Постанова

Іменем України

05 листопада 2020 року

м. Київ

справа №709/636/17

провадження №61-20426св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Фаловської І. М.

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про припинення права власності на частку у спільному майні; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні майном, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 10 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Бондаренка С. І., Храпка В. Д., Новікова О. М.

учасники справи:

позивач - відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 ,

відповідач - позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_4 ,

третя особа - ОСОБА_3 ,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_4 , третя особа - ОСОБА_3 , з позовом, у якому просив припинити право власності відповідача на 1/6 частину житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 та стягнути на користь відповідача грошову компенсацію за належну їй 1/6 вказаного будинку в розмірі 20 226,34 грн.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його дружина ОСОБА_5 . Спадкоємцями після її смерті є ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області

від 02 липня 2014 року між спадкоємцями розподілена спадщина, а саме: визнано за відповідачем право власності в порядку спадкування за законом на 1/6 частину житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 .

У 2016 році ОСОБА_4 звернулася до Чорнобаївського районного суду з позовними вимогами до ОСОБА_1 про виділення її частки в натурі, проте судом в задоволенні позовних вимог їй було відмовлено.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи

від 10 листопада 2016 року дійсна ринкова вартість спірного домоволодіння становить 121 358 грн. У висновку експерта також зазначено, що реальний розподіл вказаного домоволодіння з метою влаштування двох ізольованих квартир в існуючому житловому будинку у відповідності до ідеальних часток співвласників не можливий.

Посилаючись на наведені обставини, позивач просив позов задовольнити.

У жовтні 2017 року ОСОБА_4 звернулась до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 , з зустрічним позовом, у якому просила зобов`язати ОСОБА_1 усунути їй перешкоди у користуванні спірним будинковолодінням шляхом вселення та передачі їй ключів від нього, встановити порядок користування будинковолодінням АДРЕСА_1 виділивши окреме приміщення для позивача як житло та надавши право користування допоміжними приміщеннями.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 02 липня 2014 року за нею визнано право власності в порядку спадкування за законом на 1/6 частину житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 . Вказане житлове приміщення є її єдиним житлом і у неї відсутнє будь-яке інше нерухоме майно житлового призначення.

Зазначала, що з боку відповідача вчинюються перешкоди в користуванні позивачем належній їй на праві власності 1/6 частини вказаного будинковолодіння, у зв`язку з чим вона була вимушена звернутися із заявами щодо вчинення їй перешкод у користуванні майном до правоохоронних органів та до Вереміївської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області.

Посилаючись на наведені обставини, ОСОБА_4 просила задовольнити зустрічний позов.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області

від 01 липня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Припинено право власності ОСОБА_4 на 1/6 частину житлового будинку з надвірними спорудама по

АДРЕСА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію у розмірі вартості 1/6 частини вказаного житлового будинку з надвірними спорудами, що становить 30 650 грн шляхом перерахування вказаних коштів з депозитного рахунку ТУ ДСА України у Черкаській області, внесених ОСОБА_1 згідно з квитанціями від 12 квітня 2017 року №22447760 та від 14 листопада 2018 року №367770458.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частину житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого по

АДРЕСА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640 грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що частка

ОСОБА_4 в спірному житловому будинку є незначною і не може бути виділена в натурі. Спільне володіння і користування є неможливим через неприязні стосунки сторін, подальше спільне володіння та користування спірним будинком буде порушувати права та інтереси співвласників, а тому припинення права власності ОСОБА_4 на належну їй частку житлового будинку не завдасть шкоди її інтересам, зважаючи на те, що вона в ньому не проживає.

Суд першої інстанції також указав, що позови ОСОБА_1 і

ОСОБА_4 взаємопов`язані, тому задоволення ОСОБА_1 виключає можливість задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні майном, оскільки припинення права власності ОСОБА_4 на спірну частину житлового будинку, припиняє всі інші пов`язані з цим права на дане майно.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Черкаського апеляційного суду від 10 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено. Рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 01 липня

2019 року скасовано, ухвалено нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_4 задоволено.

Усунуто перешкоди ОСОБА_4 в користуванні будинком АДРЕСА_1 шляхом її вселення у вказаний будинок та зобов`язано

ОСОБА_1 надати ОСОБА_4 ключі від замка вхідних дверей зазначеного будинку.

Встановлено наступний порядок користування вказаним будинком: виділено ОСОБА_4 в користування житлову кімнату № 5 площею 12,1 кв. м;

виділено ОСОБА_1 в користування: житлову кімнату № 4 площею 16,4 кв. м, житлову кімнату № 6 площею 11,4 кв. м, житлову кімнату № 7 площею 23,6 кв. м.

Веранду №1 площею 6,6 кв. м.; передпокій № 2 площею 12,4 кв. м; кухню №3 площею 14,2 кв. м; санвузол № 8 площею 5,7 кв. м; коридор № 9 площею 3,1 кв м; веранду №10 площею 6,4 кв. м, топочну № 11

площею 3,9 кв. м залишено в спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 3 200 грн.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позбавлення ОСОБА_4 права власності частки у єдиному житлі завдасть істотної шкоди як їй, так і її малолітньому сину.

Апеляційний суд дійшов висновку, що, оскільки спірне приміщення є житлом, то такий спосіб усунення перешкод в користуванні власністю як вселення та зобов`язання іншого співвласника не чинити перешкод в користуванні спірним будинковолодінням і надання ключів від вхідних дверей будинку, є можливим способом захисту порушеного права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій листопаді 2019 року, ОСОБА_1 просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням закону, норм матеріального та процесуального права.Суд не звернув уваги на пояснення заявника про те, що

ОСОБА_4 має у власності житловий будинок з надвірними спорудами та земельну ділянку по АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою від 28 листопада 2017 року № 929, виданою Вереміївською сільською радою Чорнобаївського району Черкаської області, запис в погосподарській книзі № 11, особовий рахунок № НОМЕР_2 .

Суд апеляційної інстанції не дав належної оцінки тій обставині, що у справі неодноразово призначалося проведення оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи, жодного разу виконання експертизи не було доручено тій установі, на якій наполягав заявник, суд першої інстанції призначав експертні установи, на яких наполягав представник ОСОБА_4 , неодноразово ці установи змінювались.

Касаційна скарга містить посилання на те, що апеляційний суд перебрав на себе повноваження експертів та вирішив, що є можливість встановити порядок користування, хоча такий порядок користування прямо суперечить закону.

Доводи інших учасників справи

У відзиві ОСОБА_4 заперечила проти доводів касаційної скарги, зіславшись на їх безпідставність, просила відмовити в задоволенні касаційної скарги, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Інші учасники справи відзиву щодо вимог і змісту касаційної скарги до суду не направили.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області

від 02 липня 2014 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно - задоволено. Визнано за ОСОБА_4 право власності

на 1/6 частину житлового будинку з надвірними спорудами

по АДРЕСА_1 .

З копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності встановлено, що ОСОБА_4 належить на праві власності 1/6 частина житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1 .

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ОСОБА_1 є власником 5/6 частин житлового будинку

АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки, виданої виконкомом Вереміївської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області від 23 січня 2017 року № 50 ОСОБА_4 зареєстрована в АДРЕСА_1 разом з сином ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 . За даною адресою не проживають на протязі багатьох років.

Згідно висновку за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 10 листопада 2016 року реальний розподіл спірного домоволодіння з метою влаштування двох ізольованих квартир в існуючому житловому будинку у відповідності до ідеальних часток співвласників - неможливий.

Згідно з висновком за результатами судової оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи від 17 липня 2018 року ринкова вартість 1/6 частини спірного житлового будинку на час проведення експертизи становить 30650,00 гривень; виділ 1/6 частини спірного домоволодіння, в тому числі шляхом проведення реконструкції чи перепланування неможливий; встановити порядок користувння спірним домоволодінням у відповідності до ідеальних часток співвласників 1/6 та 5/6 або з незначним відхиленням, не вбачається можливим.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У силу положень статей 21, 24, 41 Конституції України, статей 319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.

Апеляційний суд установив, що між сторонами виникають суперечки з приводу користування будинковолодінням АДРЕСА_1 по причині вчинення ОСОБА_1 перешкод у користуванні належною ОСОБА_4 часткою спірного домоволодіння, з приводу чого вона зверталася до Вереміївської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області та до правоохоронних органів із заявами щодо вжиття заходів з приводу усунення їй перешкод у доступі до спірного будинковолодіння.

Згідно із статтею 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено, але за умови, що завдана внаслідок такого припинення шкода не буде істотною. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні позову про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.

Зазначена правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 02 липня 2014 року № 6-68цс12, від 24 лютого 2016 року

№ 6-2784цс15 і підстав для відступлення від цієї позиції колегія суддів не знаходить, така судова практика є незмінною.

Аналіз положень статті 365 ЦК України дає підстави для висновку, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено за наявності будь-якої з передбачених пунктами 1-3 частини першої цієї статті підстав, які є самостійними, але за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику та членам його сім`ї, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та особливостей об`єкта, який є спільним майном.

Встановивши, що припинення права власності ОСОБА_4 на 1/6 частку у спірному будинковолодінні завдасть їй та її малолітньому сину істотної шкоди, та порушить принцип рівності прав співвласників, який забороняє обмеження прав одних співвласників за рахунок інших, апеляційний суд дійшов вірного висновку про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позову про припинення права на частку у спільному майні та задоволення зустрічного позову ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні майном.

Доводи позивача про неможливість виділення належних відповідачу частки у натурі в окреме жиле приміщення не є безумовною підставою для примусового припинення права власності відповідачів належної їм частини у спірному будинку. Припинення права власності власника на відповідну частку майна допускається лише за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам, тобто завдана внаслідок припинення права шкода не буде істотною. Апеляційний суд встановив істотність шкоди, яка може бути завдана відповідачам внаслідок припинення їх права власності на частку у спільному майні.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду апеляційної інстанції, Верховний Суд виходить з того, що у справі, що розглядається, учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних по суті висновків апеляційного суду.

З огляду на вищевикладене доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Черкаського апеляційного суду від 10 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

А. А. Калараш

І. М. Фаловська