ВІЙСЬКОВИЙ МІСЦЕВИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОГО ГАРНІЗОНУ

Справа № 1 – 8 /10

                       копія

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

16 квітня 2010 року                                                                 м. Очаків

        Миколаївська область

Військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону під головуванням полковника юстиції Міняйло М.П., при секретареві Лященко В.Л., з участю державного обвинувача - капітана юстиції  Арачковского В.Л., захисника-адвоката ОСОБА_3, потерпілих ОСОБА_4 та  ОСОБА_5,

у відкритому судовому засіданні в місті Очаків Миколаївської області розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця військової частини А-1594 матроса

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, з повною середньою освітою, не одруженого, раніше не судимого, мешкає за місцем народження: АДРЕСА_1.

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 406 КК України.

Судовим слідством військовий суд

В С Т А Н О В И В :

Близько 20 години 06 лютого 2010 року матрос ОСОБА_6 разом з групою військовослужбовців більш пізнього строку призову знаходився в одному із приміщень військової частини А 1594, розташованої в м. Очаків Миколаївської області.  

ОСОБА_6, бажаючи заставити їх з повагою відноситись до старших за призовом, підійшов до них та почав висловлювати нарікання з цього приводу. З метою продемонструвати свою перевагу, ОСОБА_6 наніс матросу ОСОБА_5 один удар кулаком в область правого плеча, а ОСОБА_4 ударив ногою в область грудей, а також примусив останнього схрестити руки в області лоба, та наніс останньому один удар кулаком в область схрещених рук.

В результаті таких дій, ОСОБА_6 причинив матросу ОСОБА_4 синці і садно на передній поверхні грудної клітини, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Підсудний ОСОБА_6 свою вину у викладеному вище визнав повністю, про обставини скоєного дав свідчення відповідні написаному вище та пояснив, що бажаючи заставити військовослужбовців більш пізнішого строку призову з повагою відноситись до старослужащих, з метою продемонструвати свою перевагу, застосував насильство до матросів ОСОБА_5 та ОСОБА_4.

При цьому матроса ОСОБА_5 він ударив один раз кулаком в праве плече, а ОСОБА_4 наніс два удари: ногою в грудну клітину, а кулаком в руки схрещені в області лоба.

Крім визнання підсудним ОСОБА_6 своєї вини, його винність в скоєному підтверджується іншими фактичними даними, дослідженими в суді.

Потерпілі матроси ОСОБА_4 та ОСОБА_5, кожен окремо показали, що ввечері 06 лютого 2010 року, матрос ОСОБА_6, військовослужбовець старшого строку призову, спочатку наніс удар кулаком в область правого плеча ОСОБА_5, а потім завдав удари ОСОБА_4 ногою в область грудей та кулаком, у долоні рук, схрещених в області лоба. Мотивом, спонукавшим ОСОБА_6 застосувати до них насильство, явилось те, що останній був незадоволеним їхньою поведінкою та бажав заставити їх з повагою відноситись до старших за призовом.

За висновком судово-медичного експерта виявлені у ОСОБА_4 полосовидні синці і садно на верхній поверхні грудної клітини, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Військово-лікарська комісія признала ОСОБА_6 придатним до військової служби.

Оскільки матрос ОСОБА_6 на підґрунті нестатутних взаємовідносин наносив удари рівним йому за військовим званням і посаді матросам ОСОБА_5 та ОСОБА_4, і останньому причинив легкі тілесні ушкодження, то такі його дії суд розцінює як порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості і кваліфікує по ч.2 ст.406 КК України.

Суд дійшов висновку про те, що матрос ОСОБА_6 порушив статутні правила взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості виходячи з того, що фізичне насильство він застосував до рівних йому за посадою та військовим званням матросів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виключно на підґрунті нестатутних взаємовідносин, у присутності військовослужбовців, грубо порушуючи встановлений в Збройних Силах порядок взаємин у військовому колективі.

Призначаючи покарання ОСОБА_6, військовий суд враховує, що до призову на військову службу він ні в чому негожому замічений не був, до кримінальної відповідальності не притягувався, по службі характеризувався позитивно, прохання потерпілих про пом’якшення покарання, а також явку із зізнанням, щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину.

Останні три обставини військовий суд визнає пом’якшуючими покарання ОСОБА_6.

Враховуючи наявність декількох обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості  вчиненого ОСОБА_6 злочину, військовий суд вважає за необхідне й достатнє для його  виправлення та попередження нових злочинів у відповідності до ст. 69 КК України з врахуванням  обставин справи і позитивних даних про його особу, перейти до іншого більш м’якого виду основного покарання не зазначеного в санкції частини 2 статті 406 КК України, застосувавши ст. 60 того ж кримінального кодексу, на підставі якої призначити йому покарання у виді арешту.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, військовий місцевий суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 406 ч.2 КК України, на підставі якої із застосуванням ст. 69 того ж кримінального кодексу призначити йому покарання у виді арешту строком на 4 (чотири) місяці з утриманням його на гауптвахті Південного територіального Управління Військової служби правопорядку в Збройних Силах України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 – нагляд командування військової частини – відмінити.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 обчислювати з моменту прибуття на гауптвахту.

На вирок може бути подано апеляцію у військовий апеляційний суд Військово-Морських Сил через військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону протягом 15 (п’ятнадцяти) діб з моменту його проголошення.

ДІЙСНО ЗА НАЛЕЖНИМ ПІДПИСОМ

КОПІЯ ВІРНА:

ГОЛОВУЮЧИЙ ПО СПРАВІ  

ПОЛКОВНИК ЮСТИЦІЇ М.П. МІНЯЙЛО