Справа № 149/2055/20

Провадження №2/149/573/20

Номер рядка звіту 40

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

       06.11.2020                                                                                м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд в складі:

головуючого судді Павлюк О.  О.

при секретарі Зоріна О. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмільнику в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом АТ КБ "ПриватБанк" до  ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -

В С Т А Н О В И В:

АТ КБ "Приватбанк" звернулося до Хмільницького міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивований тим, що 13.06.2015 ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ "Приватбанк" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву б/н від 13.06.2015 про приєднання до умов і правил надання банківських послуг в КБ "Приватбанк". Станом на 15.07.2020 року у ОСОБА_1 існує заборгованість перед позивачем в сумі 41276,70 грн., яку він просить стягнути в судовому порядку.

Ухвалою суду від 21.09.2020 у даній справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, проти проведення заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилася, про час і місце розгляду справи повідомлялась своєчасно і належним чином, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подала, заяв і клопотань не надсилала.

За сукупністю підстав, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Між ПАТ КБ "Приватбанк", правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк» (а.с. 79), та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № б/н, згідно умов якого остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку (копія на а.с. 29). З даною анкетою-заявою відповідача ознайомлено під підпис 13.06.2015.

Згідно інформації, викладеній у даній анкеті-заяві, ОСОБА_1 підтвердила, що підписанням цієї анкети-заяви вона згодна з тим, що дана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між нею та банком договір про надання банківських послуг.

До кредитного договору позивач додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПАТ КБ "ПриватБанк".

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 15.07.2020 року (а.с. 19-20) становить 41276,70 грн. і складається із: заборгованості за тілом кредиту - 31215,37 грн., заборгованості за простроченими відсотками 10061,33 грн. Погашено заборгованості по пені - 10400, 89 грн. (а.с.18 з/с).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ "ПриватБанк").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У анкеті-заяві позичальника від 13.06.2015 року року процентна ставка не зазначена. Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Судом за клопотанням представника позивача відповідно до ч. 7 ст. 85 ЦПК України оглянуто веб-сайт (сторінку) в мережі Інтернет на сайті: https://privatbank.ua/terms з метою встановлення та фіксування їх змісту (розділ 2.1 Умов і правил). Однак матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці умови розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження N 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ "ПриватБанк" в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Відповідно до ч. 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд звертає увагу, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Оскільки Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" "Універсальна, 30 днів пільгового періоду" та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідача, їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Відтак суд вважає, що зарахування позивачем 10400,89 грн. заборгованості по пені (а.с. 18, з/с) є передчасним і безпідставним, а вимоги щодо стягнення заборгованості за простроченими відсотками в сумі 10061,33 грн. не підлягають задоволенню.

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ "ПриватБанк" не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів на умовах, визначених договором. Зазначені висновки відповідають правовій позиції, висловленій у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року (провадження N 14-131цс19) і не спростовані відповідачем при розгляді цієї справи.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Зважаючи на вищевикладене, а також на встановлені в ході судового розгляду обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредита в сумі 20814,48 грн (за вирахуванням самостійно зарахованого позивачем як суми пені 10400,89 грн.) підлягають задоволенню.

       Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати - судовий збір 1059, 97 грн. пропорційно до задоволених вимог.

       На підставі ст.ст. 526, 530, 536, 610,625, 1054, 1056 та керуючись ст.ст. 3, 10, 15, 60, 88, 209, 213- 215, 224-228, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий 05.06.1996 року Хмільницьким МРВ УМВС України у Вінницькій області, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь АТ КБ "Приватбанк" (код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_3 , МФО 305299, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) заборгованість за договором б/н від 13.11.2015 на загальну суму 20814 (двадцять тисяч вісімсот чотирнадцять) грн. 48 (сорок вісім) коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий 05.06.1996 року Хмільницьким МРВ УМВС України у Вінницькій області, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь АТ КБ "Приватбанк" (код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_3 , МФО 305299, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) документально підтверджений розмір сплаченого судового збору пропорційно до задоволених вимог в сумі 1059 (одна тисяча п`ятдесят дев`ять) грн. 97 (дев`яносто сім) коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Павлюк О. О.