Справа № 1-51

 2010 рік

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2010 року                     Галицький районний суд м. Львова

в складі:головуючого – судді - Ванівського О.М.

при секретарі - Яриш О.В.

за участю прокурора – Мельник О.М.

          захисника(адвоката) – ОСОБА_1

          законного представника - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1., уродженки м. Львова, українки, громадянки України, з незакінченою середньою освітою, не одруженої, учениці 10 класу Краковецької школи-інтернат Яворівського р-ну Л/о, раніше не судимої, проживаючої: АДРЕСА_1

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.1 ст.383 КК України,

встановив:

Неповнолітня підсудна ОСОБА_3 10.07.2009 року, о 01.30 год., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи, з дозволу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в квартирі, де останні проживають, а саме за адресою: АДРЕСА_2, вчинила крадіжку мобільного телефону "Моторола С 139" громадянки ОСОБА_5 Зокрема, перебуваючи у вказаній квартирі підсудна ОСОБА_3 помітила, що в одній з кишень куртки гр. ОСОБА_5, яка знаходилась на вішаку в коридорі зазначеної квартири, наявний мобільний телефон. Реалізуючи свій злочинний намір, скориставшись тим, що гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебували в приміщенні кухні та, переконавшись, що за нею ніхто не спостерігає, ОСОБА_3 таємно викрала з кишені куртки, яка висіла на вішаку в коридорі, мобільний телефон ОСОБА_5 марки "Моторола С 139", вартістю 75 гривень, в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв’язку "Київстар", вартістю 25 гривень, на рахунку якої знаходились кошти в сумі 10 гривень, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 110 гривень. Після цього вона через вікно залишила приміщення вказаної квартири та з місця події зникла.

Крім цього, неповнолітня підсудна ОСОБА_3 10.07.2009р. з метою приховування вчиненого нею злочину та уникнення кримінальної відповідальності за його вчинення звернулась в Галицький РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області з письмовою заявою про вчинений відносно неї злочин. Під час подання заяви про вчинений злочин їй було роз'яснено зміст ст. 383 КК та попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину. Так, у заяві ОСОБА_3 повідомила, що 10.07.2009 року близько 03.00 год. по вул. Городоцькій м. Львова, невстановлена особа відкрито заволоділа її мобільним телефоном марки «Моторола С 139» разом із стартовим пакетом №НОМЕР_1, чим завдала їй матеріальну шкоду на загальну суму 150 грн.

В судовому засіданні неповнолітня підсудна ОСОБА_3 свою вину у інкримінованому їй таємному викраденні чужого майна (крадіжка) та у завідомо неправдивому повідомленні про вчинення злочину визнала повністю та пояснила, що дійсно, 09.07.2009 року вона перебувала в м. Львові, в одному із барів, який знаходиться біля приміського вокзалу, де познайомилась з хлопцем на ім’я ОСОБА_4 та його дівчиною ОСОБА_5. В процесі спілкування вони запросили її до себе в гості додому. Перебуваючи у вказаній квартирі, вона помітила, що у куртці ОСОБА_5, яку вона повісила на вішак, знаходиться мобільний телефон. Повечерявши разом, вона вийшла в туалет, прикривши двері на кухню, де знаходились ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і скориставшись тим, що вони її не бачили, вона дістала своєю рукою мобільний телефон, який знаходився у куртці ОСОБА_5, яка висіла на вішалці і після цього, відкривши вікно в одній з кімнат, вискочила через нього на вулицю та направилась в сторону цирку, що розташований на вул. Городоцькій в м. Львові. Проходячи по вулиці Городоцькій вона помітила, що біля неї зупинився автомобіль радіо-таксі, з якого вийшов ОСОБА_4, в якого вона була на квартирі. Коли ОСОБА_4 підійшов до неї, вона злякавшись, віддала йому мобільний телефон, який викрала у його дівчини ОСОБА_5 на квартирі. В цей час на вул. Городоцькій вона помітила патрульну машину та підійшовши до неї, повідомила працівникам міліції, що нещодавно, хлопець на ім’я ОСОБА_4 викрав у неї її мобільний телефон, після чого направився по вул. Городоцькій в центральну частину міста Львова. По дорозі вона помітила ОСОБА_4, який йшов по вулиці. Працівники міліції під'їхавши до ОСОБА_4, посадили його також в машину і вони направились у відділення міліції. Будучи у відділенні міліції, вона перелякалась і почала стверджувати, що саме ОСОБА_4 викрав даний мобільний телефон в неї, але згодом, подумавши і усвідомивши, що вона говорить неправду, все таки зізналась, що саме вона викрала мобільний телефон у дівчини ОСОБА_4, ОСОБА_5, коли перебувала у них на квартирі. Окрім того, у відділенні міліції нею власноручно була написана заява про відкрите викрадення мобільного телефону невідомої особою. У вчиненому щиро розкаюється, свою винну визнає повністю та просить суворо його не карати.

Крім повного визнання своєї вини підсудною ОСОБА_3 у вчиненому таємному викраденні чужого майна (крадіжці) та у завідомо неправдивому повідомленні про вчинення злочину, її вина доводиться іншими зібраними по справі доказами, однак суд визнає недоцільним дослідження цих доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки проти цього не заперечують учасники судового розгляду і такі ніким не оспорюються.

Оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд переконаний, що підсудна ОСОБА_3 вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку) та  завідомо неправдиво повідомила про вчинення злочину, тобто вчинила злочини, передбачені ч.1 ст.185 та ч.1 ст.383 КК України.

Призначаючи підсудній ОСОБА_3 покарання, суд враховує, що вона вчинила злочини невеликої та середньої тяжкості, раніше не судима, не одружена, на обліку в психіатра та нарколога не перебуває, проживає із бабцею та навчається у школі - інтернат, позитивну характеристику за місцем  проживання та негативну за місцем навчання, те, що батьки засуджені та відбувають покарання в місцях позбавлення волі, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває.

Обставинами, що пом’якшують покарання, суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину неповнолітньою та повне відшкодування шкоди потерпілому.

Враховуючи особу підсудної, а також зазначені вище обставини, що пом’якшують покарання, з урахуванням тяжкості вчинених злочинів, суд дійшов висновку про можливість виправлення підсудної ОСОБА_3 без відбування покарання з випробуванням на підставі ст.ст.75,76,104 КК України.

Речовий доказ по справі, а саме:   мобільний телефон "Моторола С 139" ІМЕІ НОМЕР_2 – слід повернути потерпілій (а.с.42).

Судові витрати по справі слід віднести на підсудну.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в:

ОСОБА_3  визнати винуватою у вчиненні злочинів, передбачених  ч.1 ст.185, ч.1 ст.383 КК України та призначити їй покарання:

- за ч.1 ст.185 КК України у виді 2(двох) років позбавлення волі;

- за ч.1 ст.383 КК України у виді 1(одного) року позбавлення волі.

Згідно ст. 70 КК України при сукупності злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 2(двох) років позбавлення волі.

На підставі ст.104 КК України звільнити засуджену ОСОБА_3 від відбування призначеного їй покарання, якщо вона протягом іспитового строку 2–х років не вчинить нового злочину і відповідно до ст.76 КК України виконає покладений на неї обов’язок - повідомляти органи кримінально – виконавчої системи про зміну місця проживання та навчання.

Запобіжний захід, щодо засудженої ОСОБА_3 змінити з взяття під варту на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши з залу суду.

Речовий доказ по справі, а саме:   мобільний телефон "Моторола С 139" ІМЕІ НОМЕР_2 – повернути потерпілій.

Стягнути з засудженої ОСОБА_3 в користь НДЕКЦ при ГУМВС України у Львівській області 300 грн. 48 коп. - вартість за проведення товарознавчого дослідження(а.с.63).

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області на протязі 15 діб з дня його проголошення через Галицький районний суд м.Львова.

Суддя         (підпис)         О.М.Ванівський

Копія вірна

Суддя