Справа № 3-662/

2010 рік

П О С Т А Н О В А

11 березня 2010 року суддя Галицького районного суду м.Львова Ванівський О.М., при секретарі Яриш О.В. з участю прокурора Заярського В.С., розглянувши матеріали, які надійшли від спецпідрозділу БКОЗ УСБУ у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, одруженого, працюючого: сільським головою Тернавської сільської ради Старосамбірського району Львівської області, неодруженого, з вищою освітою, проживаючого: АДРЕСА_1

за ст.1 ч.2 п.а  та ст.5 ч.1 п. а Закону України „Про боротьбу з корупцією”,

                      в с т а н о в и в :

Згідно протоколу про порушення Закону України „Про боротьбу з корупцією”, ОСОБА_1 являючись службовою особою місцевого самоврядування, незаконно одержав матеріальні блага (послуги) від фізичної особи підприємця «ОСОБА_2», у зв’язку із виконанням своїх службових обов’язків. Зокрема, 15.12.2009р. за №25 поступила заява від фізичної особи «ОСОБА_2 на адресу Тернавського сільського голови з проханням надати в оренду приміщення під торгову точку у с.Поляна Старосамбірського району Львівської області. 25.12.2009р. Тернавською сільською радою прийнято рішення №16 про надання в оренду приміщення під торгову точку в с. Поляна ФОП ОСОБА_2 площею 45 кв.м. терміном на 3 роки. Відповідно до вказаного рішення, з ФОП ОСОБА_2 мав бути заключений договір оренди та обумовлено розмір орендної плати. Однак, договір оренди з «ФОП ОСОБА_2» не заключався, орендна ставка не обумовлена, а отже орендна плата за користування приміщенням не сплачувалася. Крім того, встановлено, що сільський голова ОСОБА_1 перебуваючи з ОСОБА_2 у приязних стосунках, з метою одержання матеріальних благ у вигляді ремонту у власному житловому будинку, сприяв останньому у прийнятті сільською радою рішення № 16. При цьому, дане рішення прийняте всупереч вимог ст.73 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»  було прийнято та у подальшому підписане сільським головою ОСОБА_1 без проведення конкурсу. Крім того, вказаний договір оренди, всупереч вказаного рішення сільради, не був укладений через те, що сільський голова ОСОБА_1 мав індивідуальну домовленість з ФОП «ОСОБА_2» щодо оплати оренди приміщення. Таким чином, Тернавський сільський голова ОСОБА_1, незаконно одержав матеріальні блага (послуги) від ФОП «ОСОБА_2», у зв’язку з виконанням своїх службових обов’язків, за що сприяв останньому у здійсненні підприємницької діяльності, тобто вчинив корупційне діяння передбачене ст.1 ч.2 п.а  та ст.5 ч.1 п.а Закону України «Про боротьбу з корупцією».

Справу заслухано у відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності, оскільки він в суд не з’явився, подавши відповідну заяву про визнання ним своєї вини у вчиненні діяння, передбаченого п. ”а” ч.2 ст.1 та ст.5 ч.1 п.а   Закону України „Про боротьбу з корупцією” та про розгляд справи у його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ст.1 ч.2 п.а та ст.5 ч.1 п.а   Закону України „Про боротьбу з корупцією”, а саме незаконне одержання особою, уповноваженою на виконання функцій держави, у зв’язку з виконанням таких функцій матеріальних благ та сприяння, використовуючи своє службове становище, фізичним і юридичним особам у здійсненні ними підприємницької діяльності, а так само в отриманні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг з метою незаконного одержання за це матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг.

Суть корупційного діяння, передбаченого п. а ч.2 ст.1 Закону України про боротьбу з корупцією» полягає в тому, що особа, уповноважена на виконання функцій держави, незаконно одержує від інших осіб матеріальні блага, послуги чи інші переваги, які їй надаються лише за те, що вона перебуває на даній конкретній посаді та виконує певні функції.

Відповідно до роз’яснень Пленуму ВСУ даних в п.8 Постанови ПВСУ від 25 травня 1998 року №13 «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов’язані з корупцією», об’єктивна сторона корупційних діянь, передбачених ч.2 ст.1 Закону, полягає в незаконному одержанні матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг у будь-якому вигляді. Для відповідальності за цією нормою Закону немає значення, чи вчинила особа певні дії(або бездіяльність) на користь того, хто надав матеріальні блага, послуги, пільги чи інші переваги, та чи настали від цих діянь певні наслідки.

Судом встановлено, що 15.12.2009р. за №25 поступила заява від фізичної особи «ОСОБА_2 на адресу Тернавського сільського голови з проханням надати в оренду приміщення під торгову точку у с.Поляна Старосамбірського району Львівської області. 25.12.2009р. Тернавською сільською радою прийнято рішення №16 про надання в оренду приміщення під торгову точку в с. Поляна ФОП ОСОБА_2 площею 45 кв.м. терміном на 3 роки. Відповідно до вказаного рішення, з ФОП ОСОБА_2 мав бути заключений договір оренди та обумовлено розмір орендної плати. Однак, договір оренди з «ФОП ОСОБА_2» не заключався, орендна ставка не обумовлена, а отже орендна плата за користування приміщенням не сплачувалася .

Згідно п.а ч.1 ст.5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» наступає відповідальність за сприяння, використовуючи своє службове становище, фізичним і юридичним особам у здійсненні ними підприємницької діяльності, а так само в отриманні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг з метою незаконного одержання за це матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг.

Згідно роз’яснень даних в постанові ПВСУ від 25 травня 1998 р.№13 «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення пов’язані з корупцією» - суди зобов’язані з’ясовувати мотив та характер вчиненого діяння, повноваження особи, яка його вчинила, наявність причинного зв’язку між діянням та виконанням останньою завдань і функцій держави, а у випадку передбаченому п.а ч.1 ст.5 Закону – мету правопорушення.

Крім того, правопорушення, передбачене п. а ч.1 ст.5 Закону України «Про боротьбу з корупцією», характеризується прямим умислом, тобто державний службовець усвідомлює, що порушує спеціальні обмеження, спрямовані на попередження корупції, і бажає діяти саме таким чином, тобто неправомірно. Таке бажання має обумовлюватися відповідним інтересом - особистим чи інтересам третіх осіб, що було встановлено в судовому засіданні і підтверджується наявними в справі доказами.

Отже, протиправні діяння, що вчиняються особою, уповноваженою на виконання функцій держави, набувають корупційного характеру лише у тому випадку, коли матеріальні блага, послуги чи інші переваги їй надаються іншою фізичною чи юридичною особою і вона їх одержує. Тобто, відповідальність такої особи настає за сам факт такого одержання нею матеріальних благ.

Судом встановлено, що 15.12.2009р. за №25 поступила заява від фізичної особи «ОСОБА_2 на адресу Тернавського сільського голови з проханням надати в оренду приміщення під торгову точку у с.Поляна Старосамбірського району Львівської області. 25.12.2009р. Тернавською сільською радою прийнято рішення №16 про надання в оренду приміщення під торгову точку в с. Поляна ФОП ОСОБА_2 площею 45 кв.м. терміном на 3 роки. Відповідно до вказаного рішення, з ФОП ОСОБА_2 мав бути заключений договір оренди та обумовлено розмір орендної плати. Однак, договір оренди з «ФОП ОСОБА_2» не заключався, орендна ставка не обумовлена, а отже орендна плата за користування приміщенням не сплачувалася.

Враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад корупційного правопорушення передбаченого ст. 1 ч.2

п. а  та ст.5 ч.1 п.а Закону України «Про боротьбу з корупцією».

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи ( а.с.4-8).

При призначенні адміністративного стягнення за корупційне правопорушення суд враховує: особу правопорушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем роботи. Обставиною, яка пом’якшує відповідальність є щире каяття.

Обставиною, яка пом’якшує відповідальність за вчинення корупційного правопорушення є те, що ОСОБА_1 вперше притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч.2 ст.36 КпАП України, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, які розглядаються одночасно одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Керуючись ст.ст.36, 283, 284 КпАП України, ст. п. а ч.2 ст.1 та ст.5 ч.1 п. а Закону України „Про боротьбу з корупцією”,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. а ч.2 ст.1 та ст.5 ч.1 п. а Закону України „Про боротьбу з корупцією” та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу у сумі 850 гривень.

Скаргу на постанову може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови або опротестовано прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження (опротестування) цієї постанови.

Суддя     /підпис/         О.М.Ванівський

З оригіналом вірно.

Суддя