УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

290/801/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30 жовтня 2020 року смт. Романів

Романівський районний суд Житомирської області в складі судді Ковальчука М.В., з участю секретаря судового засідання Багінської В.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей, -

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому, з врахуванням уточненої позовної заяви, датованої 27 серпня 2020 року, зазначив, що вони з відповідачем мають неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають з ним та знаходяться на його утриманні.

Посилаючись на те, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків по утриманню неповнолітніх дітей, позивач просить ухвалити рішення про стягнення з неї щомісячно аліментів на його користь на неповнолітніх дітей в твердій грошовій сумі на дочку ОСОБА_6 в розмірі 3000,00 грн та дочок ОСОБА_7 і ОСОБА_8 - по 3500,00 грн на кожну, починаючи з дня подачі заяви до досягнення дітьми повноліття.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач своїм правом подати відзив не скористалася.

Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження.

Згідно довідки виконавчого комітету Булдичівської сільської ради Романівського району Житомирської області, спільні діти відповідача та позивача проживають разом з останнім та знаходяться на його утримані.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 180 Сімейного Кодексу України (далі СК України) на відповідача покладається обов`язок утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Частиною 3 статті 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з частиною 1 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (стаття 1 Закону України «Про прожитковий мінімум»).

Згідно статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік», з 1 липня 2020 року по 1 грудня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років становить 2318,00 грн.

Суд зауважує, що вказані величини свідчать лише про мінімальний рівень матеріального забезпечення. При цьому, закріплений на законодавчому рівні розмір прожиткового мінімуму не виконує обмежувальну функцію при визначенні розміру аліментів.

Загальними положеннями ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звертатися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

При цьому, за загальним правилом, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.

З огляду на те, що обов`язок утримувати дітей є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, враховуючи розмір прожиткового мінімуму на дітей віком від 6 до 18 років, суд вважає за необхідне визначити розмір аліментів в сумі 6000,00 грн щомісячно на трьох дітей, тобто по 2000,00 грн на кожного. Цей розмір аліментів, який з урахуванням постійного зростання цін на продукти харчування, ліки та речі першої необхідності, є наближеним до прожиткового мінімуму на дитину і забезпечуватиме лише мінімальні потреби дітей сторін.

При цьому, виходячи з закріплених частиною 9 статті 7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, такий розмір аліментів сприятиме гармонійному фізичному та духовному розвитку дітей, а платник аліментів, яка є працездатною особою, має можливість нести відповідні витрати. Аліменти у вказаному розмірі є помірною сумою, не завищеною в сьогоднішніх умовах з урахуванням віку та потреб дітей.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на отримання правничої допомоги позивач надав до суду копію договору № Т-1804 від 17 липня 2020 року, укладеного між останнім та товаристом з обмеженою відповідальністю «Центр юридичної допомоги населенню та бізнесу», копії фіскальних чеків від 17 липня 2020 року про сплату 1000,00 грн за юридичну допомогу, від 27 липня 2017 року - 4000,00 грн та від 4 серпня 2020 року - 2870,00 грн, на загальну суму 7870,00 грн.

Водночас позивач не надав детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних товаристом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, тому відсутні підстави для стягнення витрат на юридичні послуги.

За змістом статті 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі, передбаченому статтею 4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, статтями 180, 181 СК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) аліменти на неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі у розмірі 6000,00 грн, починаючи з 5 серпня 2020 року до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення в порядку передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.

Суддя М.В. Ковальчук