13 червня 2006 року                                                м.Київ

             Суддя Верховного Суду України Сенін Ю.Л., розглянувши касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м.Горлівки (далі-відділення Фонду) на рішення Калінінського районного суду м.Горлівки від              23 березня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 5 травня          2006 року,

в  с  т  а  н  о  в  и  в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділення Фонду про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що висновком МСЕК від 30 листопада 2000 року йому встановлено 30% втрати професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням, висновком МСЕК від 29 листопада 2001 року -50% втрати професійної працездатності (20%-вперше); ушкодженням здоров'я йому заподіяна моральна шкода. Позивач просив стягнути 13000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Калінінського районного суду м.Горлівки від 23 березня 2006 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 5 травня          2006 року, позов задоволено частково, постановлено стягнути на користь позивача        6000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

У касаційній скарзі відділення Фонду просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не може бути прийнята до провадження з таких підстав.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки  матеріалів справи.

 Із змісту касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що задовольняючи частково позов, суд виходив із того, що право на відшкодування шкоди виникло у позивача до призупинення дії норми законодавства про відшкодування шкоди, ушкодженням здоров'я йому заподіяно моральну шкоду, обов'язок відшкодування якої законом покладено на відділення Фонду; розмір відшкодування судом визначено з урахуванням встановлених фактів, обставин справи.

Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або  вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині без наведення конкретних порушень судом норм процесуального права, які були допущені при встановленні зазначених в рішенні фактів, також не можуть бути визнані такими, що викликають необхідність перевірки матеріалами справи.

Доводи скарги та зміст оскаржуваних рішень також не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

       На підставі наведеного та керуючись пунктом 5 частини 3 статті 328 ЦПК України,

у  х  в  а  л  и  в :

            Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом          ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м.Горлівки про відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою відділення Фонду на рішення Калінінського районного суду м.Горлівки від              23 березня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 5 травня          2006 року.

             Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м.Горлівки.

             Ухвала оскарженню не підлягає.

                              Суддя

             Верховного Суду України                                                                  Ю.Л.Сенін