Справа № 317/2315/20

Провадження № 3/317/1070/2020

П О С Т А Н О В А

05 листопада 2020 року                                                м. Запоріжжя

Суддя Запорізького районного суду Запорізької області Ткаченко М.О., розглянувши матеріал, який надійшов з Запорізького РВП ДВП ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . РНОКПП: НОМЕР_1 , інші відомості суду не відомі.

Посвідчення водія на право керування транспортними засобами НОМЕР_2 не вилучалось.

За адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

05.08.2020 о 17-50 год. ОСОБА_1 у Запорізькій області, Запорізькому районі, с. Наталівка, вул. 8 Березня, керував транспортним засобом ГАЗ «33021», д.н.з. НОМЕР_3 , з ознаками алкогольного сп`яніння: нечітка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з даними ІПНП «АРМОР», ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП не притягувався. Згідно з даними ІПНП «НАІС» ОСОБА_1 16.09.2008 отримав посвідчення водія НОМЕР_2 , яке не надав співробітникам Запорізького РВП для вилучення під час складання протоколу ОБ №101638 від 05.08.2020 (а.с.4).

Розгляд адміністративного матеріалу, призначеного до розгляду на 18.08.2020 не відбувся в зв`язку із неявкою правопорушника. 02.09.2020 розгляд справи було відкладено за клопотанням ОСОБА_1 про виклик свідків, 17.09.2020, 07.10.2020 розгляд справи було відкладено в зв`язку із неявкою свідків.

Під час розгляду адміністративного матеріалу в судовому засіданні 02.09.2020 ОСОБА_1 провину не визнав, та суду пояснив, що 05.08.2020 року о 17 год. 50 хв. він автомобілем не керував, керував його знайомий, який суду підтвердити цей факт не може, оскільки зараз у від`їзді, коли повернеться невідомо. Разом із тим, ОСОБА_1 не заперечував, що він відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу.

У судові засідання 07.10.2020, 30.09.2020, 05.11.2020 правопорушник ОСОБА_1 не з`являвся, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с.30, 41).

Крім того, на офіційному сайті Запорізького районного суду Запорізької області (https://zp.zp.court.gov.ua/sud0810/gromadyanam/csz/), в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення даної справи до розгляду були зазначені дата, час та місце розгляду справи.

Судом зауважується, що законодавством встановлено строки здійснення провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності з метою забезпечення учасникам

процесу визначеності у часі, протягом якого суд розгляне справу. Передусім такі строки слугують інтересам особи, яка зазнає заходів впливу, оскільки наявність визначеного строку дає розуміння того, скільки триватиме такий вплив. Водночас протягом такого строку особу наділено процесуальними правами та обов`язками, що дає особі можливість, в тому числі з використанням адміністративного ресурсу (повноважень суду щодо витребування доказів, допиту свідків тощо), представити суду доводи на захист своєї правової позиції. Добросовісна участь особи у процесі вирішення її справи полягає в активній участі у розгляді її справи і недопущенні зловживань наданими їй правами.

Дотримання балансу між інтересами всіх сторін при розгляді справи покладено на суд, який, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін, також зобов`язаний дотримуватися встановлених законодавством правил та строків розгляду справи.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, добросовісність застосування якого входить до обов`язків судді, визначених статтею 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення.

З огляду на те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо нього в Запорізькому районному суді Запорізької області, не вжив заходів для явки до суду, на момент розгляду справи заперечення, заяви чи клопотання від ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні, що дає право суду вважати, що поведінка ОСОБА_1 є такою, що направлена на затягування розгляду справи з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, на підставі всебічного, повного і об`єктивного аналізу всіх доказів по справі в їх сукупності, у відповідності до ст. 252 КУпАП, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Частиною 1 ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення,

винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).

Провина правопорушника ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 101638 від 05.08.2020 (а.с.5) та доданими до нього матеріалами, а саме: довідкою з даними ІПНП «АРМОР» (а.с.4); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.7); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.08.2020 (а.с.10); письмовими поясненнями свідків (а.с.8-9); диском з відеозаписом правопорушення (а.с.11).

Зміст протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №101638 від 05.08.2020 відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки містить відомості, передбачені вказаною нормою закону, підписаний особою, яка його склала, в ньому зафіксовано у відповідному записі відмову особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу та надання пояснень в присутності двох свідків, а також зазначено про роз`яснення ОСОБА_1 прав та обов`язків. Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від отримання копії протоколу про адміністративне правопорушення.

Також в протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ №101638 від 05.08.2020, який є одним із доказів правопорушення, відповідно до вимог ст.251 КУпАП, зазначені свідки правопорушення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ..

За клопотанням правопорушника судом викликалися вказані свідки у судові засідання 17.09.2020, 07.10.2020, 30.09.2020, 05.11.2020.. Крім того, ухвалою суду від 07.10.2020 застосовано привід до свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка залишилася без виконання, у зв`язку із чим судом досліджено письмові пояснення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з яких вбачається, що у присутності свідків ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі, а також відмовився від надання пояснень та підпису протоколу про адміністративне правопорушення.

Дослідивши диск з відеозаписом правопорушення, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення, судом встановлено, що ОСОБА_1 підтвердив факт керування автомобілем та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.

Згідно із пунктом 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року за №1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Ознаки алкогольного сп`яніння визначені в п.3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженій наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року за № 1452/735, зареєстрованій в МЮ України 11.11.2015 року за № 1413/27858.

Так, ознаками алкогольного сп`яніння є, в тому числі, запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів.

Пунктами 3, 4 вказаного вище Порядку встановлено, що огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків.

У відповідності до вказаних норм Порядку ОСОБА_1 поліцейським запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу у зв`язку із виявленням ознак алкогольного сп`яніння при керуванні ним транспортним засобом.

Так, з акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів вбачається, що ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у зв`язку із виявленими ознаками алкогольного сп`яніння (а.с.4).

В графі акту «Результати огляду на стан сп`яніння» зазначено про відмову ОСОБА_1 від огляду; зазначені свідки відмови від огляду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ..

Пунктом 6 вказаного Порядку встановлено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Також, у відповідності до наведеної вище норми п.6 Порядку, ОСОБА_1 направлявся на огляд у ЗОНД (а.с.10).

Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідності до ст. 251, 255 КУпАП, поліцейським зібрано достатньо доказів при складанні протоколу про адміністративне правопорушення для всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Суд критично оцінює пояснення ОСОБА_1 щодо того, що він не керував транспортним засобом, оскільки на доданому до протоколу відеозаписі він підтвердив факт керування автомобілем у стані алкогольного сп`яніння.

Проаналізовані судом докази в сукупності дають підстави для висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст.33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , як і обставин, що обтяжують його відповідальність, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.

Враховуючи вимоги ст. 33 КУпАП, суд дійшов висновку про необхідність накладення на правопорушника стягнення, достатнього для його виправлення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» потрібно стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 38, 40-1, 130, 283, 284, 287, 289 КУпАП, суд –

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України, та накласти адміністративне стягнення: у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200,00 грн (десять тисяч двісті гривень 00 коп.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Для сплати штрафу кошти перерахувати – призначення платежу: «Адміністративні штрафи за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», Одержувач: ГУК у Запорізькій області 21081300, Код отримувача: 37941997, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок: UA708999980313000149000008001, Код класифікації доходів бюджету 21081300.

Роз`яснити правопорушнику, що у разі несплати штрафу в установлений ст. 307 КУпАП строк, постанова буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 308 КУпАП з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Протокол про адміністративне правопорушення – серія ОБ № 101638 від 05.08.2020.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106 – судовий збір у розмірі 420,40 грн (чотириста двадцять гривень 40 коп.).

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Суддя                                                                                         М.О. Ткаченко