Постанова

Іменем України

03 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 751/6553/18

провадження № 61-6224св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

старший державний виконавець Новозаводського відділу державної виконавчої служби м. Чернігова Головного територіального управління юстиції у Чернігівської області Артюх Тетяна Сергіївна, начальник Новозаводського відділу державної виконавчої служби м. Чернігова Головного територіального управління юстиції у Чернігівської області Ярошенко Андрій Дмитрович,

заінтересована особа - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 грудня 2018 року в складі судді: Цибенко І. В. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 15 лютого 2019 року в складі колегії суддів: Лакізи Г. П., Бечка Є. М., Скрипки А. А.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст скарги

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся зі скаргою на рішення та бездіяльність старшого державного виконавця Новозаводського ВДВС м. Чернігова ГТУЮ у Чернігівської області Артюх Т. С. та начальника Новозаводського ВДВС м. Чернігова ГТУЮ у Чернігівської області Ярошенка А. Д., заінтересована особа - ОСОБА_2 .

Скарга мотивована тим, що згідно рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 19 серпня 2016 року зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . На виконання цього рішення 12 вересня 2016 року видано виконавчі листи. 25 жовтня 2016 року відкрито виконавче провадження № 52726096.

Постановою від 02 листопада 2016 року головного державного виконавця Новозаводського ВДВС м. Чернігова ГТУЮ у Чернігівської області Назаренко Т. В. виконавче провадження було закінчено. Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 жовтня 2017 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області, визнано неправомірною постанову від 02 листопада 2016 року.

Постановою головного державного виконавця Новозаводського ВДВС м. Чернігова ГТУЮ у Чернігівської області Назаренко Т. В. від 17 листопада 2017 року виконавче провадження відновлено. 17 вересня 2018 року старшим державним виконавцем Новозаводського ВДВС м. Чернігова ГТУЮ у Чернігівської області Артюх Т. С. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення згідно з виконавчим документом.

ОСОБА_1 вказував, що держаний виконавець при винесенні вказаної постанови, не виконав вимоги статей 18, 13 Закону України «Про виконавче провадження» та закінчив провадження не прийнявши процесуальних рішень по його зверненнях у рамках виконавчого провадження, а саме: не відреагував на зауваження стягувача від 26 грудня 2017 року щодо неотримання ним від боржника необхідної інформації для спілкування з дитиною, не прийнято рішення державним виконавцем з приводу звернення до нього стягувача щодо необхідності зміни способу виконання рішення суду, не надіслано копій матеріалів виконавчого провадження на його звернення від 23 липня 2018 року та 25 серпня 2018 року. Також державним виконавцем не було враховано, що в провадженні Новозаводського районного суду м. Чернігова знаходиться його скарга від 23 серпня 2018 у порядку статті 447 ЦПК України про визнання неправомірною постанови державного виконавця від 06 липня 2018 року та рішення начальника ВДВС від 10 серпня 2018 року. Крім того у межах цього виконавчого провадження залишається нерозглянутою начальником ВДВС його скарга від 25 серпня 2018 року, подана в порядку статті 74 Закону України «Про виконавче провадження». Також державний виконавець не сповістив сторони виконавчого провадження про вчинення виконавчих дій 15 вересня 2018 року та невмотивовано залучив до участі у виконавчих діях представника боржника, співробітника поліції та представника органу опіки і піклування. 15 вересня 2018 року резолютивна частина судового рішення не була доведена до відома боржника. 17 вересня 2018 року в порушення вимог пункту 10 розділу 9 Інструкції з організації примусового виконання судових рішень державним виконавцем не складено акт про виконання рішення суду, а отже постанова про закриття виконавчого провадження є невмотивованою.

ОСОБА_1 , з урахуванням уточнення вимог, просив:

визнати неправомірною постанову старшого державного виконавця Новозаводського ВДВС м. Чернігова ГТУЮ у Чернігівської області Артюх Т. С. від 17 вересня 2018 року про закінчення виконавчого провадження № 52726096 з примусового виконавчого листа від 12 вересня 2016 року № 751/3103/16-ц, яким ОСОБА_2 зобов`язано не чинити перешкоди ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

зобов`язати державного виконавця Новозаводського ВДВС м. Чернігова ГТУЮ у Чернігівської області Артюх Т. С. відновити виконавче провадження;

визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Новозаводського ВДВС м. Чернігова ГТУЮ у Чернігівської області Артюх Т. С. щодо розгляду поданих стягувачем зауважень до акту державного виконавця від 21 грудня 2017 року, заяви про зміну способу виконання рішення суду від 18 травня 2018 року, клопотань про надсилання копій документів з матеріалами виконавчого провадження від 23 липня 2018 року, 25 серпня 2018 року та зобов`язати розглянути та прийняти рішення за вказаними зверненнями;

визнати неправомірною бездіяльність начальника Новозаводського ВДВС м. Чернігова ГТУЮ у Чернігівської області Ярошенка А. В. щодо розгляду скарги ОСОБА_1 на рішення державного виконавця про відмову у притягненні боржника ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» від 28 серпня 2018 року та зобов`язати розглянути та прийняти рішення.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 грудня 2018 року, залишеною без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 15 лютого 2019 року, у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмволено.

Рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивовані тим, що при виконанні виконавчого листа № 751/3103/16-ц, виданого 12 вересня 2016 року Новозаводським районним судом м. Чернігова, державний виконавець вчинив усі передбачені Законом України «Про виконавче провадження» виконавчі дії, у тому числі і передбачені статтею 63. Під час перевірок виконання боржником судового рішення жодних дій боржника ОСОБА_2 , які б перешкоджали ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено не було, ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 лютого 2018 року та постановою апеляційного суду Чернігівської області від 13 квітня 2018 року було встановлено факт того, що рішення суду виконується. Тому постанова про закінчення виконавчого провадження державним виконавцем винесена на законних підставах, і відсутні підстави для задоволення скарги.

Апеляційний суд зазначив, що державний виконавець при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження № 52726096 від 17 вересня 2018 року не порушив вимоги Закону України «Про виконавче провадження», права та свободи ОСОБА_1 . Вимоги ОСОБА_1 зводяться до того, що виконавче провадження підлягає відновленню, але при цьому заявник не зазначив, які саме виконавчі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» на виконання судового рішення, не були вчинені державним виконавцем. Під час розгляду справи належними та допустимими доказами було доведено, що при виконанні виконавчого листа № 751/3103/16-ц, виданого 12 вересня 2016 року Новозаводським районним судом м. Чернігова, державний виконавець вчинив усі передбачені Законом України «Про виконавче провадження» виконавчі дії, в тому числі і передбачені статтею 63; під час перевірок виконання боржником судового рішення жодних дій боржника ОСОБА_2 , які б перешкоджали ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено не було; ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 лютого 2018 року та постановою апеляційного суду Чернігівської області від 13 квітня 2018 року було встановлено факт того, що рішення суду виконується, суд першої інстанції зробив правильний висновок, що постанова про закінчення виконавчого провадження державним виконавцем винесена на законних підставах, а тому відсутні підстави для задоволення скарги. Судовим рішенням, яке виконувалось державним виконавцем, боржника ОСОБА_2 було зобов`язано лише не чинити перешкод ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з дитиною, і саме в таких межах вказане судове рішення підлягало виконанню, без покладення на ОСОБА_2 виконання будь-яких інших дій, у тому числі й зобов`язального характеру.

Згідно матеріалів справи державним виконавцем Артюх Т. С. були розглянуті заява про необхідність зміни способу виконання від 18 травня 2018 року та клопотання про надсилання копії документу з матеріалів виконавчого провадження від 23 липня 2018 року, про що ОСОБА_1 були надані відповіді № 28858 від 07 червня 2018 року та № 36961 від 07 серпня 2018 року, які оскаржені заявником не були. Начальником Новозаводського ВДВС м. Чернігова ГТУЮ у Чернігівської області Ярошенко А. В. було розглянуто скаргу ОСОБА_1 від 25 серпня 2018 року та 20 вересня 2018 року надано обґрунтовану відповідь. За таких обставин відсутні підстави для визнання неправомірною бездіяльності старшого державного виконавця Новозаводського ВДВС м. Чернігова ГТУЮ у Чернігівської області Артюх Т. С. та начальника Новозаводського ВДВС м. Чернігова ГТУЮ у Чернігівської області Ярошенка А. В.

Аргументи учасників справи

У березні 2019 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржені рішення у частині та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому посилався на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

суди не дослідили зібрані у справі докази і не надали їм юридичної оцінки, зокрема, паперової копії інформації в електронній (цифровій) формі про виконавче провадження № 52726096; необґрунтовано відхилили клопотання про виклик і допит свідків; встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі неналежних та недопустимих доказів;

апеляційний суд розглянув справу неповноважним складом суддів, оскільки розпорядженням керівника апарату суду від 14 лютого 2019 року № 32 було призначено повторний автоматизований розподіл судових справ, яке було обґрунтоване необхідністю дотримання строків розгляду справи в апеляційній інстанції та тим, що суддя Євстафієв О. К. перебуває на лікарняному і не може приймати участь у розгляді справи. Оскільки до збігу строку розгляду справи апеляційним судом залишалося ще 26 днів, зазначене розпорядження можливо вважати незаконним, оскільки воно не було викликано необхідністю додержання строків розгляду справи. Це розпорядження порушує пункт 2.3.25. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02 квітня 2015 року № 25, згідно якого у разі тимчасової непрацездатності судді який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у судовій справі, повторний автоматизований розподіл судових справ не здійснюється. Будь-якого обґрунтування, чому справа була розглянута апеляційним судом не у тому складі суду, що призначав справу до розгляду постанова апеляційного суду не містить;

акти державного виконавця, надані до матеріалів справи, відсутні в АСВП, їх скановані копії не внесені до АСВП. У матеріалах справи відсутні пояснення заявника від 15 лютого 2019 року, які були приєднані до справи ухвалою від 15 лютого 2019 року. Суди не надали будь-якої оцінки паперовій копії електронної інформації в електронній (цифровій) формі про виконавче провадження № 52726096 з АСВП;

суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання про виклик і допит свідків і суд апеляційної інстанції не надав оцінки доводам щодо цієї ухвали суду першої інстанції, яку заявник просив скасувати;

докази, прийняті судом першої інстанції, подані із недотриманням порядку їх подачі, є неналежно оформленими та засвідчені із порушенням порядку їх засвідчення. Зазначені докази є неналежними та є недостатніми для встановлення обставин надання відповідей заявникові на його звернення та для встановлення наявності підстав для закінчення виконавчого провадження. Апеляційний суд проігнорував аргументи щодо неприйнятності доказів, на яких було побудовано рішення суду першої інстанції.

У травні 2019 року ОСОБА_2 надала відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржені рішення - без змін. Відзив мотивований тим, що при виконанні виконавчого листа № 751/3103/16-ц, виданого 12 вересня 2016 року Новозаводським районним судом м. Чернігова, державний виконавець вчинив всі передбачені Законом України «Про виконавче провадження дії», у тому числі і передбачені статтею 63; під час перевірок виконання боржником судового рішення жодних дій боржника ОСОБА_2 , які б перешкоджали ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з дитиною встановлено не було; ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 лютого 2018 року та постановою апеляційного суду Чернігівської області від 13 квітня 2018 року було встановлено факт того, що рішення суду виконується. Тому постанова про закінчення виконавчого провадження державним виконавцем винесена на законних підставах і відсутні підстави для задоволення скарги. Зазначає, що аналогічні висновки зроблені Верховним Судом в ухвалі від 05 липня 2018 року у справі 751/9391/17 та в ухвалі від 04 березня 2019 року у справі 751/5798/18.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.

У пункті 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.

Суди встановили, що рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19 серпня 2016 року у справі № 751/3103/16-ц зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визначено способи участі ОСОБА_1 у спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення зустрічей батька з дитиною щотижня у четвер та суботу з 15.00 год. до 17.00 год., за умови задовільного стану здоров`я дитини, повідомлення матері дитини про її місце перебування, повернення дитини за місцем проживання матері у визначений час, з дотриманням розкладу навчання, відвідувань гуртків, режиму харчування, відпочинку, правил безпеки, встановлених для дітей відповідного віку.

На виконання вказаного рішення 12 вересня 2016 року Новозаводським районним судом м. Чернігова видано виконавчий лист № 751/3103/16-ц про зобов`язання ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

25 жовтня 2016 року головним державним виконавцем Новозаводського ВДВС м. Чернігова ГТУЮ у Чернігівської області Назаренко Т. В. відкрито виконавче провадження № 52726096 з примусового виконання вказаного документа.

02 листопада 2016 року головним державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 52726096 на підставі пункту 9 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 жовтня 2017 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 16 листопада 2017 року, визнано неправомірною постанову головного державного виконавця Новозаводського ВДВС м. Чернігова ГТУЮ у Чернігівській області Назаренко Т. В. про закінчення виконавчого провадження від 02 листопада 2016 року ВП № 52726096; зобов`язано головного державного виконавця Новозаводського ВДВС м. Чернігова ГТУЮ у Чернігівській області Назаренко Т. В. відновити виконавче провадження згідно статті 41 Закону України «Про виконавче провадження».

Постановою головного державного виконавця Новозаводського ВДВС м. Чернігова ГТУЮ у Чернігівської області Назаренко Т. В. від 17 листопада 2017 року виконавче провадження ВП № 52726096 відновлено.

Відповідно до доручення начальника Новозаводського ВДВС м. Чернігова ГТУЮ у Чернігівської області Ярошенка А. В., головним державним виконавцем Артюх Т. С. винесено постанову від 07 грудня 2017 року про прийняття виконавчого провадження ВП № 52726096.

Згідно акту державного виконавця, складеного 21 грудня 2017 року, старшим державним виконавцем Новозаводського ВДВС м. Чернігів ГТУЮ у Чернігівській області Артюх Т. С., 21 грудня 2017 року в присутності сторін виконавчого провадження - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 резолютивну частину рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19 серпня 2016 року було зачитано. Виконавчі дії зафіксовано відеозйомкою.

У порядку, визначеному пунктом 1 частини третьої статті 18, статтями 63, 64-1 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем Артюх Т. С. проводились перевірки виконання боржником судового рішення, під час яких жодних дій боржника ОСОБА_2 , які б перешкоджали ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . встановлено не було, що зафіксовано в актах перевірки від 21 грудня 2017 року, 28 грудня 2017 року, 04 січня 2018 року, 27 січня 2018 року, 06 червня 2018 року, 21 червня 2018 року, 19 липня 2018 року, 15 вересня 2018 року.

Згідно вказаних актів державного виконавця під час виконавчих дій державним виконавцем залучались спеціалісти в галузі психології, представники органу опіки та піклування, працівники поліції, з приводу залучення яких заявником заперечень не висловлювалось.

17 вересня 2018 року головним державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 52726096 на підставі пункту 9 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 лютого 2018 року, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 13 квітня 2018 року, відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Новозаводського ВДВС м. Чернігова ГТУЮ у Чернігівської області Артюх Т. С., що полягала у невиконанні приписів частини другої статті 63, частини першої статті 75 Закону України «Про виконавче провадження»; визнання неправомірним рішення про відмову у задоволенні клопотання стягувача ОСОБА_1 від 29 грудня 2017 року «про накладення на боржника штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у зв`язку з невиконанням рішення суду та встановлення нового строку для виконання судового рішення»; зобов`язання старшого державного виконавця Новозаводського ВДВС м. Чернігова ГТУЮ у Чернігівській області Артюх Т. С. вжити заходів щодо боржника ОСОБА_2 у зв`язку з невиконанням нею без поважних причин рішення суду, згідно з частиною другою статті 63, частиною першою статті 75 Закону України «Про виконавче провадження». Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_1 суди вказали, що заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що боржником ОСОБА_2 заявнику чиняться перешкоди у спілкуванні з дитиною, та що вона не виконує рішення суду без поважних причин.

Постановою апеляційного суду Чернігівської області від 13 квітня 2018 року у справі № 751/430/18 встановлено, що рішення суду від 19 серпня 2016 року ОСОБА_2 виконується, а твердження ОСОБА_1 про те, що нею не було усунуто перешкоду у вихованні батьком дитини та у спілкуванні з нею у вигляді психологічного бар`єру, що сприяє невиконанню рішення суду, є такими, що не стосуються суті судового рішення, яке виконується, так як ним боржника було зобов`язано утримуватися від певних дій, а не навпаки вчиняти будь-які дії, зокрема, усувати психологічний бар`єр,

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 вересня 2018 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірною постанови старшого державного виконавця Артюх Т. С. про відкладення проведення виконавчих дій від 06 липня 2018 року (ВП № 52726096); визнання неправомірним рішення начальника Новозаводського ВДВС міста Чернігова ГТУЮ у Чернігівській області Ярошенка А. Д. від 10 серпня 2018 року № 37650; визнання неправомірною бездіяльності старшого державного виконавця Артюх Т. С. щодо виконання судового рішення при здійсненні виконавчого провадження ВП № 52726096; зобов`язання старшого державного виконавця Артюх Т. С. вжити заходів щодо боржника ОСОБА_2 у зв`язку з невиконанням нею без поважних причин рішення суду, згідно частини другої статті 63, частини першої статті 75 Закону України «Про виконавче провадження».

26 грудня 2017 року ОСОБА_1 було подано зауваження до акту державного виконавця від 21 грудня 2017 року, в яких заявник виклав свої зауваження щодо не зазначення державним виконавцем певних обставин, що характеризували поведінку боржника, та просив врахувати в подальшій роботі. До змісту акту в інших частинах зауважень не висловлено. Зауваження до акту не вимагали від державного виконавця надання стягувачу окремої відповіді, оскільки відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», ОСОБА_1 як сторона у виконавчому провадженні мав право на оскарження акту держаного виконавця від 21 грудня 2017 року в судовому порядку, проте, цим правом не скористався.

У частинах першій, другій статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

У пункті 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Суди встановили, що при виконанні виконавчого листа № 751/3103/16-ц, виданого 12 вересня 2016 року Новозаводським районним судом м. Чернігова, державний виконавець вчинив усі передбачені Законом України «Про виконавче провадження» виконавчі дії, в тому числі і передбачені статтею 63; під час перевірок виконання боржником судового рішення жодних дій боржника ОСОБА_2 , які б перешкоджали ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено не було; ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 лютого 2018 року та постановою апеляційного суду Чернігівської області від 13 квітня 2018 року у справі № 751/430/18 було встановлено факт того, що рішення суду виконується.

За таких обставин суди зробили обґрунтований висновок про відмову у задоволенні скарги.

Доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд розглянув справу неповноважним складом суддів, оскільки справа розглянута не у тому складі суду, що призначав справу до розгляду, колегія суддів відхиляє. Аналіз матеріалів справи свідчить, що згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 січня 2019 року (Т. 1, а. с. 287) для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів: Лакіза Г. П. (головуючий суддя), Бечко Є. М., Євстафієв О. К. На підставі розпорядження керівника апарату суду № 32 від 14 лютого 2019 року (Т. 2, а. с. 27) призначено повторний автоматизований розподіл судових справ у зв`язку із перебуванням судді Євстафієва О. К. на лікарняному. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 лютого 2019 року (Т. 2, а. с. 28) для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів: Лакіза Г. П. (головуючий суддя), Бечко Є. М., Скрипка А. А.

Згідно частини другої статті 410 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені рішення ухвалені без додержання норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржені рішення залишити без змін, а тому судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400 та 410 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 грудня 2018 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 15 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді В. І. Крат

І. О. Дундар

М. М. Русинчук