Справа № 304/1079/20 Провадження № 2/304/353/2020

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2020 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Гевці В.М.,

                                за участі секретаря судового засідання Гарайдич Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 304/1079/20 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 15 692,45 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1  звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписала заяву № б/н від 19 серпня 2009 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 500 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку» складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується її підписом у заяві. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п. п. 3.2, 3.3 Договору, на підставі яких відповідачка при його укладанні надала свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням й ініціативою Банку. Однак, в порушення виконання зобов`язань відповідачка не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, у зв`язку із чим станом на 15 липня 2020 року у неї наявна заборгованість у розмірі 15 692,45 гривень, з яких: 11 867,08 гривень – заборгованість за тілом кредиту, 3 825,37 гривень – заборгованість за простроченими відсотками. Позовні вимоги обґрунтовує ст. ст. 207, 634, 638, 639, 642, 1050, 1054 ЦКУ. Посилаючись на наведене, позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 01 вересня 2020 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом.

У судове засідання представник позивача не з`явився, попередньо подавши заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій також зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася, хоча про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, відзиву на позов не подала, про причини неявки суду не повідомила, а тому суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності відповідачки на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення відповідно до статті 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19 серпня 2009 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №б/н, згідно з умовами якого відповідачка отримала кредит у розмірі 500 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п. п. 3.2, 3.3 Договору, на підставі яких відповідачка при його укладанні надала свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням й ініціативою Банку.

У заяві зазначено, що відповідачка згідна із тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, вона ознайомилася та згідна з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді.

До кредитного договору банк додав довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду».

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 станом на 15 липня 2020 року становить 15 692,45 гривень, з яких: 11 867,08 гривень – заборгованість за тілом кредиту, в тому числі 00,00 гривень – заборгованість за поточним тілом кредиту та 11 867,08 гривень – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 00,00 гривень - заборгованість за нарахованими відсотками; 3 825,37 гривень – заборгованість за простроченими відсотками; 00,00 гривень заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит, згідно ст. 625 ЦК України; 00,00 гривень – нарахована пеня; 00,00 гривень – нарахована комісія.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В силу вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до вимог ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з вимогами ст. 1049 цього Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Крім заяви, ОСОБА_1 була ознайомлена також з довідкою про умови кредитування від 19 серпня 2009 року, яка містить підпис відповідачки.

У вказаній довідці зазначено процентну ставку у межах пільгового періоду; процентну ставку, яка застосовується при невиконанні зобов`язання; строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним; порядок нарахування штрафів.

Отже, сторони погодили сплату відсотків за користування кредитними коштами.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, що Банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

При цьому, суд зауважує, що відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором позичальник зобов`язується повернути  всю суму кредиту, яку він отримав.

Судом встановлено, що заборгованість за тілом кредиту складається із заборгованості за простроченим тілом кредиту.

Прострочене тіло кредиту - це частина використаного кредитного ліміту або вся сума використаного кредитного ліміту, що на конкретну дату мало бути погашено відповідачем, але не погашено, або погашено частково не у повному обсязі.

Таким чином, основними вимогами банку за кредитним договором до боржника є повернення наданих кредитних коштів і ця умова є істотним фактором при наданні кредитних коштів.

Так, на підставі наданого позивачем розрахунку заборгованості судом встановлено, що фактично отримані та використані відповідачем кошти в розмірі 11 867,08 гривень у добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті.

За таких обставин, суд вбачає наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 суми непогашеного тіла кредиту у розмірі 11 867,08 грн.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості, АТ КБ «ПриватБанк», крім стягнення заборгованості по тілу кредиту, просив стягнути з відповідача заборгованість за простроченими відсотками в розмірі 3 825,37 грн.

Як вбачається із довідки про умови кредитування, яка підписана відповідачкою ОСОБА_1 процентна ставка по карті «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» становить 2,5% за межами пільгового періоду.

Таким чином сторони досягли домовленості про сплату відсотків погодивши їх у довідці про умови кредитування.

Тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 3 825,37 грн.

Крім цього, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2102 гривні.

На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76-78, 141, 258-268, 273, 280-282, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, р/р НОМЕР_2 , МФО 305299) заборгованість в розмірі 15 692 (п`ятнадцять тисяч шістсот дев`яносто дві ) грн. 45 коп., з яких: 11 867 (одинадцять тисяч вісімсот шістдесят сім) грн. 08 коп. – заборгованість за тілом кредиту, 3 825 (три тисячі вісімсот двадцять п`ять) грн. 37 коп. – заборгованість за простроченими відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, р/р НОМЕР_2 , МФО 305299) судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570; місцезнаходження: 01001 м. Київ, вул. Грушевського, № 1Д.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головуюча: Гевці В. М.