Справа № 1-84/10  

  В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2010 року                       Комсомольський міський суд

                                Полтавської області

    в складі: головуючого судді           Бутенко С.Б.

            при секретарі                 Головко М.С.

            за участю:   прокурора                     Зоріна В.С.                

               підсудного                 ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Комсомольську кримінальну справу по обвинуваченню

    ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Світловодськ Кіровоградської області, громадянина України, який має неповну середню освіту, не одружений, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий:

- 08.09.1997 р. Глобинським районним судом Полтавської області за ст.ст. 19-94, 44 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений 11.12.1998 р. умовно-достроково на 1 рік, 3 міс. 16 днів;

- 13.12.1999 р. Глобинським районним судом Полтавської області за ст. 140 ч. 2, ст. 17 ч. 2, ст. 140 ч. 2, ст.ст. 42, 43 КК України до 1 року 6 міс. позбавлення волі, звільнений 25.04.2001 р. по відбуттю строку покарання;

- 16.09.2004 р. Семенівським районним судом Полтавської області за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений 28.11.2006 р. умовно-достроково на 3 міс. 24 дні

    за ст. 185 ч. 2 КК України,

в с т а н о в и в:

    Будучи особою, яка раніше вчиняла злочини проти власності, маючи не погашену та не зняту в установленому порядку судимість, ОСОБА_1 повторно вчинив крадіжку за наступних обставин.

14 вересня 2009 року близько 17 год. 30 хв. на березі р. Дніпро в м. Комсомольську Полтавської області після спільного вживання алкогольних напоїв ОСОБА_1 умисно таємно повторно викрав із сумочки потерпілої ОСОБА_2 належний їй мобільний телефон «Sony Ericsson W300i» варістю 520 грн. із SIM–карткою мобільного оператора «Київстар» вартістю 25 грн., яким розпорядився на власний розсуд, продавши того ж дня в магазині «Рін-код» за 200 грн.          

    В судовому засіданні підсудний свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та показав, що був раніше знайомий із потерпілою ОСОБА_2 Маючи на меті помститися їй за сприяння колишнім сусідам, які відібрали у нього 500 грн. у рахунок відшкодування шкоди, заподіяної його співмешканкою, він вирішив викрасти у ОСОБА_2 мобільний телефон та продати його. З цією метою у зазначений в обвинуваченні час, після спільного вживання алкогольних напоїв на березі р. Дніпро в м. Комсомольську Полтавської області, дочекавшись коли ОСОБА_2 та його співмешканка заснуть, він таємно викрав із сумочки потерпілої зазначений мобільний телефон, який здав в магазині «Рін-код» за 200 грн. Гроші витратив на власні потреби та потреби своєї матері. Про вчинене шкодує, щиро розкаюється, намагався залагодити свою вину перед потерпілою, але її не знайшов.

    Показання підсудного щодо обставин скоєного злочину підтверджуються, а його вина доводиться також: протоколами огляду від 22.09.2009 р. (а.с. 4, 7), висновком судово-товарознавчої експертизи № п-802 від 16.11.2009 р. (а.с. 38-40), речовими та письмовими доказами по справі (а.с. 42-44), згідно яких 14 вересня 2009 року підсудний ОСОБА_1 продав мобільній телефон «Sony Ericsson W300i», що належить потерпілій ОСОБА_2, в магазин «Рін код» ПП ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 за 200 грн. Вартість даного телефону на час скоєння крадіжки складала 520 грн.        

На підставі досліджених доказів та встановлених обставин справи суд находить доведеною вину підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину, вказаного в описовій частині вироку, та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки він умисно повторно таємно викрав чуже майно.      

    Вирішуючи питання про призначення підсудному покарання, суд враховує, що він є особою раніше неодноразово судимою та має не погашені та не зняті в установленому порядку судимості, скоєний ним злочин відноситься до злочинів середньої тяжкості, за місцем проживання підсудний характеризується позитивно, згідно висновку ЛКК примусового лікування від хронічного алкоголізму та наркоманії не потребує (а.с. 73). Він щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю злочину, що суд враховує обставинами, які пом'якшують покарання. Обтяжуючих покарання обставин по справі не доведено.

    Враховуючи ступінь тяжкості, обставини вчинення злочину, дані про особу підсудного та обставини, що пом'якшують покарання, суд вважає, що покаранням, необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів є передбачене санкцією статті обмеження волі.  

    Разом з тим, суд дійшов висновку про можливість звільнення підсудного від відбування покарання з випробуванням, якщо протягом встановленого іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає, покладені на нього судом обов`язки.        

    Питання про речові докази вирішено судом у відповідності до ст. 81 КПК України.

          На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд ,

з а с у д и в:

    ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України із призначенням йому покарання у виді одного року обмеження волі.      

    На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити засудженого від відбування покарання, якщо протягом іспитового строку тривалістю 1 рік він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього такі обов`язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи;

- періодично з`являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.        

            Речові докази по справі: мобільний телефон «Sony Ericsson W300i» залишити потерпілій ОСОБА_2, як їй належний.      

    Запобіжний захід засудженому до набрання виром законної сили залишити попередній – підписку про невиїзд.      

                        На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб з  моменту його проголошення.

              Суддя                                                 підпис                                             С.Б. Бутенко

З оригіналом вірно. Суддя                                 С.Б. Бутенко