Справа № 2-1047/2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
28 квітня 2010 року Хустський районний суд Закарпатської області
в особі: головуючого-судді Савицький С.А.
при секретарі : Штенгель О.О.
з участю представника позивача Лукач В.В.
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором –
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» в інтересах якого діє Лукач В.В. звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 59 209,71 грн.
Позов мотивовано тим, що між 04.05.2007 року між позивачем та ОСОБА_3 був укладений договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11151222000, за яким банк зобов’язався надати відповідачу кредит в розмірі 18 200 доларів США, що на дату укладення договору еквівалентно 91 910 грн., а відповідач своєчасно погашати кредит за графіком, сплачувати відсотки за користування кредитом в розмірі 13,50 % відсотків на рік з кінцевим терміном повернення - 04.05.2014 року. Позивач свої зобов’язання виконав у повному обсязі надавши відповідачу кредитні кошти. Відповідачем неодноразово порушувалися умови кредитного договору, а саме: строку погашення основного боргу, згідно графіка погашення кредиту та строки сплати нарахованих процентів за користування кредитними коштами, тому позивачем було визнано строк погашення кредиту таким, що настав, а кредит обов’язковим до повернення на підставі п.п.3.1.2 даного договору, про що відповідач був належним чином повідомлений. На підставі ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу від 04.05.2007 року було вилучено предмет застави, а саме: автомобіль марки SEAT модель Ibiza 1.4 L рік випуску 2007, реєстраційний №НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, тип ТЗ: легковий комбі –В, колір-сірий, що є власністю відповідача ОСОБА_3 Одночасно банком отримано довіреність на продаж від 14.05.2008 року,№1975, якою ОСОБА_3 уповноважив банк на продажу заставного майна. Вартість вказаного автомобіля згідно висновку експертизи складає 55 900 грн. На підставі висновку про вартість майна та довіреності на продажу від 13.05. 2008 року було реалізовано предмет застави за суму 55 932,07 грн. Вказана сума коштів була зарахована на погашення кредиту, проте коштів від реалізації майна недостатньо для погашення всього боргу позичальника за договором про надання споживчого кредиту.
Для забезпечення виконання зобов’язання відповідача ОСОБА_3 за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки від 04.05.2007 року №11151222000 від 04.05.2007 року. Згідно п.1.3 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, в тому числі, за повернення основної суми боргу, процентів за використання кредитних коштів, відшкодування можливих збитків, за сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених в кредитному договорі. Згідно п.1.4 договору поруки поручитель несе солідарну з позичальником відповідальність перед кредитором за виконання кредитних зобов’язань. Сума солідарного боргу позичальника та поручителя станом на 01.02.2010 року становить 59 209,71 грн., з них основний борг – 46 171,59 грн., прострочені проценти – 11 203,08 грн., пеня за період з 11.08.2008 року по 01.02.2010 року – 1835,04 грн.
Представник позивача Лукач В.В., що діє на підставі довіреності від 10.03.2010 року в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити з підстав, наведених в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився з невідомих для суду причин, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи. В порядку ст. 169 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача ОСОБА_3 і постановити рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнала.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідачки ОСОБА_2 суд вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
В судовому засідання встановлено, що 04.05.2007 року між позивачем та ОСОБА_3 був укладений договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11151222000, за яким банк зобов’язався надати відповідачу кредит в розмірі 18 200 доларів США, що на дату укладення договору еквівалентно 91 910 грн., а відповідач своєчасно погашати кредит за графіком, сплачувати відсотки за користування кредитом в розмірі 13,50 % відсотків на рік з кінцевим терміном повернення - 04.05.2014 року. Позивач свої зобов’язання виконав у повному обсязі надавши відповідачу кредитні кошти. Відповідачем неодноразово порушувалися умови кредитного договору, а саме: строку погашення основного боргу, згідно графіка погашення кредиту та строки сплати нарахованих процентів за користування кредитними коштами, тому позивачем було визнано строк погашення кредиту таким, що настав, а кредит обов»яковим до повернення на підставі п.п.3.1.2 даного договору, про що відповідач був належним чином повідомлений. На підставі ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу від 04.05.2007 року було вилучено предмет застави, а саме: автомобіль марки SEAT модель Ibiza 1.4 L рік випуску 2007, реєстраційний №НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, тип ТЗ: легковий комбі –В, колір-сірий, що є власністю відповідача ОСОБА_3 Одночасно банком отримано довіреність на продаж від 14.05.2008 року,№1975, якою ОСОБА_3 уповноважив банк на продажу заставного майна. Вартість вказаного автомобіля згідно висновку експертизи складає 55 900 грн. На підставі висновку про вартість майна та довіреності на продажу від 13.05. 2008 року було реалізовано предмет застави за суму 55932,07 грн. Вказана сума коштів була зарахована на погашення кредиту, проте коштів від реалізації майна недостатньо для погашення всього боргу позичальника за договором про надання споживчого кредиту.
Для забезпечення виконання зобов’язання відповідача ОСОБА_3 за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки від 04.05.2007 року №11151222000 від 04.05.2007 року. Згідно п.1.3 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, в тому числі, за повернення основної суми боргу, процентів за використання кредитних коштів, відшкодування можливих збитків, за сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених в кредитному договорі. Згідно п.1.4 договору поруки поручитель несе солідарну з позичальником відповідальність перед кредитором за виконання кредитних зобов’язань.
Відповідно до ст.ст. 526,527,530 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору і вимог закону.
Відповідно до ч.2 ст. 1050 та ч.2 ст. 1054 ЦК України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі, що були передані йому позикодавцем), у строк та в порядку, що встановлені договором і згідно ст.1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором.
Статтею 554 ЦК України регламентовано, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
В судовому засіданні встановлено, що в порушення умов кредитного договору відповідач ОСОБА_3 не виконує взяті на себе зобов’язання по сплаті кредиту і станом на 01.02.2010 року сума солідарного боргу позичальника та поручителя становить 59 209,71 грн., з них основний борг – 46 171,59 грн., прострочені проценти – 11 203,08 грн., пеня по прострочених відсотках за період з 11.08.2008 року по 01.02.2010 року – 1835,04 грн.
Заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими, доведеними та підлягають до задоволення.
За наведених обставин суд приходить до висновку, що з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» слід стягнути солідарно 59209,71 грн. боргу за кредитним договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11151222000 від 04.05.2007 року.
З матеріалів справи слідує, що позивач сплатив державне мито у розмірі 592,10 гривню, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120, які згідно ст. 88 ч.1 ЦПК України присуджуються зі сторони не на користь якої ухвалено рішення.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 169, 212-215, 224-225 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 554, 1050, 1054 ЦК України, суд,-
Р І Ш И В:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750, на рахунок № 29090000000113 суму 59209 (п’ятдесят дев’ять тисяч двісті дев’ять) гривень 71 копійку боргу за кредитним договором .
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» 712 гривень 09 копійок судових витрат.
На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарженням протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а також може бути подана апеляційна скарга на рішення суду протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Закарпатської області.
Головуючий підпис Савицький С.А.
З оригіналом вірно:
Суддя Хустського
районного суду : Савицький С.А.
- Номер: 2/2407/3106/11
- Опис: про стягнення аліментів
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-1047
- Суд: Новоселицький районний суд Чернівецької області
- Суддя: Савицький Сергій Анатолійович
- Результати справи: заяву задоволено частково
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 17.10.2011
- Дата етапу: 14.11.2011