Справа № 2-а-260 2010р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2010року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області
в складі головуючої судді Хандоги В.М.
при секретарі Гришкевич В.О.
розглянувши у судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби відділу ДАІ УМВС в м. Куликівка Чернігівської області Скрибка Андрія Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення
В С Т А Н О В И В :
позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови від 04 березня 2010 року про накладення на нього стягнення за статтею 123 ч.2 КУпАП у виді 260 гривень штрафу, постановлену за порушення ним п.20.3.Правил дорожнього руху, а зокрема за невиконання вимог дорожнього знаку 2.2 “проїзд без зупинки заборонено”
В позовній заяві позивач зазначає, що відповідач при ухваленні постанови про притягнення його до адмінвідповідальності порушив його Конституційне право на захист, а зокрема на надання йому правової допомоги. Про це він заявляв в своїх поясненнях, викладених в протоколі про адмінправопорушення.
Крім того позивач посилається на відсутність в його діях самого порушення Правил дорожнього руху. В протоколі про адмінправопорушення та в оспорюваній Постанові зазначається, що він проїхав залізничний переїзд без зупинки перед знаком 2.2 “проїзд без зупинки заборонено”. Він вважає, що з його боку порушення не було тому, що на залізничному переїзді встановлений світлофор, який згідно з п. 8.3 Правил дорожнього руху має перевагу перед дорожніми знаками пріоритету.
В судове засідання позивач не з”явився, але звернувся з письмовою заявою в якій просить справу розглянути без його участі. Позовні вимоги підтримує.
Відповідач у судове засідання не з”явився, заперечень проти позову не надав.
Дослідивши письмові докази, що є в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до постанови про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 був притягнутий до відповідальності за ст. 123 ч.3 КУпАП з накладенням штрафу у розмірі 260 грн. за те, що порушив п.20.3 Правил дорожнього руху, а зокрема, що не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2 “проїзд без зупинки заборонено”, встановленого перед залізничним переїздом, на 26 км автодороги Чергігів-Пирятин. ./а.с.3/.
Позивач у позовній заяві не оспорює той факт, що він проїхав переїзд без зупинки. Посилається лише на наявність на залізничному переїзді сигналу світлофору, який має перевагу перед дорожнім знаком. На думку суду позивач не довів який саме сигнал світлофору горів в момент переїзду ним залізничного переїзду. Згідно з п.8.3 Правил дорожнього руху сигнал світлофору має перевагу перед дорожнім знаком лише в тому випадку коли горить червоне світло. За таких підстав суд вважає, що порушення позивачем правил дорожнього руху мало місце.
Щодо порушення відповідачем Конституційного права позивача на захист, то суд вважає, що право на захист позивача не було порушене. Суд при цьому виходить з тих обставин, що позивач сам є адвокатом і враховуючи, що адміністративна справа не представляє складності то він самостійно міг захищати свої інтереси. На думку суду відповідач. посилаючись на порушення свого Конституційного права на захист, має намір уникнути сплати штрафу.
За таких обставин суд вважає, що постанова скасуванню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 158, 160-163 КАС України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку передбаченому ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя Ніжинського
міськрайонного суду Хандога В.М.