Справа № 501/2659/20

2/501/1145/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2020 року м. Чорноморськ

Суддя Іллічівського міського суду Одеської області Тюмін Ю.О.

Секретар судового засідання Морозова Л.Ю.

Позивач - ОСОБА_1

Відповідач - Державне підприємство «Морський торговельний порт «Чорноморськ»

Представник відповідача - Марченко Дмитро Вікторович

Вимоги позивача:

- скасувати наказ виконуючого обов`язки директора державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» від 26.02.2020 р. № 04-СТ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»;

- стягнути на користь ОСОБА_1 суму завданої моральної шкоди в розмірі 100 000,00 грн.

Стислий виклад позиції позивача

Позиція позивача викладена у позовній заяві (а.с. 1 - 12), у відповіді на відзив (а.с. 160 - 165), а також висловлена в судовому засіданні.

Позивач працює на посаді начальника відділу документообігу служби адміністративно-господарського забезпечення ДП «МТП «Чорноморськ». Наказом від 26.02.2020 р. № 04-СТ йому було оголошено догану за неналежне виконання п. 1.3, 2.1, 2.22, 2.4 Посадової інструкції начальника відділу документообігу САГЗ від 12.02.2018 № 1486/11.2-22, порушення п/п 2.2.4 п. 2.2. Розділу 2 Колективного договору ДП «МТП «Чорноморськ», п/п «а», «д» п. 1 Розділу 3 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ДП «МТП «Чорноморськ», порушення вимог ст. 139 КЗпП України. Його притягнуто до відповідальності за начебто допущення його підлеглою ОСОБА_2 прогулу, тобто відсутності на роботі без поважних причин. Однак це не відповідає дійсності з таких підстав:

- ОСОБА_2 була відсутньою на роботі з його - безпосереднього керівника дозволу, тобто причина була поважною. Напередодні, 11 лютого, він був у відпустці, однак телефоном доручив підлеглій наступного дня провести переговори з посадовими особами ПАТ «Укрпошта» з питань надання знаків поштової оплати до проведення закупівлі. Оскільки це передбачало перебування в робочий час за межами адмінбудівлі, ОСОБА_2 11 лютого 2020 року написала заяву про надання їй відпустки без збереження заробітної плати, яку залишила у нього на столі. Даючи таке доручення підлеглій він виконував усне розпорядження в.о. заступника директора ДП «МТП «Чорноморськ» ОСОБА_3 , який погодив проведення переговорів завідувачем канцелярії;

- наступного дня, 12 лютого 2020 року, ОСОБА_2 дійсно була відсутньою на робочому місці, однак по перше, це не спричинило негативних наслідків для роботи, оскільки він самостійно виконував її роботу, а по-друге нею заздалегідь була написана заява про надання відпустки, яку він не направив відразу до управління персоналом через зайнятість;

- після обіду, о 14:40 годині він приніс заяву до служби управління персоналом, де поставив своє погодження, зазначивши дату 11.02.2020 р. та подав її для оформлення відпустки. Після цього він повернувся на своє робоче місце, де дізнався про проведену перевірку, якою було виявлена відсутність ОСОБА_2 ;

- ОСОБА_2 є особою з інвалідністю, а тому відповідно до ст. 25 ЗУ «Про відпустки» відпустка без збереження заробітної плати надається їй обов`язково;

- надані відповідачем службові листи не є доповідними записками та не відповідають вимогам державних стандартів, а тому їх використання в процедурі притягнення його до відповідальності є незаконним. Від нього не були отримані пояснення під час притягнення до дисциплінарної відповідальності;

- діями відповідача завдана моральна шкода, оскільки наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності був розповсюджений по підприємству, що призвело до зниження суспільної оцінки його ділових та професійних якостей, зневаги оточуючих, відключення номеру та комп`ютеру, зміна замків кабінету, добавляння в чорний список друзями та видалення з друзів на фейсбуці людей, з якими він працював. Він був вимушений звернутися до лікарні, що свідчить про те, що дії відповідача нанесли йому моральної та фізичної шкоди. Після його одужання йому неодноразово наказами оголошувалися простої та включено до списків осіб, посади яких підлягають скороченню. Тобто після притягнення його до дисциплінарної відповідальності його не було допущено до роботи.

Стислий виклад заперечень відповідача

Відповідач просив відмовити повністю у задоволенні позову. Заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву (а.с. 124 - 132), заперечення (а.с. 201 - 205), а також висловлені представником відповідача в судовому засіданні.

12 лютого 2020 року о 14:45 годині комісія з питань перевірки та контролю за дотриманням трудової дисципліни виявила відсутність на робочому місці ОСОБА_2 , про що було складено акт.

Вже після цього - о 15:00 годині заява про надання відпустки без збереження заробітної плати ОСОБА_2 на 12.02.2020 р. за сімейними обставинами була надана до служби управління персоналом. Заява не була узгоджена безпосереднім керівником, оскільки позивач проставив візу після того як приніс заяву у службу управління персоналом - в присутності фахівця ОСОБА_4

ОСОБА_2 написала заяву у зв`язку з сімейними обставинами, не зазначала про її необхідність у зв`язку з інвалідністю, підтвердила це у своїх письмових поясненнях, що спростовує аргументи позивача про виконання нею його доручення з ведення переговорів. Крім того, посадовою інструкцією позивача не вповноважено на проведення процедури закупівлі або проведення переговорів з контрагентами.

Відсутність ОСОБА_2 на робочому місці без поважної причини свідчить про неналежне виконання її керівником - позивачем - посадових обов`язків.

Процедура притягнення до дисциплінарної відповідальності була дотримана, оскільки позивач дав письмові пояснення з приводу події 12.02.2020 р., якими він пояснив причини відсутності ОСОБА_2 . Те, що позивач оформив це службовим листом не спростовує те, що відповідач дотримався вимог ст. 149 КЗпП України та отримав письмові пояснення від порушника трудової дисципліни.

Вимоги позивача щодо стягнення моральної шкоди необґрунтовані, оскільки не доведені обставини добавляння в чорний список друзями та видалення з друзів в соціальній мережі людей, з якими він працює, не надано доказів на підтвердження наявності, тяжкості та істотності вимушених змін у житті після притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Листки непрацездатності не містять відомостей про діагноз та не підтверджують обставини душевних страждань та не підтверджують причинний зв`язок між фактом притягнення позивача та наслідками.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Між сторонами існують трудові правовідносини, оскільки з 01.02.2018 р. позивач працює в ДП МТП «Чорноморськ» на посаді начальника відділу документообігу Служби адміністративно-господарського забезпечення, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 (а.с. 3 - 5).

Обсяг повноважень позивача та його підлеглих визначений у Положеннях та посадових інструкціях працівників структурних підрозділів Служби адміністративно-господарського забезпечення (а.с. 49 - 68, 110-114).

Порядок ведення діловодства у ДП МТП «Чорноморськ» визначений Інструкцією з діловодства (а.с. 26 - 44).

11 лютого 2020 року позивач ОСОБА_1 знаходився у відпустці на підставі його заяви від 10.02.2020 р. (а.с. 90), що також підтверджується копією наказу (а.с. 103).

Цього ж дня 11 лютого 2020 року ОСОБА_2 написала заяву про надання їй відпустки без збереження заробітної плати на 12 лютого 2020 року, що підтверджується даними копії її заяви (а.с. 119). Обставини, що ОСОБА_2 написала цю заяву 11 лютого 2020 року у відсутності керівника ОСОБА_1 , вона підтвердила також 13 лютого 2020 року при наданні письмових пояснень (а.с. 109).

І в заяві про надання відпустки і в письмових поясненнях ОСОБА_2 обґрунтовує необхідність відсутності сімейними обставинами та не зазначає про необхідність ведення переговорів за дорученням позивача. Тому суд вважає спростованим твердження позивача в цій частині.

ОСОБА_2 мала право на обов`язкове отримання відпустки без збереження заробітної плати.

Так, надання відпустки без збереження заробітної плати за сімейними обставинами врегульоване положеннями ч. 2 ст. 84 КЗпП України, відповідно до яких за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

Тобто, за версією відповідача, надання ОСОБА_2 відпустки з цих причин не було обов`язковим.

Однак, ОСОБА_2 є особою з інвалідністю з дитинства ІІІ групи, що підтверджується копією посвідчення № НОМЕР_2 (а.с. 118).

П. 6 ст. 25 ЗУ «Про відпустки» встановлює, що особам з інвалідністю III групи відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов`язковому порядку.

Тобто, зазначена норма визначає не причини надання відпустки (у зв`язку з інвалідністю, а не за сімейними обставинами), а категорію осіб, яким така відпустка надається без збереження заробітної плати. Тому ОСОБА_2 користується цим правом, передбаченим ст. 25 ЗУ «Про відпустки».

Стаття 84 КЗпП України передбачає, що у випадках, передбачених статтею 25 Закону України "Про відпустки", працівнику за його бажанням надається в обов`язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати.

12 лютого 2020 року о 14:45 годині ОСОБА_2 була відсутня на робочому місці, що встановлено комісією у складі співробітників ДП «МТП «Чорноморськ» (а.с. 104), визнається сторонами і не піддається сумніву.

12 лютого 2020 року о 15:00 годині позивач ОСОБА_1 передав заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати ОСОБА_2 на 12.02.2020 р. за сімейними обставинами до служби управління персоналом, при цьому завізував її, проставивши число 11.02.2020 р., що підтверджується:

- показаннями свідка ОСОБА_4 , яка в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 12 лютого 2020 року о 15:00 годині показував їй заяву про відпустку своєї підлеглої, на що та зауважила йому, що йому необхідно завізувати її та подати до приймальної, що позивач і зробив, проставивши візу при ній, після чого передав на реєстрацію;

- даними листа ОСОБА_4 на ім`я в.о. начальника СУП Згоди О.О. від 12.02.2020 р. (а.с. 105);

- даними службового листа ОСОБА_5 від 12.02.2020 р. (а.с. 106)

- даними наказів про притягнення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності (а.с. 206, 23 - 25).

Заява ОСОБА_2 містить відмітку штампу «управління персоналом» та вхідний номер із зазначенням часу 15:00, що свідчить про те, що заява була отримана роботодавцем, хоча і після обіду дня відпустки.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що зазвичай заяви про відпустки подаються до служби управління персоналом до обіду, тому реєстрація заяви ОСОБА_6 в той же день, однак до обіду не створювало будь-яких проблем.

26 лютого 2020 року ОСОБА_2 притягнута до дисциплінарної відповідальності за допущення прогулу 12 лютого 2020 року, що підтверджується копією наказу № 05-Ст від 26.02.2020 р. (а.с.206). Однак, суд критично оцінює дані цього наказу і не приймає до уваги при постановленні рішення.

Зазначений наказ про притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності не має преюдиційного значення та має бути оцінений в сукупності інших доказів у справі.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 мала право в обов`язковому порядку отримати відпустку без збереження заробітної плати та заздалегідь - напередодні - написала відповідну заяву, однак не могла передати її до служби управління персоналом через відсутність керівника, який запевнив її, що поставить відмітку узгодження та передасть на оформлення наступного дня, тому ОСОБА_2 мала право розраховувати, що вчинила всі необхідні дії для отримання відпустки 12 лютого 2020 року.

Однак її керівник ОСОБА_1 не передав вчасно заяву підлеглої до служби управління персоналом, чим створив у комісії враження, що ОСОБА_2 12 лютого 2020 року мала бути присутньою на робочому місці, однак відсутня на робочому місці без поважної причини.

Судом не встановлено порушень відповідачем процедури притягнення відповідача до дисциплінарної відповідальності, оскільки Лист ОСОБА_1 «Щодо відсутності працівника на робочому місці» від 12.02.2020 р. (а.с. 107 - 108) підтверджує, що роботодавцем було дотримане його право викласти свою позицію щодо події. Крім того, суд критично оцінює посилання позивача на складення записок та листів працівниками у неналежній формі, оскільки досліджені документи незалежно від їх назви чи то службова записка, або ж доповідна записка чи пояснення, містять необхідні відомості про фактичні обставини події. Повноважність складу комісії з питань перевірки та контролю за дотриманням трудової дисципліни доведена відповідачем копією відповідного наказу (а.с. 133).

26 лютого 2020 року до дисциплінарної відповідальності був притягнутий ОСОБА_1 за неналежне виконання ним посадових обов`язків в частині належної організації роботи відділу та здійснення контролю стану трудової дисципліни, тобто за допущення ним порушення підлеглою - ОСОБА_2 трудової дисципліни та правил внутрішнього трудового розпорядку (а.с. 23-25).

Хоча дії позивача щодо невчасного оформлення заяви підлеглої і призвели до зазначених обставин, однак вони не містять складу дисциплінарного проступку, за вчинення якого він був притягнутий до відповідальності, оскільки у ОСОБА_2 були поважні причини відсутності на роботі.

Крім того, як пояснив ОСОБА_1 , 12 лютого він виконував роботу замість відсутньої ОСОБА_2 , у зв`язку з чим будь-яких шкідливих наслідків її відсутності взагалі не було. Суду не надано доказів і представник відповідача в судовому засіданні не зазначив про будь-які негативні наслідки для підприємства, крім порушення внутрішнього трудового розпорядку та трудової дисципліни, що виразилося у відсутності працівника на робочому місці без поважної причини. А оскільки суд дійшов висновку, що у ОСОБА_2 були поважні причини відсутності на роботі за погодженням з безпосереднім керівником на підставі її заяви про надання відпустки, то досліджена судом подія взагалі не мала негативних наслідків для роботодавця - відповідача.

26 лютого 2020 року в.о. начальника СУП Згода О.О. здійснив розсилку всім керівникам структурних підрозділів наказу про притягнення позивача ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, що підтверджується списком на розсилку наказу директора від 26.02.2020 р. (а.с. 120).

Представник відповідача не зміг назвати чим передбачені такі дії відповідача, не отримав суд пояснень відповідача також про причини розсилки наказу та мети, з якою це було зроблено.

Однак, незалежно від мети, яку переслідував роботодавець суд вважає очевидним, що розповсюдження серед всіх керівників структурних підрозділів підприємства наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, тобто документу, який стосується його особисто, порушило право позивача на збереження такої інформації в таємниці від колективу.

Ч. 1 ст. 2371 КЗпП України передбачає, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Завдання шкоди діловій репутації позивача в очах інших колег призвело до моральних страждань позивача і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя та відновлення ділової репутації.

При цьому суд не бере до уваги обставини поширення на позивача дії наказів про простій на виробництві та включення його до списку працівників, чия посада підлягає скороченню відповідно до Наказу від 24 березня 2020 року № 96 «Про зміни в організації виробництва і праці» відповідач позивач ОСОБА_1 включений до списку працівників, чия посада підлягає скороченню (а.с. 167 - 172, 173), а також дані про проходження ним лікування з 27 лютого до 17 березня 2002 року (73 - 74, 115 - 117), оскільки позивачем не доведений причинний зв`язок між порушенням його прав відповідачем та настанням таких наслідків. Також позивачем не надані докази втрати життєвих зв`язків.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що розумним і достатнім буде відшкодування позивачу моральної шкоди в символічному розмірі 5 000 грн.

Докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом (ч. 1 ст. 78 ЦПК України).

Позивач надав суду копію Табелю обліку робочого часу підпорядкованих йому працівників (70-71), а також витяг з наказу (а.с. 72). Разом з тим, ці документи були створені та належали в ДП «МТП «Чорноморськ», тобто відповідачу. Позивач отримав до них доступ не на свій запит та не на підставі витребування судом, а скориставшись доступом до них в силу службових обов`язків (без дозволу та відома відповідача), тобто з порушенням порядку, встановленого законом. Тому суд не бере до уваги ці докази, як недопустимі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, то судовий збір необхідно покласти на обидві сторони, стягнувши з відповідача 945,90 грн. (840,80 грн. + 5% від 100 000 грн.)

В И Р І Ш И В:

Задовольнити частково позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» про скасування наказу та стягнення моральної шкоди.

Скасувати наказ виконуючого обов`язки директора Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» від 26.02.2020 р. № 04-СТ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».

Стягнути з Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» на користь ОСОБА_1 суму завданої моральної шкоди в розмірі 5 000 грн.

Стягнути з Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 945,90 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 )

Відповідач - Державне підприємство «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, пл. Праці, 6, код ЄДРПОУ 01125672).

Повний текст рішення складено 06 листопада 2020 року

Суддя Ю.О. Тюмін