КОПІЯ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
____________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого – судді Баса О.Г.,
суддів: Матковської Л.О., Карпусь С.А.,
при секретарі: Дідик А.Б.
з участю: сторін
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-1037 за апеляційною скаргою управління Пенсійного Фонду України в Теофіпольському районі на постанову Теофіпольського районного суду від 25 грудня 2009 року за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Теофіпольському районі про визнання дій неправомірними, зобов”язання здійснити перерахунок пенсії та стягнення невиплаченої надбавки до пенсії як дитині війни.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів,-
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1, звертаючись в суд з зазначеним позовом вказував, що він має статус "дитина війни", згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» йому до пенсії відповідач повинен доплачувати щомісячну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії, однак з 1 січня 2006 всупереч вказаному закону допомога не виплачувалася або ж виплачувалася у неповному об'ємі. У зв'язку з цим, вважає, дії відповідача неправомірними, просив стягнути з відповідача на його користь невиплачену допомогу за період з 01.01.2006 року по листопад 2009 року в сумі 5 983 грн. 26 коп., а також зобов'язати відповідача здійснювати щомісячну виплату підвищень до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Постановою Теофіпольського районного суду від 25 грудня 2009 року та ухвалою суду від 12 лютого 2010 року позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Теофіпольському районі про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої державної соціальної допомоги дітям війни задоволено частково.
____________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції: Бурлака Г.І. Справа № 22ц-1037
Доповідач: Матковська Л.О. Категорія № 57
Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду у Теофіпольському районі Хмельницької області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 щомісячної державної допомоги дітям війни і зобов”язано управління Пенсійного фонду України в Теофіпольському районі Хмельницької області здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язано управління Пенсійного фонду у Теофіпольському районі Хмельницької області нарахувати та провести відповідні виплати ОСОБА_1 з 9 липня 2007 по 31 грудня 2007 року включно, з 22 травня по 31 грудня 2008 року включно, з 1 січня по 1 грудня 2009 року включно, із врахуванням проведених виплат.
В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач не погоджується з постановою суду, просить її скасувати в частині задоволених вимог, винести нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 в задоволені позову. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд не взяв до уваги того, що Законом України „Про соціальний захист дітей війни” ( далі Закон № 2195-IV) від 18.11.2004 року передбачено, що фінансування виплат за цим Законом проводиться із державного бюджету, а не із бюджету Пенсійного фонду України, тому в діях управління Пенсійного фонду України в Теофіпольському районі не вбачається будь-яких порушень законодавства. Крім того, законами про Державний бюджет на відповідні роки не передбачалися видатки на виплату підвищення дітям війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а пунктами 9,10 Положення „Про Пенсійний фонд України” визначений вичерпний перелік напрямів використання коштів. Крім цього, позивач пропустив строк звернення до суду встановлений ст. 99 КАС.
Апеляційну скаргу слід відхилити з наступних мотивів.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом вірно встановлено, що позивач є громадянином України, отримує пенсію за віком і відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Статею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” ( у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
За ст. ст. 3 та 7 цього ж Закону державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими номативно-правовими актами. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Пунктом 12 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року „Про Державний бюджет України на 2007 рік” дію статті 6 Закону № 2195 – IV зупинено на 2007 рік із урахуванням статті 111 цього Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними) положення пункту 12 статті 71 та статті 111 Закону „Про Державний бюджет України на 2007 рік.”
Пунктом 41 розділу I I Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесено зміни до Закону № 2195-IV і статтю 6 викладено в новій редакції.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року вказані зміни також визнані неконституційними, відновлена дія положення статті 6 Закону № 2195 – IV у попередній редакції.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” ці положення не змінювались.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.
Вирішуючи спір і задовільняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що управління Пенсійного фонду як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення та виплати пенсій і доплат до них , повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і здійснити позивачу відповідні нарахування за той період часу, коли дія цієї норми не була зупинена. Не виконуючи вимог даної норми відповідач допустив протиправну бездіяльність.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом не враховано відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни є безпідставними, оскільки питання надання бюджетних коштів управлінню Пенсійного фонду для виконання покладених на нього функцій у справах цієї категорії не було предметом даного судового розгляд, а відсутність бюджетного фінансування доплати до пенсії не може бути підставою для відмови в захисті порушеного права на її отримання.
Що стосується строку звернення до суду, визначеного ст. 99 КАС України , то позивач його не пропустив, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідач відмовив позивачу в перерахунку доплати до пенсії листом від 21.09. 2009 року, а з позовом він звернувся до суду 04.12.2009 року.
Рішення суду постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Теофіпольському районі відхилити.
Постанову Теофіпольського районного суду від 25 грудня 2009 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Л.О. Матковська