.

Здійснювати заходи з перевірки наданих страхувальником даних і документів стосовно застрахованого майна, умов його експлуатації та зберігання, факту і обставин страхового випадку, розміру завданих збитків. Робити огляд місця настання події в тому числі фото-та відеозйомку та скласти акт огляду (п. 4.3.5 договору).

Відповідно до п. 4.3.9 договору страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування у випадках, передбачених розділом 10 цього договору та чинним законодавством України.

У розділі 4.4 договору сторонами визначено обов`язки страховика, зокрема:

Пунктом 4.4.4 визначено, що протягом 2 (двох) робочих з дня отримання письмового повідомлення про настання страхового випадку, та виконання страхувальником зобов`язання, передбаченого у п. 5.5 цього договору, здійснити огляд пошкодженого майна та вжити заходів для визначення розміру збитку та/або проведення незалежної експертизи.

За умовами п. 4.4.6 протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня отримання висновку/акту незалежної експертизи, а вразі якщо вона не замовлялася, з дня складання страховиком власного кошторису (висновку) направити вигодонабувачу (якщо такий зазначений у п. 2.2 договору) запит на довідку-розрахунок поточної заборгованості страхувальника перед вигодонабувачем.

Відповідно до п. 4.4.7 договору скласти страховий акт або прийняти рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування (його частини) в термін не пізніше 20 (двадцяти) робочих днів від дати отримання від страхувальника всіх необхідних документів, зазначених у розділі 8 цього договору, що підтверджують факт настання страхового випадку та розмір збитків, а також отримання акту експертизи, якщо така експертиза була замовлена страховиком.

У разі відмови у виплаті страхового відшкодування - протягом 10 (десяти) робочих днів від дати прийняття рішення письмово повідомити про це страхувальника та вигодонабувача з обґрунтуванням причин відмови (п. 4.4.8 договору).

Пунктами 5.1, 5.2 договору встановлено, що у разі настання страхового випадку страхувальник зобов`язаний негайно вжити заходів щодо його пошкодження й усунення причин, що сприяють виникненню додаткового збитку у т.ч. забезпечити охорону пошкодженого майна та виконувати всі інструкції стосовно страхового випадку, отримані від страховика. Протягом 2 (двох) робочих днів з моменту настання страхового випадку повідомити страховика та вигодонабувача.

Згідно п. 5.7 договору у разі настання страхового випадку страхувальник зобов`язаний в присутності страховика, скласти письмово перелік знищеного, пошкодженого чи втраченого майна. Цей перелік підписується страхувальником та представником страховика. Без підпису представника страховика перелік знищеного, пошкодженого чи втраченого майна вважається недійсним.

У п. 5.8, 5.9 договору визначено обов`язок страхувальника, у разі настання страхового випадку, надати страховику документи, зазначені в розділі 8 цього договору. Письмово повідомити (надати повідомлення про страховий випадок) страховика та вигодонабувача (якщо такий передбачений договором страхування) про настання страхового випадку протягом 7 (семи) робочих днів з моменту отримання страхувальником такої інформації. У повідомленні про настання страхового випадку повинні бути детально описані обставини події та характер збитку.

Відповідно до п. 5.10 договору у разі настання страхового випадку страхувальник зобов`язаний надати страховику або незалежному експерту, замовленому страховиком, можливість провести огляд пошкодженого майна, брати участь в комісіях, створюваних для встановлення причин і визначення розміру збитку, і бути присутнім при проведенні такого огляду. У разі наявності інших осіб, причетних до настання страхового випадку, огляд пошкодженого майна проводиться за їх участі. Ці особи повідомляються про місце та час огляду рекомендованим листом чи телеграмою.

За умовами п. 6.1 договору розмір страхового відшкодування визначається при пошкодженні, знищенні або втраті майна виходячи із фактичного розміру збитків, завданих майну в результаті страхового випадку, зазначеного в договорі, на підставі даних огляду та документів згідно розділу 8 договору, що підтверджують розмір спричиненого збитку. Розмір страхового відшкодування не може перевищувати розмір страхової суми за договором. Якщо страхова сума виявиться більшою вартості майна, прийнятого на страхування, договір діє у тій частині страхової суми, яка не перевищує його вартості.

Розділом 8 договору визначено документи, які необхідно надати в разі настання страхового випадку.

У п. 8.1 договору установлено, що для отримання страхового відшкодування страхувальник повинен надати наступні документи: письмове повідомлення про настання страхового випадку; копію договору страхування; копію свідоцтва про реєстрацію страхувальника - юридичної особи; копію паспорта страхувальника - якщо страхувальник фізична особа; копію ідентифікаційного номеру страхувальника - якщо страхувальник фізична особа; копії документів, що посвідчують право власності на майно, копії договорів оренди, лізингу, тощо; довідки компетентних органів в залежності від страхового випадку: при впливі рідини з водопровідних, каналізаційних опалювальних систем страхувальник (вигодонабувач) зобов`язаний надати документ від органів водо- теплопостачання, де будуть обов`язково вказані причини аварії цих систем; документи ремонтних підприємств (наряд - замовлення, калькуляції, рахунки), які будуть здійснювати відновлювальний майна, із зазначенням переліку відновлювальних робіт, їх вартості, вартості деталей, що замінюються; письмову заяву та виплату страхового відшкодування із зазначенням банківських реквізитів за якими потрібно зробити виплату; лист від вигодонабувача, який підтверджує його згоду або незгоду на виплату страхового відшкодування страхувальнику; інші документи, згідно чинного законодавства України, на вимогу страховика, які необхідні для встановлення факту, причин та наслідків страхового випадку.

Згідно з п. 10 договору підставами для відмови у виплаті страхового відшкодування є: надання страхувальником недостовірних відомостей про майно під час укладання та/або в період дії договору; не повідомлення страхувальником (його представниками) страховика, про факт настання страхового випадку без поважних на це причин (якщо причини були поважними страхувальник повинен довести це документально), або своїми діями чи бездіяльністю створює страховику перешкоди у визначенні обставин настання страхового випадку та розміру збитків; ненадання страховиком документів, що підтверджують факт настання страхового випадку та розміру збитків, відповідно до розділу 8 цього договору; навмисні дії страхувальника (вигодонабувача) або особи, на користь якої укладено договір страхування, які спрямовані на настання страхового випадку. Для юридичної особи страхувальника (вигодонабувача) такими особами є працівники, що знаходяться в трудових відносинах із страхувальником (вигодонабувачем). Переміщення застрахованого майна без згоди страхувальника з місця страхування; створення страхувальником перешкод у визначенні обставин страхового випадку; здійснення страхувальником ремонту пошкодженого внаслідок настання страхового випадку майна без письмового дозволу страховика.

Як убачається з матеріалів справи 20.10.2017 унаслідок прориву теплотраси поблизу будинку №1 по бульв. Чоколівський у місті Києві відбулось затоплення магазину "Ева" 341 гарячою водою. У вказаному приміщенні магазину на час аварії та затоплення, перебувало майно, яке належить ТОВ "РУШ" та застраховане за договором № 12-2803-17-00013 від 07.03.2017.

20.10.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "РУШ", на виконання умов договору страхування № 12-2803-17-00013 від 07.03.2017, звернулося до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" із повідомленням про страховий випадок, указане повідомлення зареєстровано відповідачем за № 6629.

23.10.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "РУШ" у відповідності до п. 5.2 договору звернулося до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування та викликано аварійного комісара для проведення первинного огляду місця події та пошкодженого майна.

Також листом вих. № 10/11-07 від 23.10.2017 позивач просив відповідача надати дозвіл на зміну картини збитку в присутності представника відповідача, шляхом переміщення пошкодженого товару на склад ТОВ "РУШ" за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Онікієнка Олега, 127. У вказаному листі позивач також пропонував відповідачу, що на складі у присутності представника відповідача (рухоме майно за договором) товар буде відсортовано на товар, який не підлягає ідентифікації і буде утилізовано на місці та товар, що підлягає ідентифікації і буде установлено ступінь придатності на складі ТОВ "РУШ".

Листом вих. № 03/5321 від 23.10.2017 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" повідомило позивача, що для врегулювання вищезазначеної події залучено сюрвеєра - Приватне підприємство "Юнайтед лосс аджастер" офіційного представника Canning Lindsey та надало дозвіл на переміщення товару на склад ТОВ "РУШ" за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Онікієнка Олега, 127. У листі Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" також повідомило позивача про необхідність переміщення товару на склад тільки в присутності представника страховика, вжиття відповідних заходів щодо збережання і охорони пошкодженого та вцілілолго майна в тому стані в якому воно знаходилось після настання події, заходів до огляду представниками страховика, надання можливості представникам Приватного підприємства "Юнайтед лосс аджастер" провести огляд пошкодженого майна, а також необхідність погодження з представниками страховика утилізації майна, яке не підлягає ідентифікації.

Листом № 03/2854 від 14.05.2018 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "РУШ", що зважаючи на надані позивачем матеріали та довідки компетентних органів водо-теплопостачання щодо причин і наслідків страхового випадку, убачається те, що випадок, який трапився з майном ТОВ "РУШ" не є страховим, а тому відсутні підстави для визнання такої події страховою та виплати страхового відшкодування.

21.06.2018, ТОВ "РУШ" звернулося до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" із листом про перегляд рішення щодо відмови у виплаті страхового відшкодування. В указаному листі позивач, посилаючись на висновки ТОВ "РЕМВОДОПЛАСТ ПЛЮС", викладені у Звіті про створення науково-технічної продукції за договором № 06/03-2018/01 від 06.03.2018 "Візуальний огляд конструкцій з оцінкою їх технічного стану і виявлення можливих причин підтоплення торгових підвальних приміщень об`єкта "Ева 341", а також комунікацій навколо будівлі за адресою: м. Київ, бульв. Чоколівський, 1, зазначав, що однією із можливих причин підтоплення підвалу 20.10.2017 є протікання води через гільзу в місці проходу комунікацій (каналізації) через стіни підвалу (порушення гідроізоляції), слідів протікання води через вентиляційну камеру не виявлено.

Листом № 03/4317 від 20.07.2018 відповідач відмовив позивачу у перегляді прийнятого рішення щодо відсутності підстав визнання події страховою і виплати страхового відшкодування та вказував, що огляд місця події представниками ТОВ "РЕМВОДОПЛАСТ ПЛЮС" здійснювався через 4 місяці з моменту настання події, а отже не може бути прийнятий страховиком.

Спір у справі виник у зв`язку із тим, що на думку позивача відмова відповідача щодо виплати страхового відшкодування є неправомірною. Відповідач проти цього заперечує.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Аналогічні положення містить ч. 1 ст. 354 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: 1) життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 Цивільного кодексу України, стаття 4 Закону України "Про страхування").

За приписами статті 999 Цивільного кодексу України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

За своїм змістом та правовою природою укладений сторонами договір № 12-2803-17-00013є договором обов`язкового страхування, який підпадає під правове регулювання глави 67 розділу ІІІ книги 5 Цивільного кодексу України, параграфу 2 глави 35 Господарського кодексу України та положень Закону України "Про страхування".

В силу ст. 9 Закону України "Про страхування" страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов`язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Як вказано вище, згідно із п. 2.1 договору (в редакції Додаткової угоди № 2 від 14.07.2017) страхова сума за договором складає 40 930 000,00 грн.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Як установлено судом, у п. 2.3 договору сторонами погоджено, що за даним договором відшкодовуються збитки внаслідок знищення, пошкодження або втрати майна зазначеного в розділі 1 цього договору, унаслідок настання наступних подій: вогонь (пожежа, вибух, удар блискавки); стихійні явища (буря, вихор, ураган, смерч, шторм, град, зливові дощі, тиск снігового шару, повінь, надходження грунтових вод, паводок, льодохід, переміщення чи осідання грунту, зсув, обвал, землетрус, гірські обвали і схід лавин); вплив рідини з водопровідних, каналізаційних, опалювальних та протипожежних систем, внаслідок їх пошкодження, в тому числі із сусідніх приміщень; неправомірні дії третіх осіб, а саме: крадіжка із зламом, грабіж, розбійний напад, умисне знищення або пошкодження майна третіми особами (включаючи вандалізм, хуліганство); падіння літальних апаратів, їх частин, уламків.

Так із матеріалів справи убачається та судом установлено, що 23.10.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування майна № 12-2803-17-00013, в якій повідомив, що 20.10.2017 о 15:42 год у приміщенні магазину "Ева" 341, за адресою: м. Київ, бульв. Чоколівський, 1 літ. А, прим. 45, унаслідок прориву гарячої води відбулося затоплення приміщення магазину (обставини події з`ясовуються), у зв`язку із чим сталося пошкодження та знищення майна. Орієнтовний перелік знищеного та пошкодженого майна наведено у акті огляду складному представником страховика. Остаточний перелік буде надано пізніше. Попередня сума збитку встановлюється. До указаної заяви було надано: фото з місця події від 20.10.2017; копію договору страхування № 12-2803-17-00013 від 07.03.2017 та копії додаткових угод до договору; договір суборенди нежитлових приміщень № 01-05/Е341/2016 від 01.05.2016 з додатковими угодами до нього; копію Статуту ТОВ "РУШ" від 17.04.2015; копію витягу з реєстру платників ПДВ від 27.05.2015; відомості з ГУ статистики у Дніпропетровській області від 09.10.2015; витяг з ЄДР від 18.12.2015; копію Наказу про облікову політику ТОВ "РУШ" від 03.01.2017.

20.10.2017 комісією у складі: представників ТОВ "РУШ", спеціалістів СБ Київського регіону та ПП "ТБС-Україна" о 17 год 20 хв. складено акт № 1/20.10.2017 на підтвердження того, що о 15 год 00 хв. Працівником ТОВ "РУШ" адміністратором магазину ОСОБА_1 було виявлено вимкнення електричного струму та факт затоплення (на рівень близько 70 см) окропом та заповнення парою приміщень в магазині "Ева-341", який розташований за адресою: м. Київ, бульв. Чоколівський, 1 літ. А та належить ТОВ "РУШ" на підставі договору оренди № 01-09/Е341/2017 від 01.09.2017. Подія виникла унаслідок прориву труби магістралі гарячого опалення на подвір`ї будинку по бульвару Чоколівському, 1 А. Внаслідок події постраждали працівники ТОВ "РУШ" магазину "ЕВА-341", а саме: в.о. керуючої магазином ОСОБА_2 , продавець-касир ОСОБА_3 , продавець-касир Косач Анастасія Володимирівна, продавець-касир Демніченко Тетяна Віталіївна, яких госпіталізовано з тілесними ушкодженнями у вигляді опіків різного ступеню тяжкості. Внаслідок події також постраждали товаро-матеріальні цінності: товар, різноманітне обладнання та пошкоджені приміщення магазину "Ева-341". Про факт зазначеної події одразу було повідомлено до МНС, Солом`янського управління поліції ГУ Національної поліції у місті Києві (ЄО № 78032, № 78057), викликано карету невідкладної швидкої допомоги. Остаточний розмір збитків буде наданий після проведення повної інвентаризації магазину "Ева-341" зі складанням кошторису на проведення ремонтних робіт для усунення наслідків аварії.

У матеріалах справи наявний лист Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві за № 65/2/1194 від 01.03.2018, до оперативного коорднаційного центру Головного управління ДНСН України у м. Києві надійшло повідомлення о 15 год 42 хв. 20.10.2017 про аварію, яка виникла у наслідок прориву дільниці теплотраси розташованої поблизу будинку № 1 на бульварі Чоколівському к м. Києві, внаслідок якої ззовні в приміщення магазину "Ева" за адресою: м. Київ, бульв. Чоколівський, 1 відбулося потрапляння гарячої води з теплотраси. За вказаною адресою було направлено відділення 3-ДПРЧ ГУ ДСНС України у м. Києві, яке прибуло до місця виклику о 15 год 54 хв. та проводило заходи щодо ліквідації наслідків надзвичайної події.

Як убачається із матеріалів справи, позивач (страхувальник) 23.10.2017 у відповідності до п. 5.2 договору звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування та викликав аварійного комісара для проведення первинного огляду місця події та пошкодженого майна.

Із листування наявного у матеріалах справи, убачається, що відповідачем, для врегулювання вищезазначеної події залучено сюрвеєра - Приватне підприємство "Юнайтед лосс аджастер" офіційного представника Canning Lindsey та надано позивачу дозвіл на переміщення товару на склад ТОВ "РУШ" за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Онікієнка Олега, 127.

Пунктом 8.1 договору установлено, що для отримання страхового відшкодування страхувальник повинен надати наступні документи: письмове повідомлення про настання страхового випадку; копію договору страхування; копію свідоцтва про реєстрацію страхувальника - юридичної особи; копію паспорта страхувальника - якщо страхувальник фізична особа; копію ідентифікаційного номеру страхувальника - якщо страхувальник фізична особа; копії документів, що посвідчують право власності на майно, копії договорів оренди, лізингу, тощо; довідки компетентних органів в залежності від страхового випадку: при впливі рідини з водопровідних, каналізаційних опалювальних систем страхувальник (вигодонабувач) зобов`язаний надати документ від органів водо- теплопостачання, де будуть обов`язково вказані причини аварії цих систем; документи ремонтних підприємств (наряд - замовлення, калькуляції, рахунки), які будуть здійснювати відновлювальний майна, із зазначенням переліку відновлювальних робіт, їх вартості, вартості деталей, що замінюються; письмову заяву та виплату страхового відшкодування із зазначенням банківських реквізитів за якими потрібно зробити виплату; лист від вигодонабувача, який підтверджує його згоду або незгоду на виплату страхового відшкодування страхувальнику; інші документи, згідно чинного законодавства України, на вимогу страховика, які необхідні для установлення факту, причин та наслідків страхового випадку.

Листом № 03/5463 від 30.10.2017 відповідач (страховик) повідомив позивача (страхувальника), що для врегулювання заявленого випадку (страхової події) страхувальник повинен надати страховику наступні документи: договір оренди магазину; Акт ЖЕКа/Довідка з Водоканалу з вказівкою про причину залиття магазину; детальний розрахунок збитку, складений страхувальником; підтвердження витрат на придбання (копії оригіналів документів на поставку товарів, які підтверджують їх початкову вартість (рахунки, накладні, інвойси, акти прийому-передачі або інші документи, що підтверджують право власності та витрати на придбання товарів); підтвердження наявності товару в місці зберігання в день настання події (оборотно-сальдова відомість за місцем зберігання ТМЦ, де сталася подія, на дату настання події (Рахунок 28 "Товари") (в електронному вигляді); акт інвентаризації на момент події (в електронному вигляді); протокол інвентаризаційної комісії); суму збитку, визнаною в обліку страхувальника.

В матеріалах справи наявні листи-відповіді від органів водо-теплопостачання, зокрема від КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва Житлово-експлуатаційної дільниці № 902 від 30.10.2017 та Структурного відокремленого підрозділу "Київські теплові мережі" Публічного акціонерного товариства "Київенерго" № 029/27/5689 від 07.11.2017, які свідчать про виконання позивачем (страхувальником) обов`язку щодо установлення обставин та з`ясування причин аварії.

У матеріалах справи також містяться такі документи: інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей по магазину "Ева-341" станом на 20.10.2017 на загальну суму 2020972,00 грн; порівняльна відомість інвентаризації товарно-матеріальних цінностей по магазину "Ева-341" станом на 20.10.2017; бухгалтерська довідка ТОВ "РУШ" від 04.09.2018 № 04/09 від 04.09.2018 щодо знищених товарно-матеріальних цінностей, які знаходились у магазині "Ева-341" станом на 20.10.2017 у результаті затоплення магазину та копії первинних документів (видаткові накладні від постачальників товару та видаткові накладні на внутрішні переміщення товару між складами та магазинами у 23 томах за період з 2015 року по жовтень 2017 року).

Листом № 03/2854 від 14.05.2018 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "РУШ", що зважаючи на надані ТОВ "РУШ" матеріали та довідки компетентних органів водо-теплопостачання щодо причин і наслідків страхового випадку, випадок, який трапився з майном ТОВ "РУШ" не є страховим, а тому відсутні підстави для визнання такої події страховою та виплати страхового відшкодування.

В указаному листі Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" зазначило, що згідно листа № 42 АУ/201/3685 від 08.11.2017 Публічного акціонерного товариства "Київенерго", причиною пошкодження трубопроводу теплової мережі поблизу (приблизно 40 метрів) будинку № 1 по бульвару Чоколівському в місті Києві, в результаті чого теплоносій витік на поверхню, є корозійне потоншення стінки трубопроводу за рахунок зовнішнього корозійного зносу унаслідок потрапляння вологи на трубопровід через нещільність каналу між коробами. Причиною затоплення підвального приміщення, в якому розташований магазин "Ева", є потрапляння води з пошкодженого трубопроводу теплової мережі по непрохідному каналу, в якому він прокладений, у непередбачений проектом житлового будинку вентиляційний отвір вентиляційної системи цього приміщення самопливним шляхом. Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" також посилалось на лист КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва № 38-6070103 від 18.12.2017 у якому зазначено, що влаштування отвору вентиляційної системи у підвальному приміщенні будинку № 1 по бульвару Чоколівському в місті Києві з даним підприємством не погоджено, так як вентиляційний отвір вентиляційної системи у підвальному приміщенні за вказаною адресою не передбачено при забудові.

Посилаючись на указані листи та обставини, викладені у них, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" відмовило ТОВ "РУШ" у виплаті страхового відшкодування.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України указано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Зміст принципів справедливості, добросовісності і розумності полягає в тому, що тексти законів, угод та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту, вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у установленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права з дотриманням прав і інтересів інших осіб.

Натомість у відповідності до умов договору, зокрема: п. 5.4 та п. 8.1, якими визначено обов`язок страхувальника вимагати від компетентних органів оформлення та надання документів щодо встановлення факту, причин та наслідків страхового випадку, а також надати страховику довідки компетентних органів водо- теплопостачання, де будуть обов`язково указані причини аварії цих систем, позивач звернувся із листами до КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва Житлово-експлуатаційної дільниці № 902 та ПАТ "Київенерго".

У матеріалах справи наявний лист позивача № 109 від 26.10.2017 адресований КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва Житлово-експлуатаційної дільниці № 902, щодо складання акту внаслідок залиття нежитлового приміщення в будинку № 1 по бульвару Чоколівському в місті Києві.

Із наявного в матеріалах справи листа № 902/2538 від 30.10.2017 вбачається, що у відповідь на запит ТОВ "РУШ", КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва Житлово-експлуатаційна дільниця № 902 повідомила позивача, що нежитлове приміщення в будинку № 1 по бульвару Чоколівському в місті Києві останнім не обслуговується.

При цьому, відповідач, відмовляючи у виплаті страхового відшкодування, посилається на лист № 38-6070103 від 18.12.2017, у якому КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва вказує, що влаштування отвору вентиляційної системи у підвальному приміщенні будинку № 1 по бульвару Чоколівському в місті Києві з даним підприємством не погоджено, так як вентиляційний отвір вентиляційної системи у підвальному приміщенні за вказаною адресою не передбачено при забудові.

У матеріалах справи також наявні листи ПАТ "Київенерго" № 029/27/5689 від 07.11.2017 та № 029/27/6119 від 29.11.2017, адресовані ТОВ "РУШ". Із змісту вказаних листів вбачається, що ПАТ "Київенерго" будучи компетентним органом водо-теплопостачання, не надав вичерпної відповіді позивачу щодо причини аварії теплоносія в системі централізованого опалення розташованої поблизу будинку № 1 на бульварі Чоколівському в м. Києві.

Оцінивши зміст вказаних листів, господарський суд дійшов висновку, що не зважаючи на те, що компетентні органи водо-теплопостачання не надали вичерпної відповіді ТОВ "РУШ" щодо встановлення фактів та причин аварії, вказані листи є доказом виконання позивачем (страхувальником) умов договору щодо оформлення та надання страховику документів від компетентних органів, щодо встановлення факту, причин та наслідків страхового випадку. При цьому, суд виходить із того, що відповіді компетентних органів водо-теплопостачання не залежали від волі та дій позивача, а позивачем своєчасно та в повному обсязі здійснено всі необхідні та достатні дії передбачені у розділі 5 договору.

Натомість, як убачається із змісту листа № 42 АУ/201/3685 від 08.11.2017 ПАТ "Київенерго", причиною пошкодження трубопроводу теплової мережі поблизу (приблизно 40 метрів) будинку № 1 по бульвару Чоколівському в місті Києві, у результаті чого теплоносій витік на поверхню, є корозійне потоншення стінки трубопроводу за рахунок зовнішнього корозійного зносу унаслідок потрапляння вологи на трубопровід через нещільність каналу між коробами. Причиною затоплення підвального приміщення, у якому розташований магазин "Ева", є потрапляння води з пошкодженого трубопроводу теплової мережі по непрохідному каналу, в якому він прокладений, у непередбачений проектом житлового будинку вентиляційний отвір вентиляційної системи цього приміщення самопливним шляхом.

У листі КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва № 38-6070103 від 18.12.2017 у якому зазначено, що влаштування отвору вентиляційної системи у підвальному приміщенні будинку № 1 по бульвару Чоколівському в місті Києві з даним підприємством не погоджено, так як вентиляційний отвір вентиляційної системи у підвальному приміщенні за вказаною адресою не передбачено при забудові.

Пунктом 4.4.4 договору визначено обов`язок страхувальника протягом 2 (двох) робочих з дня отримання письмового повідомлення про настання страхового випадку, та виконання страхувальником зобов`язання, передбаченого у п. 5.5 цього договору, здійснити огляд пошкодженого майна та вжити заходів для визначення розміру збитку та/або проведення незалежної експертизи.

Умовами договору, зокрема: п. 4.1.6, 4.3.3, 4.3.5, 5.10, п. 6.23 Правил Добровільного страхування майна, передбачено право відповідача (страховика) на проведення експертизи, огляд та фіксацію факту і обставин страхового випадку, в тому числі фото-відео зйомку та складання акту огляду.

Відповідно до частин 1,2 статті 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Аварійні комісари - особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України.

Частино третьою статті 25 Закону України "Про страхування" визначено, що страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку. Страховик не може відмовити страхувальнику в проведенні розслідування і повинен ознайомити аварійного комісара з усіма обставинами страхового випадку, надати всі необхідні матеріальні докази та документи.

Ураховуючи те, що аварія яка сталась 20.10.2017 виникла не унаслідок грубого порушення страхувальником правил використання та збереження майна під час технологічних процесів, не унаслідок зносу, корозії окислювання, гниття й інших природних властивостей майна саме у застрахованому приміщенні, а унаслідок прориву дільниці теплотраси розташованої поблизу будинку № 1 на бульварі Чоколівському к м. Києві, внаслідок якої ззовні в приміщення магазину "Ева" за адресою: м. Київ, бульв. Чоколівський, 1 відбулося потрапляння гарячої води з теплотраси, суд виходить із того, що відповідачем у порушення загальних правил добросовісності, розумності та справедливості зобов`язань за договором не виконано обов`язку встановленого у п. 4.4.4 щодо вжиття належних заходів визначення розміру збитку та проведення експертизи.

Натомість, позивачем подано суду звіт про створення науково-технічної продукції по договору № 06/03-2018/01 від 06.03.2018 та висновок № 1 інженерно-технічної експертизи дослідження причин затоплення та шляхів проходження води в приміщення магазину "Ева 341", який розташований за адресою: м. Київ, бульвар Чоколівський, буд. 1, літ. "А". г/б 284, затверджений 09.11.2018.

Так у звіті установлено, що потрапляння гарячої води у приміщення магазину з місця прориву після затоплення колодязів з комунікаціями, що знаходяться нижче від рівня місця прориву та в безпосередній близькості до будинку. Відповідно до графічних матеріалів звіту (Додаток Б "Вихідні дані для візуального огляду" (Схема інженерних мереж з точкою прориву тепло мережі (М 1:500), Топографо-геодезичне вишукування), відображено розташування місця прориву теплотраси біля будинку, нахили поверхні біля будинку, межі будинку та примикаючих до нього споруд, встановлено, що місце прориву (рівні 183,26-183,27) та вентиляційна шахта (рівень приблизно 183,26) знаходяться на відстані близько 45 метрів один від одного, та мають рівні або різні висоти (вентиляційна шахта знаходиться на одному рівні або вище рівня місця прориву) та у разі потрапляння води самопливним шляхом, з місця прориву по поверхні через вентиляційний отвір, раптовість та швидкість затоплення приміщення магазину та викликані цим наслідки не мали б місце.

При візуальному огляді частини теплотраси в камерах перемикання К-1 і К-2 виявлено наявність гарячої води, а також аварійний участок наружної мережі теплопостачання без проведення капітального ремонту, що свідчить про їх фізичний знос та зниження експлуатаційної можливості, а також необхідність проведення капітального ремонту.

Згідно звіту про створення науково-технічної продукції по договору № 06/03-2018/01 від 06.03.2018, однією із можливих причин підтоплення приміщень магазину 20.10.2017 є протікання води через гільзу в місці проходу комунікацій через стіни підвалу. Слідів протікання води через вентиляційну камеру не виявлено.

Позивачем також подано суду висновок № 1 інженерно-технічної експертизи дослідження причин затоплення та шляхів проходження води в приміщення магазину "Ева 341", який розташований за адресою: м. Київ, бульвар Чоколівський, буд. 1, літ. "А". г/б 284, затверджений 09.11.2018. Із якого вбачається, що причиною затоплення магазину "Ева341", який розміщується в підвальному поверсі багатоповерхового будинку по бульвару Чоколівський, буд. 1, літ. "А.", прим. 45, м. Київ є перетікання гарячої води з міжквартальної теплової камери перемикання К-1 в приміщення в наслідок прориву теплової мережі між міжквартальними тепловим камерами перемикання К-1 та К-2. Шлях проходження гарячої води в магазин "Ева 341" розміщений в підвальному приміщенні багатоповерхового будинку по бульвару Чоколівський, буд. 1, літ. "А.", прим. 45, є дві "труби-гільзи", які з`єднують міжквартальну теплову камеру перемикання К- з приміщення магазину "Ева 341".

При цьому, як вбачається із Розділу 2 "Дослідження" висновку № 1 інженерно-технічної експертизи дослідження причин затоплення та шляхів проходження води в приміщення магазину "Ева 341", який розташований за адресою: м. Київ, бульвар Чоколівський, буд. 1, літ. "А". г/б 284, затверджений 09.11.2018, експертами було розглянуто три варіанти можливого затоплення магазину гарячою водою з пошкодженої теплової мережі. Вода могла потрапити в приміщення магазину "Ева 341" трьома шляхами: через отвір, що знаходиться в стіні надвірного фасаду на рівні 107 мм від рівня відмостки; через каналізаційну мережу; через металеві "труби-гільзи".

Перший шлях: Зі слів свідків (робітники магазину "Ева 341" ОСОБА_1, ОСОБА_4 ) на час аварії витікання гарячої води на поверхню землі не було. В зв`язку з тим, що отвір розташований на рівні 108 мм від рівню відмостки, а остання має нахил 2,5 градусів від стінки будинку, вода через отвір в приміщення магазину "Ева 341" потрапити не могла. Будь-яких слідів протікання води (білого нальоту, або патьоків) у каналі отвору і на поверхні стіни у приміщенні не виявлено.

Другий шлях: В міжквартальній камері К-1 будь-яких тріщин на сумісній стіні з каналізаційним колодязем не зафіксовано. На внутрішніх стінах каналізаційного колодязя дефектів (тріщин, отворів, через які могла б проникнути гаряча вода в каналізаційний колодязь) не виявлено. Отже вода через каналізаційну мережу в приміщення магазину "Ева 341" потрапити не могла.

Третій шлях: Наявність наскрізного прохідного зазору в верхній частині "труб - гільз", які з`єднують теплову квартальну камеру перемикання з підвалом в будинку, дозволяє на протязі одної години затопити підвальні приміщення магазину "Ева 341" гарячою водою шаром 0,65 м., яка накопичувалась в теплової камери (розрахунок в розділі 5. Приміщення підвалу). Таким чином, гаряча вода з місця прориву труби тепломережі, який трапився між камерами К-1 та К-2, поступила в приміщення магазину "Ева 341", шляхом проходження через металеві "труби-гільзи", які з`єднують теплову міжквартальну камеру перемикання з приміщення магазину "Ева 341", розміщеного в підвальному поверсі багатоповерхового будинку по бульвару Чоколівський, буд. 1, літ. "А.", прим. 45 м. Київ.

Отже, враховуючи те, що майно позивача, застраховане за договором добровільного страхування майна №12-2803-17-00013 від 07.03.2017, зазнало шкідливого впливу внаслідок залиття гарячою водою та внаслідок перетікання гарячої води з міжквартальної теплової камери перемикання К-1 в приміщення, відповідач безпідставно відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування.

Статтею 129 Конституції України та статтею 2 ГПК України визначено, що одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Дія 97" проти України" зазначено, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів.

Такими нормами, у даному разі, є норми чинного Господарського процесуального кодексу України, якими, зокрема, врегульовано права та обов`язків учасників справи та порядок реалізації ними таких прав.

Згідно із частиною першою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу; роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 3, 4 частини п`ятої статті 13 ГПК України).

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами, за визначенням частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджується, що настання страхового випадку (затоплення приміщення магазину "Ева 341", який розташований за адресою: м. Київ, бульвар Чоколівський, буд. 1, літ. "А". г/б 284) сталось унаслідок прориву теплотраси поблизу будинку №1 по бульв. Чоколівський у місті Києві, що підтверджується:

По-перше, листом № 42 АУ/201/3685 від 08.11.2017 Публічного акціонерного товариства "Київенерго", в якому вказано, що причиною пошкодження трубопроводу теплової мережі поблизу (приблизно 40 метрів) будинку № 1 по бульвару Чоколівському в місті Києві, в результаті чого теплоносій витік на поверхню, є корозійне потоншення стінки трубопроводу за рахунок зовнішнього корозійного зносу внаслідок потрапляння вологи на трубопровід через нещільність каналу між коробами.

По-друге, звітом про створення науково-технічної продукції по договору № 06/03-2018/01 від 06.03.2018, відповідно до якого однією із можливих причин підтоплення приміщень магазину 20.10.2017 є протікання води через гільзу в місці проходу комунікацій через стіни підвалу. Слідів протікання води через вентиляційну камеру не виявлено.

По-третє, висновком № 1 інженерно-технічної експертизи дослідження причин затоплення та шляхів проходження води в приміщення магазину "Ева 341", який розташований за адресою: м. Київ, бульвар Чоколівський, буд. 1, літ. "А". г/б 284, затвердженим 09.11.2018. Із якого вбачається, що причиною затоплення магазину "Ева341", який розміщується в підвальному поверсі багатоповерхового будинку по бульвару Чоколівський, буд. 1, літ. "А.", прим. 45, м. Київ є перетікання гарячої води з міжквартальної теплової камери перемикання К-1 в приміщення в наслідок прориву теплової мережі між міжквартальними тепловими камерами перемикання К-1 та К-2. Шлях проходження гарячої води в магазин "Ева 341" розміщений в підвальному приміщенні багатоповерхового будинку по бульвару Чоколівський, буд. 1, літ. "А.", прим. 45, є дві "труби-гільзи", які з`єднують міжквартальну теплову камеру перемикання К- з приміщення магазину "Ева 341".

Твердження апелянта про те, що причиною затоплення підвального приміщення, у якому розташований магазин "Ева", є потрапляння води з пошкодженого трубопроводу теплової мережі по непрохідному каналу, в якому він прокладений, у не передбачений проектом житлового будинку вентиляційний отвір вентиляційної системи цього приміщення, самопливним шляхом, до уваги судом не беруться, оскільки відповідачем своєчасно та у порядку умов договору не було вжито належних заходів щодо огляду місця події та установлення обставин події із залученням експертів (страхових комісарів).

При цьому, суд виходить із того, інформація викладена у листах № 42АУ/201/3685 від 08.11.2017 ПАТ "Київенерго" та № 38-6070103 від 18.12.2017 КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва" на які посилається апелянт як на підставу відмови у виплаті страхового відшкодування через те, що потрапляння води з пошкодженого трубопроводу теплової мережі по непрохідному каналу, в якому він прокладений, у не передбачений проектом житлового будинку вентиляційний отвір вентиляційної системи цього приміщення, самопливним шляхом та прокладання отвору вентиляційної системи у не передбачений проектом житлового будинку, не підтверджена жодним належним та допустимим доказом, як з боку комунальних підприємств так і відповідачем під час розгляду справи судом.

Безпідставними також є посилання апелянта на складання Звіту про створення науково-технічної продукції по договору № 06/03-2018/01 від 06.03.2018 оцінювачем, а не експертом, оскільки вказаний звіт було складено за участі експерта Білоуса О.М., який має Кваліфікаційний сертифікат серії АЕ № 003142 від 15.01.2014.

Отже, позивачем належними та допустимими доказами доведено обставини, а саме, що подія, яка сталась 20.10.2017 внаслідок прориву теплотраси (залиття застрахованого рухомого майна, яке знаходилось у приміщенні магазину "Ева 341" за адресою: м. Київ, бул. Чоколівський, 1 літ. А, прим. 45) є страховим випадком та відповідно до умов договору підпадає під регулювання розділу 2.3 договору: підлягають відшкодуванню збитки внаслідок знищення, пошкодження або втрати майна, внаслідок пливу рідини з водопровідних, каналізаційних, опалювальних та протипожежних систем, внаслідок їх пошкодження в тому числі із сусідніх приміщень.

23.10.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "РУШ" у відповідності до п. 5.2 договору звернулося до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування та викликано аварійного комісара для проведення первинного огляду місця події та пошкодженого майна.

Листом вих. № 10/11-07 від 23.10.2017 позивач просив відповідача надати дозвіл на зміну картини збитку в присутності представника відповідача, шляхом переміщення пошкодженого товару на склад ТОВ "РУШ" за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Онікієнка Олега, 127.

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" листом вих. № 03/5321 від 23.10.2017 повідомило позивача, що для врегулювання вищезазначеної події залучено сюрвеєра - Приватне підприємство "Юнайтед лосс аджастер" офіційного представника Canning Lindsey.

Відповідачем надано позивачу дозвіл на переміщення товару на склад ТОВ "РУШ" за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Онікієнка Олега, 127 та повідомлено про необхідність переміщення товару на склад тільки в присутності представника страховика, вжиття відповідних заходів щодо збереження і охорони пошкодженого та вцілілого майна в тому стані в якому воно знаходилось після настання події, заходів до огляду представниками страховика, надання можливості представникам Приватного підприємства "Юнайтед лосс аджастер" провести огляд пошкодженого майна, а також необхідність погодження з представниками страховика утилізації майна, яке не підлягає ідентифікації.

Матеріалами справи підтверджується, зокрема: згідно Сюрвейєрського висновку № 1 від 11.05.2018, складеного Приватним підприємством "Юнайтед лосс аджастер":

23.10.2017 представник ПП "Юнайтед лосс аджастер" прибув на територію об`єкту страхування для проведення інспекції. В ході проведення інспекції встановлено наступні обставини: внаслідок прориву труби гарячого водопостачання, яка знаходиться у дворі житлового будинку поблизу приміщення страхувальника, було пошкоджено майно, а саме товарні запаси. На час прибуття товарні запаси знаходились у магазині, у ході візуального огляду було встановлено таке: на момент залиття рівень води в магазині був приблизно 70 см від підлоги, товарні запаси, які знаходяться на стелажах і іншому торговому обладнанні на рівні 70 см, мають пошкодження у вигляді деформації упаковок, намокання, розмокання, забруднення, а також деформація пластикових індивідуальних упаковок.

24.10.2017 проводився огляд та сепарація майна (товарних запасів) разом із представниками страхувальника.

Товарині запаси, які не мали візуального пошкодження, було упаковано в картонні короби, встановлювались на палети, після чого завантажувались в транспортні засоби для послідуючого переміщення на центральний склад страхувальника в м. Бровари, для подальшого його поодиичного перерахунку.

25.10.2017 співробітниками страхувальника у присутності представника страховика було проведено упаковку і відгрузку товарів, які візуально не мали пошкоджень. Було загружено/переміщено 8 палет, ассортимент товарів відповідав асортименту вказаному у Акті огляду № 90024102017 від 24.10.2017.

26,27 та 28 жовтня 2017 року у присутності представника нашої підприємства проводився перерахунок товарних запасів на складі страхувальника, за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Кутузова, 127.

Результати інвентаризації з відображенням найменування, штрих-коду, коду товару та кількості було зведено 30.10.2017.

20-22 грудня 2017 представником ПП "Юнайтед лосс аджастер" було проведено перерахунок товарних запасів, які мали пошкодження у вигляді деформації індивідуальних упаковок, намокання, розмокання, забруднення, розгерметизації індивідуальних упаковок та, як наслідок витікання рідини. Загальна кількість наданих до перерахунку палет з товарними запасами складала 21.

У висновку № 1 від 11.05.2018 ПП "Юнайтед лосс аджастер" зазначає, що у ході перерахунку/огляду було встановлено товар, який постраждав внаслідок впливу води та температурного режиму та подальшому використанню/продажу не підлягає, у кількості 45515 одиниць. Також виявлено товар, який не мав візуальних пошкоджень, однак страхувальником даний товар віднесено до групи "Товар, який постраждав від температурного режиму", в кількості 34 181 одиниць.

Отже, ураховуючи те, що Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" для врегулювання вищезазначеної події залучило сюрвеєра - Приватне підприємство "Юнайтед лосс аджастер" та враховуючи те, що переміщення постраждалих товарних запасів відбувалось за участю представників сюрвеєра, огляд постраждалого майна відбувався у відповідності до умов договору.

При цьому факт наявності товару на складі ТОВ "РУШ" за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Онікієнка Олега, 127 відповідачем не заперечується, як і факт того, що зберігання товару після страхової події на складі позивача відбувається за вказівкою відповідача.

Із Сюрвейєрського висновку № 1 від 11.05.2018 убачається, що у якості документального підтвердження отримання товарно-матеріальних цінностей та майнового інтересу, щодо знищених/пошкоджених товарів, страхувальником надано копії видаткових накладних. В ході аналізу та перевірки наданих видаткових накладних було встановлено, що вказаними документами підтверджується придбання страхувальником товару, згідно переліку, вказаному у Додатку № 1 до Сюрвейєрського висновку.

Разом з тим, як вбачається із Сюрвейєрського висновку № 1 від 11.05.2018 Приватним підприємством "Юнайтед лосс аджастер" підтверджено пошкодження товару на 30,96 % від загальної вартості зазначеної в інвентаризаційній відомості від 20.10.2018, а саме від суми у розмірі 2 020 971,84 грн.

Для підтвердження 50% від суми, Приватним підприємством "Юнайтед лосс аджастер" було сформовано вибірку 20,82 % та направлено страхувальнику для підготування та надання видаткових накладних.

На час складання даного Сюрвейєрського звіту запитувані первинні документи надано не було.

Під час розгляду справи № 910/13804/18, відповідач вказував на те, що позивачем як і Приватному підприємству "Юнайтед лосс аджастер" так і до матеріалів справи не додано документів, які підтверджують право власності позивача на все майно, яке знаходилось в магазині; не надано доказів утилізації всього обсягу знищеного та/або пошкодженого товару, у зв`язку з чим відповідач вказує на ймовірність придатності частини товару для використання за призначенням.

У зв`язку із указаним обставинами так і у зв`язку із тим, що ні позивачем, ні відповідачем не надано будь-якого висновку товарознавчого дослідження, який би підтверджував розмір заподіяної шкоди, судом для повного дослідження фактичних обставин справи необхідним є встановлення розміру матеріальної шкоди, яку було заподіяно позивачу внаслідок залиття належного йому майна було призначено у справі судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

На вирішення експерту поставлено наступне питання: "Який розмір матеріальної шкоди, заподіяної Товариству з обмеженою відповідальністю "РУШ" внаслідок залиття товару, що сталось 20.10.2017 в магазині "Ева 341" за адресою: м. Київ, бул. Чоколівський, 1 літ. А, приміщення 45?". Провадження у справі зупинено на час проведення судової експертизи.

09.04.2020 на адресу Господарського суду міста Києва надійшов висновок експерта від 18.03.2020 № 8924/19-53/7643/20-53 за результатами комісійної судово-товарознавчої експертизи, а також матеріали, які направлялись судом.

Як убачається із висновку 18.03.2020 № 8924/19-53/7643/20-53 за результатами комісійної судово-товарознавчої експертизи, дослідження проводилось зовнішнім оглядом та на підставі даних, які зазначені у наданих на дослідження матеріалах справи:, а саме: Список 1 та Список 2, в яких надано перелік товару (в залежності від ступеня пошкодження), копії Актів списання ТОВ "РУШ" від 30.03.2018 № 643, № 644, № 645 тощо, в яких зазначено найменування та коротка товарна характеристика.

У дослідницькій частині висновку експерта № 8924/19-53/7643/20-53 зазначено, що при візуальному огляді товару зі Списку 2 експертом встановлено відсутність пошкоджень товару. Разом з цим, слід зазначити, що згідно матеріалів справи товари, перелік яких наведено у Списку 2, піддавалися впливу високої температури. Отже, для установлення розміру матеріальної шкоди, потрібно визначити відсоток зниження якості досліджуваних об`єктів в результаті дії негативних факторів та встановити можливість їх подальшого використання за призначенням, що із застосуванням органолептичних методів дослідження неможливо. Тому на адресу суду та сторін у справі було направлене клопотання про надання висновку акредитованої лабораторії щодо можливості використання товарів за призначенням згідно з переліком "Список товару, що постраждав при залитті Ева 341, який був перевезений на РЦ, постраждав від температурного режиму зберігання" станом на дату залиття, а саме 20.10.2017, в магазині "Ева 341" за адресою: м. Київ, бул. Чоколівський, 1 літ. А, приміщення 45. Оскільки клопотання експерта не задоволено, запитувані документи для установлення розміру матеріальної шкоди експерту не надано, установити ступінь втрати якості неможливо, то відповідно розрахувати суму матеріальної шкоди за Списком 2, не видається за можливе.

У висновку експерта установлено таке:

Щодо товарів, які перелічені ту Списку 1, розмір шкоди (товари, перелік яких зазначено у "Список товару, що постраждав при потопі Ева 341 от 20.10.2017 (товар, який фізично знаходиться в магазині постраждав від води та температурного режиму зберігання"), заподіяної Товариству з люмеженоб відповідальністю "РУШ" внаслідок залиття товару, що сталася 20.10.2017 в магазині "Ева 341" за адресою: м. Київ, бул. Чоколівський, 1 літ А, приміщення 45 складає 899 384,57 грн. Розмір матеріальної шкоди по кожному товару окремо зазначено у додатку № 1 до висновку експерта.

Розмір матеріальної шкоди (товари, перелік яких зазначено у "Список товару, що постраждав при залитті Ева 341, який був перевезений на РЦ, постраждав від температурного режиму зберігання"), заподіяної Товариству з обмеженою відповідальністю "РУШ" внаслідок залиття товару, що сталася 20.10.2017 в магазині "Ева 341" за адресою: м. Київ, бул. Чоколівський, 1 літ А, приміщення 45, не визначався з причин зазначених у дослідницькій частині висновку.

Господарський суд звертає увагу учасників справи, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судовою експертизою є дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України визначено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Системний аналіз змісту указаних норм процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, наряду з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 ГПК України.

Дослідивши наданий суду висновок експерта в сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами, господарський суд дійшов висновку, що експертом було надано не повну та точну відповідь на порушені питання у відповідності до інших фактичних даних, дослідницька частина та підсумкові висновки судової експертизи не повністю узгоджені між собою. Судовий експерт Мензул О. О. є фахівцем державної спеціалізованої установи - Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та має кваліфікацію за експертною спеціалізацією " 12.1. Визначення вартості машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання".

Разом з тим, за висновком суду, судовий експерт, маючи в достатній кількості копії первинних документів, які підтверджують право власності на товар та документи, які дають змогу встановити відповідну ринкову вартість товару на момент залиття, встановивши обставини впливу високої температури на товар, зафіксувавши товар зі строками зберігання, що спливають, товар у пошкодженій упаковці та не зважаючи на те, що у матеріалах переданих судом для проведення експертизи містились всі необхідні документи та інформація, судові експерти не в повній мірі скористались своїми правами щодо проведення дослідження.

Зокрема, експертом достеменно не встановлено та належним чином не вмотивовано, у чому полягає необхідність вирішення питання щодо можливості використання товарів за призначенням, в межах вирішення поставленого судом питання щодо визначення розміру матеріальної шкоди, заподіяної позивачу внаслідок залиття товару (продавцем якого є позивач), а також не викладено підстав з яких неможливо з`ясування відповідного питання судовим експертом самостійно або з залученням іншого експерта Київського наукового-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

При цьому, судом взято до уваги, що один із експертів, а саме: Голова І.Г. має відповідну спеціалізацію для проведення даного виду дослідження.

Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про судову експертизу" передбачено, що експерт зобов`язаний провести повне дослідження і дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок.

Для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються виключно державними спеціалізованими установами, суд може доручити проведення судової експертизи іншим, крім атестованих судових експертів, фахівцям з відповідних галузей знань, але з обов`язковим дотриманням вимог законодавства щодо призначення судової експертизи.

Суд критично ставиться до складеного експертами Мензул О.О. та Голова І.Г. Висновку експертів № 8924/19-53 від 18.03.2020, оскільки як вбачається з нього, експерт фактично самоусунувся від проведення експертного дослідження первинних документів (зокрема: Акти списання, зведену відомість результатів інвентаризації товарно-матеріальних цінностей акти огляду сюрвеєром, та видаткові накладні), які підтверджують право власності позивача на товар та відповідну ринкову вартість товару на момент залиття.

Обґрунтовуючи розмір заявленої до відшкодування суми вартості товарно-матеріальних цінностей (втраченого та пошкодженого товару) позивачем, як до суду так і судовому експерту було надано первинні документи, які підтверджують право власності на товар (видаткові накладні від постачальників та видаткові накладні на внутрішнє переміщення товару) складені відповідно до вимог частини 2 статті 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей по магазину "Ева 341" станом на 20.10.2017, порівняльна відомість результатів інвентаризації товарно-матеріальних цінностей по магазину "Ева 341" від 20.10.2017, списки товару постраждалого при затопленні магазину "Ева 341" (товар, що фізично був перевезений на РЦ, постраждав від температурного режиму зберігання, отриманий відповідачем 04.12.2017 та 05.12.2017) копії Актів списання товару № 643, № 644, № 645 від 30.03.2018, копія бухгалтерської довідки ТОВ "РУШ" від 04.09.2018 за № 04/09, копія листа ДП "Укрметртестстандарт" від 03.01.2019 за № 20-57 (щодо строків придатності товару для їх продажу та умов зберігання), копія листа ДП "Укрметртестстандарт" від 21.03.2019 за № 20-57/100 (щодо маркування та пакування товару).

Разом з цим, суд зазначає, що частиною 3 статті 13 та частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

У матеріалах справи наявні копії первинних документів: видаткових накладних від постачальників товару та видаткових накладних на внутрішнє переміщення товару за період лютий 2015 року по жовтень 2017, якими підтверджується право власності на товар наявний у позивача станом на 2010.2017.

Із інвентаризаційного опису товарно-матеріальних цінностей по магазину "Ева 341" внаслідок затоплення магазину гарячою водою було передано на склад ТОВ "РУШ" за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Онікієнка Олега, 127, товар, який постраждав внаслідок впливу води та температурного режиму на загальну суму 2 020 971,84 грн.

При цьому, судом береться до уваги, що переміщення указаного товару було здійснено за участю представника ПП "Юнайтед лосс аджастер" (представника страховика).

Із матеріалів справи убачається, що у висновку експерта товари зазначені у Списку 1 "Список товару, що постраждав при потопі Ева 341 от 20.10.2017 (товар, який фізично знаходиться в магазині постраждав від води та температурного режиму зберігання" у кількості 45 515 одиниць) розмір шкоди заподіяної Товариству з обмеженою відповідальністю "РУШ" внаслідок залиття товару, що сталася 20.10.2017 в магазині "Ева 341" за адресою: м. Київ, бул. Чоколівський, 1 літ А, приміщення 45 складає 899 384,57 грн.

Щодо товарі зі Списку 2 ("Список товару, що постраждав при залитті Ева 341, який був перевезений на РЦ, постраждав від температурного режиму зберігання" у кількості 34 181 одиниць) на загальну суму 1 121 587,27 грн, господарський суд зазначає таке:

У дослідницькій частині висновку № 8924/19-53/7643/20-53 експерта зазначено, що при візуальному огляді товару зі Списку 2 експертом установлено відсутність пошкоджень товару. Разом з цим, як установлено експертом та зазначено у мотивувальній частині висновку, товари, перелік яких наведено у Списку 2, піддавалися впливу високої температури.

У матеріалах справи наявний лист ДП "Укрметртестстандарт" від 03.01.2019 за № 20-57 щодо строків придатності товару для їх продажу та умов зберігання. У зазначеному листі ДП "Укрметртестстандарт" указує на те, що згідно вимог Закону України "Про захист прав споживачів", Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затвердженим наказом Міністерства економіки України № 104 від 19.04.2007 і Порядку провадження торгівельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 за № 833, зберігання продукції за температури понад 80 градусів Цельсію та за тривалої дії гарячої води та пару, тобто за підвищеної відносної вологості повітря (до 100%) та продаж відповідної продукції є порушенням встановлених нормативно-правовими актами та нормативними документами вимог щодо якості і безпеки продукції.

Також у матеріалах справи наявний лист ДП "Укрметртестстандарт" від 21.03.2019 за № 20-57/100 щодо маркування та пакування товару. Із вказаного листа вбачається, що згідно вимог Закону України "Про захист прав споживачів", Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затвердженим наказом Міністерства економіки України № 104 від 19.04.2007 і Порядку провадження торгівельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 за № 833, вплив на маркування товару (у тому числі, маркування розміщеного на пакуванні, етикетці товару) та на інструкції про застосування товару температури понад 80 градусів Цельсію та за тривалої дії гарячої води та пару, тобто за підвищеної відносної вологості повітря (до 100%) реалізація продукції без належного маркування (у тому числі, маркування розміщеного на пакуванні, етикетці товару) та без інструкцій про застосування (рекомендацій щодо використання), якщо наявність такої інструкції передбачена нормативно-правовими актами чи нормативними документами, згідно якої виробляється продукція, є порушенням вимог встановлених нормативно-правовими актами та нормативними документами вимог щодо якості і безпеки продукції та не допускається.

Загальні умови провадження торговельної діяльності, основні вимоги до торговельної мережі, мережі закладів ресторанного господарства і торговельного обслуговування громадян, які придбавають товари для власних побутових потреб у підприємств, установ, організацій незалежно від організаційно-правової форми і форм власності, фізичних осіб - підприємців та іноземних юридичних осіб, що провадять підприємницьку діяльність на території України визначено Порядком провадження торгівельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 за № 833 (надалі - Порядок).

У п. 10 Порядку визначено вимоги та умови, які суб`єкти господарювання повинні забезпечити при провадженні торгівельної діяльності, зокрема: відповідність приміщення (місця) для провадження діяльності у сфері торгівлі і ресторанного господарства необхідним санітарним нормам, а технічного стану приміщення (місця), будівлі та устаткування - вимогам нормативних документів щодо зберігання, виробництва та продажу відповідних товарів, а також охорони праці.

Відповідно до частин 1,2, 3 статті 6 Закону України "Про захист прав споживачів" продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов`язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції. Вимоги до продукції щодо її безпеки для життя, здоров`я і майна споживачів, а також навколишнього природного середовища встановлюються нормативно-правовими актами, в тому числі технічними регламентами.

Частиною 3 статті 7 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що продаж товарів, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, а також товарів, строк придатності яких минув, забороняється.

Наказом Міністерства економіки України № 104 від 19.04.2007 затверджено Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами (надалі - Правила), які регламентують порядок приймання, зберігання, підготовки до продажу та продажу непродовольчих товарів через роздрібну торговельну мережу, а також визначають вимоги щодо дотримання прав споживачів стосовно належної якості та безпеки товарів і рівня торговельного обслуговування. Ці Правила поширюються на всіх суб`єктів господарювання на території України незалежно від форм власності, які пройшли державну реєстрацію в установленому порядку та здійснюють діяльність у сфері роздрібної торгівлі непродовольчими товарами.

Пунктом 6 Правил визначено, що суб`єкт господарювання зобов`язаний забезпечити приймання, зберігання і продаж у роздрібній мережі непродовольчих товарів відповідно до вимог законодавства.

У главі 6 Правил встановлено вимоги щодо зберігання товарів побутової хімії, зокрема: зберігання товарів побутової хімії здійснюється з дотриманням вимог правил пожежної безпеки, а також санітарних вимог щодо транспортування та зберігання товарів. Суб`єкти господарювання здійснюють зберігання та продаж товарів побутової хімії у торговельних приміщеннях з урахуванням їх складу та призначення за умови, що отруйні товари зберігаються окремо від решти. Товари побутової хімії зберігають у закритих сухих, чистих, добре вентильованих приміщеннях з підлогою з бетону або з керамічних плиток при температурі не нижче ніж 0 °С і не вище ніж від +20 до +25 °С та відносній вологості повітря не більше ніж 55-65 відсотків. Для уникнення погіршення якості хімічних товарів (зволожування, руйнування та розкладання) забороняється зберігати товари побутової хімії у вологих приміщеннях.

Отже, ураховуючи вищенаведене та обставини, що позивач є господарюючим суб`єктом, який здійснює торгівельну діяльність, ураховуючи вимоги чинного законодавства щодо провадження торгівельної діяльності (у тому числі строків придатності та зберігання) та враховуючи пряму заборону Закону реалізовувати товар, що піддавався впливу високої температури, господарський суд дійшов висновку, щодо не можливості використання товарів зазначених у Списку 2 ("Список товару, що постраждав при залитті Ева 341, який був перевезений на РЦ, постраждав від температурного режиму зберігання" у кількості 34 181 одиниць) на загальну суму 1 121 587,27 грн, а отже відповідно підтвердженням суми збитку на указану суму.

Таким чином, на підставі зібраних у справі доказів, результатів судової експертизи, пояснень сторін суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами у справі підтверджено суму вартості втраченого та пошкодженого товару у загальному розмірі 2 020 971,84 грн.

Щодо обов`язку страховика виплатити страхове відшкодування.

В силу частини 2 статті 8 Закону України "Про страхування" страховим випадком визнається подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми страхового відшкодування) страхувальнику.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно з ч. 3 ст. 19 Закону України "Про страхування" та ч. 3 ст. 988 Цивільного кодексу України, страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Згідно зі ст. 991 Цивільного кодексу України страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі: навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов`язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації; вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об`єкт страхування або про факт настання страхового випадку: одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; наявності інших підстав, встановлених законом.

Ураховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що подія, яка сталась 20.10.2017 унаслідок прориву теплотраси (залиття застрахованого рухомого майна, яке знаходилось у приміщенні магазину "Ева 341" за адресою: м. Київ, бул. Чоколівський, 1 літ. А, прим. 45) є страховим випадком та відповідно до умов договору підпадає під регулювання розділу 2.3 договору та обставини щодо підтвердження матеріалами справи суми вартості втраченого та пошкодженого товару у загальному розмірі 2 020 971,84 грн, суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно було відмовлено позивачу у виплаті страхового відшкодування.

В силу статті 9 Закону України "Про страхування" страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.

Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно з ч. 3 ст. 19 Закону України "Про страхування" та ч. 3 ст. 988 Цивільного кодексу України, страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Позивачем належними доказами підтверджена вартість втраченого та пошкодженого товару у загальному розмірі 2 020 971,84 грн.

Таким чином страхове відшкодування, яке підлягає примусовому стягненню із страховика, за вирахуванням передбаченої договором страхування франшизи у розмірі 5000,00 грн, становить 2 015 971,84 грн.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "РУШ" та стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" страхового відшкодування у розмірі 2 015 971,84 грн.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, стосовного порушення Господарським судом м. Києва норм матеріального та процесуального права, оскільки судом були дотримані всі вимоги щодо повного та всебічного розгляду справи.

На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів установила, що обставини, на які посилається скаржник - ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група", в розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2020 у справі №910/13804/18, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2020 у справі №910/13804/18 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" на рішення Господарського суду міста м. Києва від 12.06.2020 у справі №910/13804/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста м. Києва від 12.06.2020 у справі №910/13804/18 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 02.11.2020 (у зв`язку із пребування судді Буравльова С.І. з 28.09.2020 по 30.10.2020 (включно) на лікарняному).

Головуючий суддя В.В.Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

О.О. Євсіков