Справа № 2а-386/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15.03.2010 року Галицький районний суд м. Львова
в складі: головуючого-судді - Ванівського О.М.
при секретарі – Скрипка О.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова про стягнення недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії "Дітям війни",
В С Т А Н О В И В :
позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова про нарахування і виплату недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії дітям війни за 2007-2008 рр., покликаючись на те, що відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” "дітям війни" повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідачем всупереч вимог вказаного Закону така грошова допомога у 2007-2008 рр. виплачувалася не в повному обсязі. Просить поновити строк звернення до суду та стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 1646,07 грн.
У судове засідання позивач не з’явився, подав суду заяву в якій просить справу слухати у його відсутності, просить позов задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, однак подала суду письмові заперечення, в яких позов не визнала. В своїх письмових запереченнях вказує, що жодного нормативного акта на виконання вимог ст.. Закону України « Про соціальний захист дітей війни» прийнято не було, не визначено за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку і яким чином обчислювати його розмір за відсутності поняття «мінімальна пенсія за віком» як розрахункової величини. Жодних змін не було внесено до видаткової частини Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» і після прийняття Конституційним Судом України рішення від 09 липня 2007 року, тому кошти на виплату оскаржуваного підвищення в 2007 році були відсутні. Крім цього, позивачу у 2008 році виплачується щомісячна державна соціальна допомога «Дітям війни» у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Проте, і після Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року жодних змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» на відновлення ст.6 Закону України «Про захист дітей війни» прийнято не було. Наполягає на застосуванні строків давності при зверненні до суду та просить в позовні відмовити.
Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, народився 1942 році, є дитиною війни, однак всупереч рішення Конституційного Суду України Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова оспорювана позивачем надбавка з липня по грудень 2007 року та з травня по грудень 2008 року виплачувалась не в повному обсязі.
Законом України „Про соціальний захист дітей війни” встановлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 1 цього Закону визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
Статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Частина 2 ст. 8 Конституції України встановлює вимогу щодо законів України – всі вони приймаються виключно на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Частиною 3 ст. 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Проте Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік" дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” було обмежено: пенсії або довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищувалась в меншому, ніж визначено Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, розмірі, і лише дітям війни-інвалідам: з 1-го січня 2007 року – на 19 грн.; з 1-го квітня 2007 року – на 20,30 грн.; з 1-го жовтня 2007 року – на 20,55 грн.
Зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України, вичерпний перелік яких закріплений у ст. 64 Конституції України.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007р. №6-рп/2007 визнано неконституційними положення п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», за якими підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 р. №10-рп/2008 визнано неконституційними положення пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", згідно якого дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
З дня ухвалення Конституційним Судом України рішень №6-рп/2007 та №10-рп/2008 визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» втратили чинність та положення пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", отже, з цього часу відновлено дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей, що визнані неконституційними.
Посилання представника відповідача на пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду, який передбачений ч.2 ст.99 КАС України, суд вважає обґрунтованими з наступних підстав.
Згідно ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Оскільки, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в грудні 2009р., в якому оскаржує суму недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії, як «Дитині війни» за період з 01.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 01.05.2008р. по 31.12.2008р. в внаслідок чого пропустив строк звернення з позовом до адміністративного суду, в своїх запереченнях представник відповідача вказує на застосуванні наслідків пропуску строку, а позивачем суду не представлено суду жодних доказів на підтвердження поважності причин його пропуску, суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити в зв’язку з пропуском строку звернення до суду.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.22,55,64,95 Конституції України, ст.ст.1,3,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6–рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 1—рп /2008, ст. ст. 7-14, 18, 19, 24, 99, 100, 143, 146, 158, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд
п о с т а н о в и в :
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії «Дітям війни» – відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя /підпис/ О.М.Ванівський
З оригіналом згідно.
Суддя