РОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 327/319/20

Провадження № 2-о/327/16/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.11.2020 року                                                                смт. Розівка

Розівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді – Завіновської А.П.,

при секретарі судового засідання – Захаренко А.В.,

за участю заявника – ОСОБА_1 ,

представника заявника – адвоката Комаря Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Розівська державна нотаріальна контора, про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,

в с т а н о в и в:

06.10.2020 року ОСОБА_1 , звернувся до суду із наведеною вище заявою, в обґрунтування якої зазначав наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Вишнювате Розівського району Запорізької області померла ОСОБА_2 . Після смерті останьої відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 8,15 га, яка розташована на території Вишнюватської сільської ради Розівського району Запорізької області, та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗП № 035214, виданого на підставі рішення Вишнюватської сільської ради від 25.01.2001 року № 4, та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 361.

Зазначену земельну ділянку ОСОБА_2 заповідала йому згідно заповіту, посвідченого 30.07.2012 року секретарем виконавчого комітету Вишнюватської сільської ради Розівського району Запорізької області Бондаренко С.В., та зареєстрованого в реєстрі за № 15.

На час відкриття спадщини він постійно проживав разом із ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , тобто фактично прийняв спадщину згідно до положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Отже, будучи спадкоємцем ОСОБА_2 , він у серпні 2020 року звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Водночас державним нотаріусом було надано відповідь про неможливість видачі відповідного свідоцтва через те, що ним для підтвердження факту спільного проживання зі спадкодавцем, надано довідку виконавчого комітету Вишнюватської сільської ради Розівського району Запорізької області, згідно до якої він та спадкодавець ОСОБА_2 на день смерті останньої мали різні адреси реєстрації місця проживання, а тому йому було рекомендовано звернутися до суду для вирішення цього питання.

З огляду на вказане, заявник ОСОБА_1 просив встановити факт постійного проживання разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини, - 13.03.2018 року.

Ухвалою судді Розівського районного суду Запорізької області від 06.10.2020 року у вказаній справі було відкрито провадження та її призначено до судового розгляду в порядку окремого провадження на 14 год. 00 хв. 26.10.2020 року. Крім того, даною ухвалою з Розівської державної нотаріальної контори витребувано копію спадкової справи заведеної щодо майно ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 14).

Представник заінтересованої особи - Розівської державної нотаріальної контори, в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи у його відсутність, додатково повідомивши, що не заперечує проти задоволення зазначених у заяві вимог (а.с. 21).

Враховуючи наведене, та вимоги ч. 3 ст. 211 ЦПК України, суд вважає можливим судовий розгляд даної справи здійснити у відсутність вказаної особи.

В судовому засіданні заявник та його представник підтримали вимоги, викладені в заяві, та заявник зокрема пояснив, що десь приблизно з 2010 року він проживав однією сім`єю із ОСОБА_2 , в належному йому будинку. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, після її смерті відкрилася спадщина, яку він успадковує за заповітом. Водночас під час оформлення спадкових прав у нього виникли труднощі, оскільки він та спадкодавець ОСОБА_2 на день смерті останньої мали різні адреси реєстрації місця проживання, хоча фактично проживали разом за однією адресою, а тому просив задовольнити заяву в повному обсязі.

Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснили, що вони є сусідами заявника, у зв`язку з чим, їм відомо, що ОСОБА_1 десь з 2010 року до день смерті проживав однією родиною з ОСОБА_2 , яка була його співмешканкою.

Заслухавши заявника, представника заявника, свідків, дослідивши докази наявні в матеріалах справи та надавши їм оцінку, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів що мають юридичне значення, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, тощо.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, тощо (далі – Постанова).

У п. 23 Постанови роз`яснено, що у разі якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Виходячи з положень ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

За змістом п.п. 3.22 п. 3 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за № 296/5 та зареєстрованого 22.02.2012 року за № 282/20595, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті проживав разом із спадкодавцем.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Вишнювате Розівського району Запорізької області, у віці 76 років померла ОСОБА_2 (а.с. 5).

Померлій ОСОБА_2 , на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗП № 035214, виданого згідно рішення Вишнюватської сільської ради від 25.01.2001 року № 4, та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 361, належала земельна ділянка площею 8,15 га, яка розташована на території Вишнюватської сільської ради Розівського району Запорізької області, та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 6).

Вказану земельну ділянку померла ОСОБА_2 заповідала заявнику ОСОБА_1 згідно заповіту, посвідченого 30.07.2012 року секретарем виконавчого комітету Вишнюватської сільської ради Розівського району Запорізької області Бондаренко С.В., та зареєстрованого в реєстрі за № 15 (а.с. 7).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, зокрема на зазначену вище земельну ділянку, внаслідок чого заявник ОСОБА_1 звернувся до Розівської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Разом з тим, листом державного нотаріуса від 11.08.2020 року за № 269/01-16, ОСОБА_1 , було рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_2 , на час відкриття спадщини, оскільки на підтвердження постійного проживання з останньою на момент смерті, заявником було надано документи, в яких зазначені різні адреси реєстрації місця проживання померлої та заявника (а.с. 10).

Місце проживання заявника та померлої (на час її смерті) за однією адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується довідкою виконавчого комітету Вишнюватської сільської ради Розівського району Запорізької області за № 339 від 04.08.2020 року (а.с. 11).

Виходячи з листа державного нотаріуса від 30.10.2020 року за № 341/02-14, наданого на виконання ухвали суду про витребування доказів, спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , не заводилась (а.с. 21). Тобто, спір про право відсутній.

Аналізуючи наведені докази, у тому числі і надані в судовому засіданні свідками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , показання, суд доходить висновку, що факт постійного проживання заявника ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини є доведеним, враховуючи при цьому відсутність спору про право з огляду на матеріали справи.

З урахуванням наведеного, суд задовольняє заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 1223, 1268 ЦК України, ст. ст. 4, 211, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 293 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом зі спадкодавцем – ОСОБА_2 , у будинку АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини, - ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції, – Розівський районний суд Запорізької області шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 04.11.2020 року.

Суддя:                                                                                                   А.П. Завіновська