справа № 2-а-29/10

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Арциз                                               18 січня 2010 року                  

Суддя Арцизького районного суду Одеської області Гусєваї Н.Д.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Арцизького районного суду Одеської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Миколаївській області про поновлення строку та визнання недійсною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, про закриття справи про адміністративне правопорушення та відшкодування моральної шкоди,  

встановив:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить скасувати постанову серії ВЕ № 071179 від 22 березня 2009 року, складену інспектором дорожньо-патрульної служби Первомайської роти ДПС Кваснюком Р.А. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, мотивуючи свої вимоги тим, що 22.03.2009 року він отримав постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, згідно якої 22.03.2009 року, керуючи автомобілем марки «Нісан-Примера», державний номер НОМЕР_1, він рухався по автодорозі «Київ-Одеса» зі швидкістю 127км/год., чим перевищив дозволену швидкість руху та був зафіксований працівником державної автоінспекції на прилад "Іскра-1". Позивач з постановою не згодний та вважає що вона є незаконною і необґрунтованою, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів та з грубим порушенням чинного законодавства. Також позивач вказує на те, що при складанні відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, він не був ознайомлений з правами, передбаченими ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а при винесенні постанови по справі інспектором ДПС не було враховано усіх обставин, передбачених ст.33 КУпАП. Просив суд визнати вказану постанову недійсною та скасувати її, закрити провадження по справі, а також стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 1 000 гривень, яка полягає в необґрунтованому складанні постанови та звинуваченні в скоєнні адміністративного правопорушення, він відчув абсолютну безпомічність перед посадовою особою, яка складала протокол. Внаслідок збирання доказів по справі у нього зривалися життєві плани, він змушений нервувати та уся ситуація, що склалося є для нього стресовою, а сума моральної шкоди визначена ним виходячи з тієї, що могла б частково загладити його моральні страждання. Строк для оскарження просив поновити, так як постанову 28.03.2009р. він оскаржував командиру Первомайської роти ДПС Миколаївської роти. Після отримання відповіді та не погодившись з нею звернувся до суду 11.06.2009р.

Позивач в судове засідання не з’явився, але надав до суду заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі просив суд позов задовольнити.

Відповідач до судового засідання не з'явився, надав суду письмові заперечення та пояснення по справі, згідно яких просив суд розглядати справу за відсутності їх представника.

Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у зв’язку з тим, що особи, що беруть участь у справі, заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, про що свідчать заяви, долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно – правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справи в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свобод в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В судовому засіданні встановлено, що постановою, складеною інспектором ДПС Первомайської роти ДПС Кваснюком Р.А., на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 260 гривень за те, що 22.03.2009 року о 22 год. 30 хв. на 293 кілолметрі автодороги «Київ-Одеса» керував автомобілем «Нісан-Примера», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, рухався зі швидкістю 127 км/год, чим перевищив швидкість руху на даній ділянці дороги 37 км/год, чим порушив п.12.6 Правил дорожнього руху України, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Швидкість вимірювалася приладом «Іскра-1», серійний номер 18805. (а.с.9).

Відповідно до постанови, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 260 гривень.

Так, у протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.8) та в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності є посилання на прилад «Іскра» 18805. В матеріалах справи відсутня інформації щодо відношення зазначеного приладу до будь-яких технічних засобів, не зазначено також у якому режимі він працював. Також суду не надано експертного висновку або сертифікату відповідності приладу «Іскра».

В матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні безперечні докази того, що позивач керуючи транспортним засобом перевищив встановлені обмеження руху на вказаній ділянці дороги. В справі відсутні будь – які докази наявності перевищення швидкості руху позивачем, такого обмеження швидкості руху на 293 кілометрі автодороги «Київ-Одеса». В матеріалах справи відсутні пояснення свідків, які могли би підтвердити здійснення правопорушення на вказаній ділянці дороги позивачем.

Відповідач не надав такі докази в судове засідання при розгляді справи по суті, тоді як саме на нього законом покладено обов’язок доказування вини позивача у скоєні правопорушення.

Зважаючи на відсутність пояснення свідків, фотофіксування конкретного місця вчинення правопорушення неможливо було прийняти законне та обґрунтоване рішення посадовою особою при розгляді адміністративної справи через неповне дослідження всіх обставин по справі і відсутність достатніх та незаперечних доказів винуватості правопорушника в скоєному правопорушенні.

За таких обставин постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не може бути визнана законною та обґрунтованою, тому підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до положень ч. 2 ст.71  КАС України доказування законності своїх дій покладено саме на посадову особу, або колегіальний орган, який вчинив дію, що оспорюється в судовому порядку позивачем.

Обов’язок доказування вини водія у вчиненні правопорушення у сфері дорожнього руху покладено на посадову особу, яка винесла постанову про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Вирішуючи питання щодо стягнення моральної шкоди суд виходить з того, що в судовому засіданні не знайшли підтвердження належними та допустимими доказами, факт заподіяння моральної шкоди, підстави відшкодування та розмір моральної шкоди, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 158-163, 167 КАС України, суд

постановив:

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду.

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Визнати незаконною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ № 071179 від 22 березня 2009 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення з відповідача моральної шкоди ОСОБА_1 – відмовити.  

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складення її в повному обсязі і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складення в повному обсязі постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя

Арцизького районного суду                 Гусєва Н.Д.