Справа № 737/762/20
Проваждення № 2/737/309/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2020 року смт Куликівка
Куликівський районний суд Чернігівської області у складі головуючого судді Рубаненко Н.Ю., за участі секретаря Москалець Н. А., розглянувши у підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Куликівської селищної ради, представник позивача - адвокат Мажуга Олег Вікторович, третя особа - приватний нотаріус Куликівського районного нотаріального округу Чернігівської області Тимощук Віталій Олександрович,
про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
учасники справи не з`явилися,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свої вимоги мотивує тим, що він є єдиним спадкоємцем майна померлої ОСОБА_2 за заповітом, але своєчасно не звернувся до нотаріальної контори, щоб розпочати процедуру спадкування, оскільки не знав про наявність заповіту та майна, яке він міг би успадкувати.
Позивач в підготовче судове засідання не з`явився, представником позивача адвокатом Мажугою О. В. заявлено клопотання про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Куликівська селищна рада надала відзив за підписом селищного голови Халімон Н. М., відповідно до якого позовні вимоги ОСОБА_1 визнала в повному обсязі, не має заперечень проти їх задоволення, справу просить розглянути у відсутність представника Куликівської селищної ради.
Від приватного нотаріуса Куликівського районного нотаріального округу Чернігівської області Тимощука В. О. надійшла заява про розгляд справи без його участі, проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не заперечує.
Позовна заява надійшла до суду 30 вересня 2020 року. Ухвалою судді від 02 жовтня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 03 листопада 2020 року.
Згідно зі ст. 200 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Враховуючи, що відповідач визнав позов, суд вважає за можливе ухвалити рішення у підготовчому засіданні.
Відповідно до ч. 2 ст. 206 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши надані докази, розглядаючи позов в межах заявлених вимог, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 (а.с. 7).
Згідно з копією довідки виконкому Дроздівської сільської ради Куликівського району Чернігівської області № 835 від 22.08.2018 року ОСОБА_2 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 в стаціонарному відділені територіального центру для людей похилого віку (а.с.9).
До складу спадщини, зокрема, входить право на земельну частку (пай) розміром 4,13 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі, підтверджене сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0283309 від 21 жовтня 1997 року, виданим на ім`я ОСОБА_2 (а.с.8).
За життя ОСОБА_2 залишила заповіт, яким все своє майно заповіла онуку - ОСОБА_1 . Заповіт складений 22 лютого 1993 року, посвідчений виконавчим комітетом Горбівської сільської Ради депутатів трудящих Куликівського району Чернігівської області, зареєстрований у реєстрі за № 24 (а.с. 10).
ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 , в якому його батьком вказаний ОСОБА_3 та копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 , в якому його матір`ю вказана ОСОБА_2 (а.с.12-13).
Згідно з інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 не заводилась (а.с.28).
Згідно з ч.1, ч.2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Таким чином, ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .
Інших спадкоємців ОСОБА_2 , які претендують на спадщину, судом не виявлено.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини.
Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо:
1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви;
2) ці обставини визнані судом поважними.
У абз. 6 п. 24 Постанови Пленуму ВС України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року зазначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Якщо у спадкоємця не було перешкод для подання заяви, а він не скористався правом на прийняття спадщини, в тому числі, наприклад, і через юридичну необізнаність спадкоємця щодо строку та порядку прийняття спадщини, то правові підстави для визнання додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
У постанові від 04.03.2020 року, справа № 133/1880/18 Верховний Суд вказав, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини суд враховує свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17 і відображено у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі № 629/1886/18; від 28 жовтня 2019 року у справі № 761/42165/17-ц; від 20 листопада 2019 року у справі № 209/1795/18; від 21 листопада 2019 року у справі № 626/2055/18.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі "Ілхан проти Туреччини" від 27 червня 2000 року при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.
Таким чином, враховуючи визнання позову відповідачем, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а також те, що позивач є спадкоємцем майна померлої ОСОБА_2 за заповітом, разом зі спадкодавцем не проживав, посилання позивача на ту обставину, що про існування об`єкту спадщини та заповіту йому до цього часу було не відомо, нічим не спростовані, тому суд приходить до висновку про визнання поважними причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини та відповідно до вимог ст. 1272 ЦК України визначає додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями ст. ст. 4, 12, 13, 19, 81, 200, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) додатковий строк три місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду через Куликівський районний суд Чернігівської області суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Н. Ю. Рубаненко